Пікашова Т.Д., Шашкова Л.О.

Основи історії науки і техніки:

Навч.посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 399 с.

Анотація.

У посібнику висвітлено головні історичні етапи розвитку науки і техніки, їх ідейного змісту від часів зародження систематичного наукового пізнання до кінця ХVIII ст. Найсуттєвіші зрушення в історії ідейного розвитку фундаментальних природничих наук (астрономії, фізики, хімії, біології, географії, геології), математики та медицини подаються у порівнянні, зв’язку між собою і з визначальними для кожної епохи галузями гуманітарного знання - історіографії, філології, психології та суспільствознавства.

Автори прагнуть допомогти науковiй молодi опанувати iнтелектуальне багатство, приховане товщами часу i зберiгається в сьогоднiшньому розвитку наукових знань, наук як його коренi, передумови, традицiї i надбання. З огляду на це, конкретний iсторико-науковий матерiал у даному посiбнику доповнений матерiалами iсторiографiї i фiлософiї науки, який допомагає усвiдомлювати внутрiшнi тенденцiї, закономiрностi розвитку наукових знань, дає змогу читачевi не лише фiксувати, що зроблено в науцi, а й осмислювати, чому саме здiснювались однi тенденцiї пiзнання i залишалися нездiйсненними iншi, чому саме науковцi й фiлософи минулого акцентували увагу на певних проблемах i завданнях.

Маючи на меті подати історiю науки так, щоб можна було бiльш панорамно i багатопланово бачити досягнення людського розуму на кожному iсторичному щаблi його розвитку, схарактеризовані загальні соціокультурні умови розглядуваних історичних епох розвитку наукового пізнання, еволюція освітніх процесів та їх змісту, зміна статусу та призначення науки, її дисциплінарної структури тощо.

Матерiал посiбника структурованний "вертикально"( за iсторичними щаблями розвитку наукових знань) та "горизонтально" ( внутрiшня органiзацiя кожного з роздiлiв, яку автори намагались унiфiкувати - перший параграф мiстить загальну характеристику умов розвитку наукових знань, надбань технiчного прогресу тощо; у другому параграфi характеризуються досягнення в галузях математичних, теоретико-механiчних i рiзноманiтних фiзичних дослiджень; третiй параграф присвячується характеристицi досягнень у галузях хiмiї, бiологiї, медицини, географiї та геологiї; четвертий параграф мiстить характеристику досягнень у гуманiтарнiй сферi).

Наприкiнцi кожного роздiлу мiстяться питання для самостiйної перевiрки знань, що обов'язково мають бути опанованi.

У кожнiй частинi посiбника мiститься список рекомендованої лiтератури, на яку спиралися автори i ознайомлення з якою допоможе читачевi поглибити знання з iсторiї окремих галузей наукового знання чи загальнокультурне бачення розвитку науки в цiлому. На завершення посiбника дається список персоналiй.

Посібник призначений для студентів університетів, педагогічних навчальних закладів, коледжів природничо-наукового та гуманітарного профілю.

ЗМIСТ

ЧАСТИНА I

Роздiл 1. ПРАКТИЧНI ДЖЕРЕЛА ВИНИКНЕННЯ I РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКИХ ЗНАНЬ

1.1.Що є знання? Знання - передумова i складова iсторiї науки.

Формування перших технiчних й технологiчних знань, їх рiзновиди.

Знання про природний свiт.

1.2.Iсторичне формування математичних знань у прикладнiй дiяльностi.

Зародження уявлень про число.

Астрономiчнi знання як складова повсякденного життя.

1.3.Хiмiчнi знання - ремесло чи мистецтво перетворення речовин?

Нагромадження i спецiалiзацiя знань про свiт живого i людину як його частину.

Опанування знаннями про середовище iснування: виникнення географiчних знань.

Пiзнання властивостей природних тiл Землi та їх практичне використання.

1.4.Виникнення перших iсторичних знань.

Мова як предмет вивчення.

Психологiчнi знання в мiфологiчному контекстi.

Роздiл 2. ПЕРЕХIД ВIД МIФОЛОГIЧНОГО ДО НАУКОВОГО СПРИЙМАННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СВIТУ

(наука i технiка в давньогрецькiй культурi: VII - перша половина IV ст. до н.е.

2.1.Соцiокультурнi передумови формування нового iсторичного типу знань - науковi знання.

Фiлософський контекст розвитку наукових знань.

Першi спроби теоретичного осмислення розвитку наукового знання.

2.2.Елементарна математика Давньої Грецiї. "Механiчнi мистецтва" античностi.

Створення засад переходу до рацiонального опанування явищами природи.

Елементнi та атомiстичнi погляди у фiзицi.

Споглядальна астрономiя грекiв.

2.3.Хiмiчнi знання в контекстi давньогрецької натурфiлософiї.

