КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ НАУКИ

Коперльос Руслана Юріївна

Навчально-методичний комплекс з дисципліни

“Філософія”

для студентів Інституту високих технологій

(оновлений варіант)

Схвалено

на засіданні кафедри

філософії та методології науки

Протокол № 3 від 18 листопада 2022 р.

Київ – 2022

Коперльос Р.Ю. Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Філософія” для студентів Інституту високих технологій (оновлений варіант). – К., 2022. – 64 с.

Розробник: Коперльос Руслана Юріївна, к.ф.н., асистент кафедри філософії та методології науки.

Рецензенти:

О.В. Руденко, к.ф.н, доцент кафедри філософії та методології науки

Ю.В. Павлов, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки

Ó Р. Ю. Коперльос, 2022

ЗМІСТ

Вступ та загальні положення……………………….………………………… 4;

Структура програми навчальної дисципліни………………………………... 7;

Плани семінарських занять………………………………………………….. 14;

Вимоги до опрацювання першоджерел та написання есе, перелік

тем, філософських праць, критерії оцінювання……………………………..44;

Приклади завдань підсумкової модульної контрольної роботи

та критерії оцінювання………………………………………………………. 54;

Список рекомендованої літератури до курсу.……………………………… 56;

Приклади тестових завдань до іспиту

(в умовах дистанційного навчання)………………………………………….58;

Питання до іспиту (в умовах недистанційного навчання) …………………60.

Вступ та загальні положення

Філософія як навчальна дисципліна вивчається в Інституті високих технологій студентами освітнього ступеня бакалавр. Структурно вона складається з двох частин: філософська пропедевтика, теоретична та практична філософія. Кожна з них по-своєму, кутом зору осмислює відношення “людина-світ”.

Навчальна дисципліна «Філософія» належить до переліку дисциплін вибору Закладів вищої освіти та дає можливість долучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства.

Мета дисципліни – забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.

З метою забезпечення належної ефективності викладання і засвоєння студентами матеріалу навчальної дисципліни “Філософія”- передбачені протягом семестру семінарські заняття, написання двох есе (власні роздуми стосовно прочитаних першоджерел (за вибором студента)), підсумкової модульної контрольної робити та іспит.

Завдання та цілі дисципліни:

1. Навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл;

2. Сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї;

3. Надати цілісну картину історико-філософського процесу;

4. Вивчення зарубіжної та вітчизняної філософії в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- місце і роль філософії в суспільстві, її основні функції та завдання;

- історію формування і розвитку філософії, її основні проблеми, напрямки та школи;

- основні шляхи (способи) філософування;

- основні філософські проблеми (буття, матерія, свідомість, людина, суспільство, природа, практика, пізнання, цінності тощо) та специфіку їх трактування в різних філософських школах;

- понятійний апарат філософського знання;

- особливості трактування онтологічних та гносеологічних проблем на різних етапах еволюції філософського знання.

вміти:

- обґрунтовувати та відстоювати власну світоглядну і життєву позиції, виявляти, ставити та вирішувати проблеми і, як наслідок, вести полеміку стосовно філософських питань на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії та абстрактним мисленням;

- порівнювати світоглядні парадигми, ідеологічні і релігійні конструкції, концепції, виділяти їх сильні і слабкі сторони;

- оперувати понятійним апаратом філософії;

- самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз;

- застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці суспільних процесів та явищ.

*Частина 1:* *Філософська пропедевтика*
1		Тема 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини
2		Тема 2. Антична філософія
3		Тема 3. Філософія Середньовіччя й Відродження
4		Тема 4. Філософія Нового часу
5		Тема 5. Німецька класична філософія
6		Тема 6. Сучасна філософія
7		Тема 7. Українська філософська думка
*Частина 2:* *Теоретична та практична філософія*
10	Тема 8. Онтологія як філософське вчення про буття
11	Тема 9. Свідомість як філософська категорія
12	Тема 10. Людина як предмет філософського аналізу
13	Тема 11. Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання. Наука як соціокультурний та пізнавальний феномен
14	Тема 12. Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава.
15	Тема 13. Культура і цивілізація

Структура програми навчальної дисципліни

Частина 1: Філософська пропедевтика

Тема 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини

Тлумачення, сутність і структура світогляду. Буденно-практичний і теоретичний, повсякденний і науковий, індивідуальний і суспільний прогресивний і радикальний світогляди. Формування ідеалів людини, що відображають її життєві цілі на основі розуміння елементів структури світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий.

