Навчально-методичний комплекс дисципліни

«Трансдисциплінарні пізнавальні стратегії нелінійної науки»

для аспірантів філософського факультету

Частина перша.

Розробила: проф., д. ф. н. Добронравова І.С.

Структура

Робоча програма

Базові підручники

Основний зміст лекцій

Плани семінарських занять, рекомендована література, питання для перевірки та завдання для самостійної роботи

Варіант модульної контрольної роботи

Тестові завдання для підсумкового контролю (екзамену)

Робоча програма :

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана

з наукової роботи

Сергій Руденко

«____»____________2023__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Трансдисциплінарні пізнавальні стратегії нелінійної науки»

для аспірантів філософського факультету

галузь знань 03 Гуманітарні науки

спеціальність 033 Філософія

освітній рівень третій (доктор філософії)

освітня програма Філософія

вид дисципліни вибіркова

Форма навчання денна

Навчальний рік 2022/3

Семестр 4

Кількість кредитів ЕСТS 4

Мова викладання, навчання

та оцінювання українська

Форма заключного контролю іспит

Викладач: д. філос. н. проф. Добронравова Ірина Серафімівна,

професор кафедри філософії та методології науки

Пролонговано: на 20__/20___н.р. _____(_________) «__»___ 20__р.

на 20__/20__ н.р. __________(_______) «__»__ 20__р.

Розробники: Добронравова Ірина Серафімівна,

д. філос. наук, професор,

професор кафедри філософії та методології науки;

Сидоренко Лідія Іванівна,

д. філос. наук, професор,

професор ефедри філософії та методології науки.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Зав. кафедри _Петрущенков С.П.. _

__________________ (_____________)

Протокол № _1_ від «_26_» серпня _2023_ р.

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету

Протокол від «31» серпня 2023 року № 2

Голова науково-методичної комісії __________________ (Маслікова І.І.)

«31» серпня 2023 року

ВСТУП

Мета навчальної дисципліни: дати знання про трансдисциплінарність як одну з ознак нелінійної науки та її місце в сучасних пізнавальних стратегіях.

Вимоги до вибору навчальної дисципліни::

1. До початку вивчення цього курсу аспіранти мають знати основні етапи та характеристики розвитку світової науки та світової і вітчизняної філософії, основи філософії та методології науки.

2. Вміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо наукових досягнень; застосовувати основні терміни, категорії філософії для розуміння розвитку науки та визначення її ролі в суспільному житті, орієнтуватись у методологічних проблемах сучасної нелінійної науки.

3. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; критичного мислення стосовно повідомлень про наукові досягнення; використання іншомовних фахових інформаційних джерел.

4.Анотація навчальної дисципліни:

Дисципліна «Трансдисциплінарні пізнавальні стратегії нелінійної науки» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта. Вона забезпечує особистісний і професійний розвиток аспіранта та спрямована на формування ефективного дослідника і викладача вищої школи, здатного до розуміння та використання сучасної методології наукових досліджень та їх епістемологічних засад.

Програма цієї дисципліни складається з 2 частин та 6 змістовних модулів:

Зміни в дисциплінарній організації наукового пізнання при переході до постнекласичного етапу розвитку науки.

Постнекласична перспектива подолання розриву між природничим та гуманітарним знанням.

Розширення розуміння предмету методологічних досліджень в постнекласичній перспективі.

Стратегія нелінійного підходу в поясненні поведінки живих та екосистем.

Постнекласичні дослідницькі практики: технологічна конвергенція як альтернатива фундаментальності знання.

Етика трансдисциплнірності: аксіологічна складова наукових досліджень.

Для викладання цих модулів передбачено 4 кредити, загальний обсяг 120 годин, у тому числі 24 години аудиторних занять (18 год. – лекційні заняття, 4 год. – практичні заняття, 2 години – консультація), 96 годин самостійної роботи. Залежно від кількості аспірантів, які обрали цей курс та їх наукових інтересів кількість та розподіл годин змінюються.

Заключна форма контролю – іспит.

4. Завдання

Надати аспірантам уявлення про постнекласичну перспективу подолання розриву між природничим та гуманітарним знанням та забезпечити розуміння розширення предмету методологічних досліджень в такій перспективі. Аспірант має засвоїти етику трансдисциплнірності як аксіологічну складову наукових досліджень.

Дисципліна спрямована на формування наступних програмних компетентностей:

Загальні компетентності:

1. Здатнiсть генерувати новi ідеї (креативнiсть).