Життя як предмет пiзнання та осмислення. Гiппократова медична школа.

Новий етап пiзнання навколишнього середовища.

Розвиток уявлень про будову Землi та її надра.

2.4.Перехiд вiд мiфологiчного до рацiоналiстичного тлумачення iсторiї.

Започаткування дослiджень суспiльства i держави.

Мовознавство як складова частина давньогрецької фiлософiї.

Новий контекст психологiчних знань.

Роздiл 3. НАУКОВЕ ЗНАННЯ I ТЕХНIЧНI МИСТЕЦТВА ЗА ЧАСIВ ЕЛЛIНIЗМУ ТА ПАНУВАННЯ РИМУ

(друга половина IV ст. до н.е. - 450 р. н.е.)

3.1.Iсторичнi особливостi етапу. Змiна фiлософської парадигми античностi та переорiєнтацiя цiнностей у духовному життi суспiльства.

Культурне i наукове значення Олександрiйської школи, дiяльнiсть Олександрiйської бiблiотеки та Мусейону.

Спроби створення оглядової iсторiографiї наукових знань. Загальний занепад наукового пiзнання за часiв панування Риму.

3.2.Систематизацiя математичних знань i становлення теоретичної математики.

Розвиток iнженерно-технiчної дiяльностi та пiднесення теоретичного рiвня механiчних знань.

Вивчення свiтла i зору. Створення математичної моделi Всесвiту в астрономiї.

3.3.Технохiмiчна практика та алхiмiя Олександрiйського перiоду.

Розвиток анатомiчних i фiзiологiчних дослiджень у контекстi медичних знань.

Започаткування наукової географiї.

Розумiння завдань геологiчної науки у вивченнi явищ природи.

3.4.Лiтописи як форма iсторiографiчної творчостi. Дiяльнiсть римських анналiстiв.

Розвиток мовознавчих питань у працях олександрiйських та римських граматикiв.

Звернення до психологiї вселюдського.

Роздiл 4. РОЗВИТОК НАУКИ I ТЕХНIКИ В РАННЬОМУ СЕРЕДНЬОВIЧЧI (V-XI ст.)

4.1. Особливостi засвоєння греко-римської культурної спадщини в ранньому середньовiччi.

Зростання потреби в освiтi, утворення освiтнiх шкiл i нових навчальних закладiв.

Теологiчний контекст духовного життя.

Специфiка наукового мислення та уявленнь про природу.

4.2. Математичнi досягнення Сходу.

Збереження знання з механiки i розвиток технiчних пристроїв.

Фiзика раннього середньовiччя.

Астрономiчнi знання в арабському свiтi.

4.3. Розквiт арабської алхiмiї. Медицина та знання про живе.

Вплив християнських догматiв на розвиток географiчних уявлень.

4.4. Перегляд античної iсторiографiї з християнських традицiй.

Початок лiтописання в Київськiй Русi.

Розвиток мовознавчих традицiй Сходу.

Психологiчнi вчення як одна з теоретичних засад патристики.

Роздiл 5. ОСОБЛИВОСТI РОЗВИТКУ НАУКОВИХ ЗНАНЬ У СУСПIЛЬСТВI ПIЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВIЧЧЯ

(XII-XIV ст.)

5.1.Передумови становлення класичних форм середньовiчної культури.

Пiднесення системи освiти, унiверситети як заклади освiти i наукового дослiдження.

Пiзнання як тлумачення i коментар. Перегляд принципiв визначення iєрархiї знань.

Вiд авторитарностi до iдеї генезису знань.

5.2.Практичне i теоретичне спрямування розвитку математичних знань.

Новi тенденцiї в розумiннi механiки. Дослiдний напрямок розгляду фiзичних явищ.

Поширення астрономiчних знань Сходу в Захiднiй Європi.

5.3.Розвиток захiдноєвропейської алхiмiї, розширення знань про будову речовин.

Енциклопедичнi описи рослин i тварин.

Оновлення географiчних уявлень i картографiчного мистецтва.

5.4.Формування нових напрямкiв в iсторiографiї.

Дослiдження в галузi мовознавства.

Частина II.

Роздiл 6. НАУКА I ТЕХНIКА В ПЕРIОД ПЕРЕХОДУ ДО НОВОГО ЧАСУ

(ХV - середина ХVI ст.)

6.1.Загальна характеристика перiоду: змiни в умонастрої суспiльства.

Свiтоглядне оновлення i зрушення в науковому пiзнаннi.

Формування нових центрiв культури. Змiни в засадах освiти.

Гуманiстична переорiєнтацiя дисциплiнарної будови знань.

6.2.Новий етап в розвитку захiдноєвропейської математики.

Проблема нескiнченностi в працях Миколи Кузанського.

Створення гелiоцентричної системи свiту.

