Ірина Добронравова

Філософія науки як практична філософія.

Вступ.  

1. Онтологічний аспект практичності філософії науки. Причиновість і детермінізм. Підстави та обмеження людської свободи в контексті попередніх наукових картин світу.

1. 1.  Причиновість і необхідність в класичній фізиці: Лапласівський детермінізм і динамічні закони. Свобода як усвідомлена необхідність. 

1.2.   Ймовірнісна причиновість в некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового. Випадковість як прояв необхідності. 

 

 2. Підстави та обмеження людської свободи в контексті сучасної наукової картини світу.

2.1. Циклічна причиновість в нелінійних системах, здатних до самоорганізації (Г.Хакен).

Принципова випадковість вибору альтернативних шляхів розгортання нелінійної динаміки в особливих точках, зокрема точках біфуркації. Непередбачуваність причиново визначених процесів в детермінованому хаосі.

2.2. Ситуації біфуркації як ситуації формування діючої причини.

 Нелінійність як засновок самоорганізації діючої причини, випадкові внутрішні або зовнішні впливи як умови вибору варіанту формування діючої причини з

2.3 Реальна необхідність, що включає в себе випадковість

Реальна необхідність, що включає в себе випадковість (Гегель). Випадковість як доповнення необхідності. Можливість визначення людиною порівняно невеликими за енергією впливами напрямку розгортання нелінійних процесів з незрівнянно більшими енергіями як підстава свободи людини і ризикованості її дій.

2.4 Атрактори нелінійної динаміки як цільові причини.  

Література:

Добронравова І.С. Практична філософія науки. Суми: Університетська книга. 2017. http://www.philsci.univ.kiev.ua 

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К., 1990. - Гл.2 , §6.

  3 Епістемологічний аспект практичності постнекласичної науки  

1.      Зміна епістемологічних засад науки при переході до нелінійної методології.

2.      Дескриптивність нелінійного теоретичного знання.

3.      Істина як нелінійний процес.

4.      Теоретична реконструкція альтернативних варіантів нелінійної динаміки як основа вільного вибору.

 

Література:

Добронравова І.С. Практична філософія науки. 2017.

Добронравова І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві

//Філософська думка. К №4,1999.

Добронравова І.С. Постнекласичне знання як процес – київська філософська школа  надає засоби розуміння. // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації. Збірка наукових праць. Київ, 2011. С. 161-172.

Добронравова І.С. Дескриптивність нелінійних теорій.// Філософія освіти. №1, 2017. С. 30-42.

 

 4. Аксіологічний аспект практичності філософії постнекласичної науки.

 

1.      Складні людино вимірні системи як об’єкти дослідження постнекласичної науки.

2.      Відносність до поза наукових цінностей суб’єкта як основа об’єктивності в постнекласичній науці.

3.      Пастки ототожнення цілей і цінностей.

4.      Регулятивна функція ідеалів за Кантом.

5.      Засвідчення власної ідентичності суб’єктом пізнання в постнекласичній науці і питання Канта.

 

Література:

Кант І. Критика чистого розуму. К.: Юніверс, 2000. https://shron1.chtyvo.org.ua/Kant_Immanuel/Krytyka_chystoho_rozumu.pdf?PHPSESSID=9dvfab8thc4ee021kurdv9b2d5

Добронравова І.С. Практична філософія науки. 2017.