2. Вмiння виявляти, ставити та розв'язувати проблеми.

3. Здатнiсть працювати в мiжнародному контекстi.

4. Здатнiсть розробляти проєкти та управляти ними.

Фахові компетентності:

1.Здатнiсть виконувати оригiнальнi дослiдження, досягати наукових рсзультатів, які створюють нові знання у фiлософi1 та дотичних до неї мiждисциплiнарних напрямах і можуть бути опублiкованi у провідних наукових виданнях з фiлософiї та сумiжних галузей. .

3.Здатнiсть застосовувати методи фiлософського 1 мiждисциплiнарного дослiдження, виявляти їx евристичнi можливост1 та меж1, використовувати релевантний дослiдницький iнструментарiй.

4.Здатнiсть аналізувати, систематизувати та узагальнювати результати мiждисциплiнарних наукових дослiджень у сферi фiлософiї, оцiнювати сучасний стан i тенденцiї розвитку фiлософiї.

5. Здатнiсть виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослiдницького характеру в сферi фiлософiї, оцiнювати та :забезпечувати якiсть виконуваних дослiджень.

5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)

Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація ; 4. автономність та відповідальність )		Методи викладання і навчання	Методи оцінювання	Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни
Код	Результат навчання	Методи викладання і навчання	Методи оцінювання	Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни
	Знати:
1.1	Як змінилась дисциплінарна організація наукового пізнання при переході до постнекласичного етапу розвитку науки.	лекції, самостійна робота	Підготовка есе та конспектів. Виступ на семінарі. Відповідь на іспиті.	7
1.2	Знати стратегію нелінійного підходу в поясненні поведінки живих та екосистем.	лекції, самостійна робота	Виступи на семінарському занятті Відповідь на іспиті.	7
1.3	Як відбувається розширення розуміння предмету методологічних досліджень в постнекласичній перспективі.	лекції, самостійна робота	Виступ на семінарському занятті Відповідь на іспиті.	7
1.4	Знати, якою є постнекласична перспектива подолання розриву між природничим та гуманітарним знанням.	лекції, самостійна робота	Виступи на семінарських заняттях Відповідь на іспиті.	7
1.5	Знати, постнекласичні дослідницькі практики, зокрема технологічну конвергенцію як альтернативу фундаментальності знання.	лекція, самостійна робота	Вистуи на семінарському занятті Відповідь на іспиті.	7
1.6	Знати етику трансдисциплнірності як аксіологічну складову наукових досліджень.	лекція, самостійна робота	Відповідь на іспиті.	5
	Вміти:
2.1	Розуміти, що трансдисциплінарність є новою рисою дисциплінарної організації наукового пізнання при переході до постнекласичного етапу розвитку науки.	Лекція, самостійна робота семінар	Виступ на семінарському занятті іспит	6
2.2	Розуміти різницю між міждисциплінарністю у вузькому і широкому сенсі слова.	Лекція, самостійна робота семінари	Есе або конспект Виступи на семінарському занятті іспит	6
2.3	Розуміти, що розширення предмету методологічних досліджень в постнекласичній науці відбувається з огляду на врахування соціо-культурного контексту її розвитку. .	Лекція, семінари самостійна робота	Есе або конспект Виступи на семінарському занятті іспит	6
2.4	Розуміти дослідницькі практики: технологічна конвергенція як альтернатива фундаментальності знання	Лекції, семінари самостійна робота	Виступи на семінарському занятті Іспит	6
	Комунікація
3.1	вести полеміку стосовно філософських проблем, сприяти діалогу на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії	Семінари Самостійна робота	Виступи на семінарському занятті Виконання завдань Дискусії	6
3.3	презентувати результати проведених досліджень та здійсненої самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій.	Семінари Самостійна робота	Виступи на семінарському занятті Виконання завдань Презентація самостійного дослідження	6
	Автономність та відповідальність:
4.1	здатність працювати автономно	самостійна робота	Виконання завдань Презентація самостійного дослідження	6
4.2	здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел	самостійна робота	Виконання завдань Презентація самостійного дослідження	6

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання

Програмні результати навчання:

1.Мати передові концептуальні та методологiчнi знання :з філософії і на межі її предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових i прикладних досліджень на рівні світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій.

2.Вiльно презентувати та обговорювати з фахівцями 1 нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладна проблеми філософії державною та іноземною мовами, оприлюднювати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних наукових виданнях.