Механiка як поле дiяльностi технiкiв i митцiв.

"Фiзика iмпетусу".

6.3.Ятрохiмiчний напрямок дослiджень. Нова анатомiя людини.

Епоха Великих географiчних вiдкриттiв - оновлення географiчних знань.

Продовження пiзнання Землi в практичнiй дiяльностi та теоретичних узагальненнях.

6.4.Гуманiстична iсторiографiя: її поширення в країнах Європи.

Формування нацiональних мов та iнiцiацiя їх наукового вивчення.

Започаткування психологiї особистостi в художньо-лiтературних i фiлософських працях.

Роздiл 7. НАУКА I ТЕХНIКА ГАЛIЛЕЄВСЬКОГО ПЕРIОДУ

(60-тi роки XVI ст. - 40-вi роки XVII cт.)

7.1.Практичнi передумови розгортання наукового пiзнання. Набуття наукою активних форм пiзнання.

Зрушення в освiтянськiй пiдготовцi кадрiв нової науки.

Подальший розвиток вчення М. Копернiка. Галiлео Галiлей - творець нового природознавства.

Новiй науцi - нова фiлософiя (Ф.Бекон, Р.Декарт).

Класифiкацiя наук Ф. Бекона та Т. Гоббса.

7.2.Вплив змiни характеру наукового пiзнання на розвиток математики.

Динамiка - новий щабель розвитку механiки. Формування нових галузей науково-технiчного i фiзичного знання.

7.3.Новi досягнення хiмiї на грунтi взаємодiї хiмiчного ремесла та теоретизуючої алхiмiї.

Експериментальнi дослiдження рослин i вищих тварин.

Опанування досягнень Великих географiчних вiдкриттiв.

Концептуальнi пiдходи до пояснення геологiчних явищ.

7.4.Поглиблення iнтересу до вивчення iсторичних джерел.

Намагання створити рацiоналiстичну iсторiю та соцiологiю.

Диференцiацiя мовних дослiджень.

Становлення наукової психологiї.

Роздiл 8. ЕПОХА НЬЮТОНА В IСТОРIЇ РОЗВИТКУ НАУКИ I ТЕХНIКИ

(друга половина XVII - перша третина XVIII ст.)

8.1.Природознавство на шляху вiд картезiанства до ньютонiанства.

Взаємовплив наукового прогресу та освiти. Створення академiй.

Ньютон - засновник кiлькiсної фiзики.

Наукова система Г. Лейбнiца.

8.2.Створення аналiзу нескiнченно малих: диференцiальне та iнтегральне числення.

Подальше вивчення Сонячної системи та Всесвiту.

Еволюцiя практичної та теоретичної механiки. Розробка проблем взаємодiї тiл.

Дослiдження оптичних i електричних явищ. Започаткування теоретичного вивчення явищ теплоти.

8.3.Становлення наукової хiмiї.

Мiкросвiт як новий предмет у пiзнаннi живого.

Теоретичнi узагальнення географiчних знань.

Започаткування стратиграфiчних дослiджень.

8.4.Скептицизм як реакцiя на нагромадження iсторiографiчного матерiалу.

Проблема створення унiверсальної граматики.

Вплив методологiчних орiєнтирiв епохи на психологiчне висвiтлення проблем людського буття.

Роздiл 9. НАУКА НАПЕРЕДОДНI ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦIЇ

(40-i - 90-i рр. XVIII ст.)

9.1.Машинне виробництво як пiдвалина суспiльного виробництва.

Спiввiдношення технiчного та наукового прогресу.

Нерiвномiрнiсть розвитку науки в рiзних країнах. Освiтянськi реформи.

Вихiд Росiї на свiтову наукову арену. Наукова дiяльнiсть М. Ломоносова.

Концептуальнi дослiдження будови наукових знань.

9.2.Професiоналiзацiя математичних дослiджень.

Розвиток фiзичних знань в пiсляньютоновий перiод.

Новi напрямки розвитку механiки (механiчної фiзики).

Подальний розвиток фотометрiї та iншi оптичнi дослiдження.

Електрика як галузь наукових дослiджень. Оформлення вчення про теплоту.

Рацiоналiзацiя хiмiчного знання.

9.3.Започаткування iсторичного пiдходу в космогонiї I. Канта. Перехiд астрономiї до еволюцiйної концепцiї.

Проблеми систематизацiї та їх розв'язання в працях бiологiв. Продовження дослiджень в галузi фiзiологiї.

Новi досягнення у вивченнi Землi як природного тiла.

Збагачення змiсту i напрямкiв географiчних дослiджень.

9.4. Всесвiтня iсторiя та прогрес людства як предмет теоретичних роздумiв.

Започаткування етнографiчних дослiджень.

Походження мови як проблема наукового пошуку.

Формування асоцiативної концепцiї в психологiї.