3.Ефективно застосовувати у фаховій діяльності знання основних положень теоретичної і практичної філософії, історії світової та вітчизняної філософської думки, а також основних напрямків та пров1дних тенденцій у сучасний свiтовiй філософії.

4.Формулювати i перевіряти гіпотези; використовувати

для обґрунтування висновків докази, зокрема, результати

теоретичного аналізу прикладних досліджень.

5. Планувати і виконувати теоретичні дослідження з філософії та дотичних мiждисциплiнарних напрямів з використанням сучасного критичного інструментарію, аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контекст усього комплексу сучасних !

знань щодо досліджуваної проблеми.

6. Глибоко розуміти загальні принципи та методи філософських наук, а також методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях у сфері філософії та у викладацькій практиці.

7. Застосовувати сучасні інструменти i технології пошуку, оброблення та анал1зу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та складної структури, спеціалізовані бази даних та iнформацiйнi системи.

Результати навчання дисципліни

Програмні результати навчання

1.1

1.2

1.3

1.4

1.5

1.6

2.1

2.2

2.3

2.4

3.1

3.3

4.2

ПРН 3. Ефективно застосовувати у фаховій діяльності знання основних положень теоретичної 1 практичної філософії, історії світової та вітчизняної філософської думки, а також основних напрямків та пров1дних тенденцій у сучасний свiтовiй філософії.

ПРН 5.

Планувати і виконувати теоретичні дослідження з філософії та дотичних мiждисциплiнарних напрямів з використанням сучасного критичного інструментарію, аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контекст усього комплексу сучасних

знань щодо досліджуваної проблеми.

ПРН 6

Глибоко розуміти загальні принципи та методи філософських наук, а також методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях у сфері філософії та у викладацькій практиці.

ПРН 7

Застосовувати сучасні інструменти i технології пошуку, оброблення та анал1зу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та складної структури, спеціалізовані бази даних та iнформацiйнi системи.

7. Схема формування оцінки:

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.6), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.6); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.3), що складає 60% загальної оцінки.

7.1 Форми оцінювання аспірантів:

Оцінювання семестрової роботи:

Усна доповідь, доповнення та участь в дискусіях на семінарах балів

Написання есе 15 балів

Семестрову кількість балів формують бали, отримані аспірантом у процесі засвоєння матеріалу з усіх частин навчальної дисципліни. Загальна семестрова оцінка складаються із балів, отриманих за аудиторну роботу усна доповіді, самостійна робота по підготовці до іспиту.

Всі види робіт в семестрі мають в підсумку:

- в максимальному вимірі 60 балів

- в мінімальному вимірі 36 балів

Підсумкове оцінювання у формі іспиту:

Іспит у письмовій формі - 24 / 40 балів

Екзаменаційне оцінювання відбувається в письмовій формі. Білет складається з 2 питань, кожне з яких оцінюється за шкалою 20 балів, що в загальному підсумку дає 40 балів за іспит.

Аспірант не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше, ніж 36 балів.

Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за іспиті не може бути меншою 24 балів. У випадку, коли аспірант на іспиті набрав менше 24 балів, вони не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час навчального періоду). В екзаменаційній відомості у колонці «бали за іспит/ екзамен» ставиться «0», а в колонку «підсумкова оцінка з дисципліни» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру. Рекомендований мінімум допуску до іспиту – 36 балів

Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (мінімум 36, максимум 60 балів) та екзаменаційної роботи (мінімум 24, максимум 40 балів).

При простому розрахунку отримуємо:

	Семестрова кількість балів	Іспит	Підсумкова оцінка з дисципліни
Мінімум	36	24	60
Максимум	60	40	100

7.2 Організація оцінювання:

Семестрова робота		Семестрова кількість балів
Семестрова робота
Самостійна робота	Підготовка з питань програми	Min – 36 бали	Max – 60 балів
Іспит	2 питання по 20, 40 балів максимально, 24 бали мінімально	«12»х2=24 бали	«20»х2 = 40

Критерії оцінювання:

1. Аудиторна робота:

Усна доповідь

5 балів – аспірант у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу

4 бали - аспірант у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, Має у відповіді суттєві неточності

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді

2. Самостійна робота

- у формі есе:

7 балів аспірант у повному обсязі володіє матеріалом, вільно та аргументовано його презентує, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість здійсненного дослідження

6-3 балів - аспірант у достатньому обсязі володіє матеріалом, вільно його презентує, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження. Допускаються несуттєві неточності

2-0 балів - в цілому володіє матеріалом, але фрагментарно та поверхово його презентує, не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань. Робота містить суттєві помилки.

- у формі реферату :

10 балів аспірант у повному обсязі володіє матеріалом, вільно та аргументовано його презентує, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість здійсненного дослідження

9-5 балів - аспірант у достатньому обсязі володіє матеріалом, вільно його презентує, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження. Допускаються несуттєві неточності

4-0 балів - в цілому володіє матеріалом, але фрагментарно та поверхово його презентує, не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань. Робота містить суттєві помилки.

3. Кожне питання в екзаменаційній роботі (в білеті 2 питання):

20-16 балів аспірант у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність письмової роботи

15-11 балів - аспірант у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність письмової роботи. Допускаються несуттєві неточності

10-7 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

3-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

7.3 Шкала відповідності:

Відмінно / Excellent	90-100
Добре / Good	75-89
Задовільно / Satisfactory	60-74
Незадовільно / Fail	0-59

Базові підручники

Основний зміст лекцій

Варіант модульної контрольної роботи

Тестові завдання для підсумкового контролю (екзамену)

Базові підручники:

Методологія та організація наукових досліджень : навчальний посібник для студентів магістратури усіх спец. / за ред. І.С. Добронравової (ч. 1), О.В. Руденко (ч. 2) К. : ВПЦ "Київський університет", 2018.

Філософія науки. Підручник для аспірантів. К. : ВПЦ "Київський університет", 2018.

Основний зміст лекцій

Структура навчальної дисципліни:

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Трансдисциплінарні пізнавальні стратегії нелінійної науки

Частина І

1. Зміни в дисциплінарній організації наукового пізнання при переході до постнекласичного етапу розвитку науки.

Додисциплінарна та дисциплінарна методологія наукового пізнання в класичній науці. Виникнення міждисциплінарних галузей в некласичній науці та особливості їх методологічного нормування. Полідисциплінарність комплексних досліджень складних людиновимірних систем. Постнекласична перспектива трансдисциплінарних методологій сучасної нелінійної науки.

2. Трансдисциплінарність синергетики як феномену постнекласичної науки.

Синергетика як загально-наукова дослідницька програма. Наукові та філософські підстави трансдисциплінарності синергетики. Синергетична методологія як найбільш розроблена з трансдисциплінарних методологій.

Проблеми наукової комунікації в трансдисциплінарних проектах та перспективи синергетичних комунікативно-когнітивних стратегій.

3. Постнекласична перспектива подолання розриву між природничим та гуманітарним знанням.

Зміна предмету нелінійного природознавства: від розкриття незмінної сутності до опису феноменів саморозвитку. Ціннісна забарвленість ставлення суб'єкта постнекласичної науки до складних людиновимірних об'єктів її досліджень. Методологічний потенціал синергетики в гуманітарній сфері: створення соціосинергетики, психосинергетики, спроби застосувань у мистецтвознавстві та подальші перспективи руху в цьому напрямку.

4. Зміна співвідношення між фундаментальним та прикладним знанням у сучасній науці.

Виявлення обмеженості ідеалізацій у розумінні протилежності фундаментального та прикладного в лінійній науці. Проблеми змін у функціях нелінійних теорій. Зміна співвідношення логічної структури опису, пояснення та передбачення в нелінійних теоріях. Проблематичність передбачення при обчислювальному розв'язанні нелінійних рівнянь.

5. Розширення розуміння предмету методологічних досліджень в постнекласичній перспективі.

Розвиток філософської методології науки: від розуміння науки як знання до погляду на неї як на діяльність. Важливість та обмеженість діяльнісного підходу в філософії науки. Перехід від розгляду науки як цілеспрямованої практики до врахування габітуальності пізнавальних практик. Пізнавальні практики як предмет методологічних досліджень. Риси постнекласичності практик пізнання: рефлексивність, людиновимірність, здатність до самоорганізації.

6. Філософія науки як практична філософія.

Проблема людської свободи в контексті нелінійної картини світу: як може бути вільною людина, що самоорганізується, в світі, що самоорганізується.?

Нелінійні закони, що виражають реальну необхідність яка включає в себе випадковість, а саме випадковість вибору варіанту подальшого розгортання подій в точках біфуркації. Ризики та відповідальність суб'єкта пізнання та практичних дій. Самоорганізація суб'єкта сучасного наукового пізнання в ході міждисциплінарної комунікації при здійсненні полідисциплінарних наукових проектів комплексних наукових досліджень складних об'єктів, здатних до самоорганізації.

Література

Філософія науки. Підручник для аспірантів. Київ: «Київський університет», 2018. Р.1 http://www.philsci.univ.kiev.ua

Добронравова І.С. Практична філософія науки. – Суми : Університетська книга, 2017.

http://www.philsci.univ.kiev.ua

Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с. С.444-717.

Добронравова І. Social Responsibility and Social Cohesion as Drivers in the Sustainable Development of Universities. Dielini, M; Nesterova, M; Dobronravova, BALTIC JOURNAL OF ECONOMIC STUDIES Volume: 7 Issue: 4 Pages: 63-74 Published: 2021 Document Type: Article DOI: 10.30525/2256-0742/2021-7-4-63-71 Accession Number: Impact Factor 2020 = n/a WOS: 000722693500008

Dobronravova I. Nesterova M. Social Self-Organization as Cohesion Driver in Socio-Cultural Sphere // Socio-Cultural Management Journal. Volume 5 (2022), Number 1, pp. 58-73
doi: https://doi.org/10.31866/2709-846x.1.2022.257669

Добронравова І. С. Синергетика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Синергетика (дата звернення: 27.07.2022).

Dobronravova I. "Ukraine on a Civilization Crossroad: a Synergetic View"
Abstract of еру report at the European Meeting on Cybernetic and System researchеs - 2014 (Vienna, April 2014)
http://emcsr.net/wp-content/uploads/2014/04/BoA-EMCSR-2014. pdf, page 792

Dobronravova I. Dynamic Chaos in Ukrainian Society as a Medium of Social Self-Organization.//Cultural Context of Social Self-Organization. Proceedings of scientific conference. - Kiev, 2006. - P. 41-53 http://philsci.univ.kiev.ua/ENG/DOBRO/dobrfink.htm

Добронравова Ірина

Процеси самоорганізації як предмет філософського осмислення в українській філософії науки // Українознавчий альманах. Випуск 31. К.: «Міленіум», 2022. 130 с. 87-94 ISSN 2520-2626 DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.31

Плани семінарських занять:

Семінар 1.

А) Додисциплінарна та дисциплінарна методологія наукового пізнання в класичній науці.

Б) Виникнення міждисциплінарних галузей в некласичній науці та особливості їх методологічного нормування.

В) Полідисциплінарність комплексних досліджень складних людиновимірних систем. Постнекласична перспектива трансдисциплінирних методологій сучасної нелінійної науки.

Література:

Філософія науки. Підручник для аспірантів. Київ: «Київський університет», 2018. Р.1 http://www.philsci.univ.kiev.ua

Добронравова І.С. Практична філософія науки. – Суми : Університетська книга, 2017.

http://www.philsci.univ.kiev.ua

Питання для перевірки:

З якою революцією в класичній науці пов'язане становлення дисциплінарної науки?

Чим відрізняється полідисциплінарність від трансдисциплінарності?

Завдання для самостійної роботи:

З'ясуйте, як розрізняється розуміння міждисциплінарності у широкому та вузькому сенсі.

Семінар 2.

Постнекласична перспектива подолання розриву між природничим та гуманітарним знанням.

А) Синергетика як загально-наукова дослідницька програма. Наукові та філософські підстави трансдисциплінарності синергетики.

Б) Проблеми наукової комунікації в трансдисциплінарних проектах та перспективи синергетичних комунікативно-когнітивних стратегій.

В) Зміна предмету нелінійного природознавства: від розкриття незмінної сутності до опису феноменів саморозвитку.

Г) Ціннісна забарвленість ставлення суб'єкта постнекласичної науки до складних людиновимірних об'єктів її досліджень.

Д) Методологічний потенціал синергетики в гуманітарній сфері: створення соціосинергетики, психосинергетики, спроби застосувань у мистецтвознавстві та подальші перспективи руху в цьому напрямку.

Література:

Добронравова І. Social Responsibility and Social Cohesion as Drivers in the Sustainable Development of Universities. Dielini, M; Nesterova, M; Dobronravova, I BALTIC JOURNAL OF ECONOMIC STUDIES Volume: 7 Issue: 4 Pages: 63-74 Published: 2021 Document Type: Article DOI: 10.30525/2256-0742/2021-7-4-63-71 Accession Number: Impact Factor 2020 = n/a WOS:000722693500008

Добронравова Ірина

Питання для перевірки:

Яким чином забезпечується об'єктивність дослідження людиновимірних об'єктів у постнекласичній науці?

Як характеризувати становлення нового цілого: як самоорганізацію чи саморозвиток?

Завдання для самостійної роботи:

З'ясуйте, в чому полягає специфіка застосування синергетичної методології в області гуманітарних наук.

Варіант модульної контрольної роботи:

В чому полягає трансдисциплінарна стратегія вироблення спільної методології розв'язання складних комплексних завдань, що вимагає комунікації представників багатьох дисциплін – природничих та гуманітарних?

Питання на іспит:

2. Додисциплінарна та дисциплінарна методологія наукового пізнання в класичній науці.

3. Виникнення міждисциплінарних галузей в некласичній науці та особливості їх методологічного нормування.

4. Полідисциплінарність комплексних досліджень складних людиновимірних систем.

5. Постнекласична перспектива трансдисциплінирних методологій сучасної нелінійної науки.

6. Трансдисциплінарність синергетики як феномену постнекласичної науки.

7. Синергетика як загально-наукова дослідницька програма. Наукові та філософські підстави трансдисциплінарності синергетики. Синергетична методологія як найбільш розроблена з трансдисциплінарних методологій.

8. Проблеми наукової комунікації в трансдисциплінарних проектах та перспективи синергетичних комунікативно-когнітивних стратегій.

9. Постнекласична перспектива подолання розриву між природничим та гуманітарним знанням.

10. Зміна предмету нелінійного природознавства: від розкриття незмінної сутності до опису феноменів саморозвитку.

11. Ціннісна забарвленість ставлення суб'єкта постнекласичної науки до складних людиновимірних об'єктів її досліджень. М

12. Методологічний потенціал синергетики в гуманітарній сфері: створення соціосинергетики, психосинергетики, спроби застосувань у мистецтвознавстві та подальші перспективи руху в цьому напрямку.

13. Зміна співвідношення між фундаментальним та прикладним знанням у сучасній науці.

14. Виявлення обмеженості ідеалізацій у розумінні протилежності фундаментального та прикладного в лінійній науці.

15. Проблеми змін у функціях нелінійних теорій. Зміна співвідношення логічної структури опису, пояснення та передбачення в нелінійних теоріях.

16. Проблематичність передбачення при обчислювальному розв'язанні нелінійних рівнянь.

17. Розширення розуміння предмету методологічних досліджень в постнекласичній перспективі.

18. Розвиток філософської методології науки: від розуміння науки як знання до погляду на неї як на діяльність.

19. Важливість та обмеженість діяльнісного підходу в філософії науки. Перехід від розгляду науки як цілеспрямованої практики до врахування габітуальності пізнавальних практик.

20. Пізнавальні практики як предмет методологічних досліджень. Риси постнекласичності практик пізнання: рефлексивність, людиновимірність, здатність до самоорганізації.

21. Філософія науки як практична філософія.

22. Проблема людської свободи в контексті нелінійної картини світу: як може бути вільною людина, що самоорганізується, в світі, що самоорганізується.?

23. Нелінійні закони, що виражають реальну необхідність яка включає в себе випадковість, а саме випадковість вибору варіанту подальшого розгортання подій в точках біфуркації.

24. Ризики та відповідальність суб'єкта пізнання та практичних дій.

25. Самоорганізація суб'єкта сучасного наукового пізнання в ході міждисциплінарної комунікації при здійсненні полідисциплінарних наукових проектів комплексних наукових досліджень складних об'єктів, здатних до самоорганізації.

Тестові завдання для підсумкового контролю (екзамену)

Чи можлива успішна комунікація між представниками різних дисциплін при здійсненні полідисциплінарних наукових проектів комплексних наукових досліджень складних об'єктів без трансдисциплінарної методології?

Чи може виступати в якості практичної філософії філософія постнекласичної науки?

Чи існує специфіка рис постнекласичності пізнавальних практик ?

Чи відбувся у діяльнісному підході перехід від розгляду науки як цілеспрямованої практики до врахування габітуальності пізнавальних практик?

Чи змінилось співвідношення між фундаментальним та прикладним знанням у сучасній науці?

Чи реалізований методологічний потенціал синергетики в гуманітарній сфері?

Чи створення соціосинергетики, психосинергетики свідчить про подальші перспективи руху в застосуванні трансдисциплінарних методологій?

Чи має синергетика як загально-наукова дослідницька програма наукові та філософські підстави трансдисциплінарності синергетики?

Чи є синергетична методологія найбільш розробленою з трансдисциплінарних методологій?