Філософія як світогляд. Специфіка філософського освоєння дійсності. Об’єктивна та суб’єктивна реальність. Філософія як перша теоретична форма знання. Предмет філософії. Філософія та коло її проблем. Основні питання дослідження: матеріалізму, ідеалізму, монізму, дуалізму, сенсуалізму, раціоналізму, ірраціоналізму, скептицизму і агностицизму. Проблема методу у філософії та її основні функції. Структура філософського знання (історія філософії, онтологія, гносеологія, філософська антропологія, соціальна філософія та ін.). Зв'язок філософії з наукою, свідомістю, мистецтвом. Її місце і роль в житті суспільства і людини.

Тема 2. Антична філософія

Передумови виникнення і специфіка функціонування античної філософії. Основні етапи античної філософії та ключові проблеми. Наявність міфологічних та епічних образів; присутність елементів антропоморфізму; наївний пантеїзм; пов’язування природніх процесів з моральною проблематикою; пошуки першопочатку всього існуючого – основні риси античної філософії.

Досократична філософія: мілетська школа, піфагорійці, елеати, атомісти. Софісти. Філософські погляди Сократа. Полеміка між софістами та Сократом. Об'єктивний ідеалізм Платона, гносеологія і вчення про державу. Філософська система Аристотеля, вчення про матерію і форму, дослідження категорій. Елліністична філософія (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм). Римська філософія (неоплатонізм).

Тема 3 . Філософія Середньовіччя й Відродження

Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії. Основні етапи її розвитку. Теоцентризм. Апологетика (два підходи ставлення до філософії античності). Патристика: діяльність отців церкви. Аврелій Августин – класик західної патристики. Співвідношення душі і тіла, віри і розуму. Концепція історичного процесу і часу. Філософські і релігійні погляди І.Блаженного, М.Капелли, Боецій, Флавій.

Середньовічна схоластика: природа і сутність проблеми універсалій, шляхи її вирішення (реалізм і номіналізм). Філософські і релігійні погляди А.Кентерберійського, І.Росцеліна, П.Абеляра. Місце і роль у розвитку середньовічної філософії Ф.Аквінського. Перші монастирські школи, перші викладання філософії. Період кризи середньовічної філософії: Р.Бекон, Д.Скот, В.Оккам. Містичне вчення.

Відродження як соціокультурне явище: секуляризація, антропоцентризм, пантеїзм і гуманізм. Гуманісти: Д.Аліг’єрі, Ф.Петрарка, Л.Валла, М.Фічіно, Д.П. делла Мірандола, П.Помпонацці, М.Монтень. Натурфілософські концепції. Пантеїзм Дж.Бруно. Нові тенденції у природознавчій науці: Л. да Вінчі, геліоцентрична система М.Коперника, деїстичне розуміння світу Г.Галілея. Основні ідеї та вплив руху Реформації.

Тема 4. Філософія Нового часу

Природознавство та філософія Нового часу. Проблема розробки методів, шляхів і прийомів дослідження природи. Емпіризм, раціоналізм, емпірико-сенсуалістична гносеологія. Ф.Бекон: програма “великого відновлення наук”, проблема методу, вчення про ідоли розуму, обґрунтування емпірико-індуктивного методу пізнання. Філософія Р.Декарт: універсальний метод всіх наук, принцип методичного сумніву, теза “cogito ergo sum”, вчення про “вроджені ідеї”, вчення про дві субстанції. Соціальна концепція Т. Гоббса. Сенсуалізм Д.Локка, вчення про “первинні” і “вторинні” якості. Вчення Б.Спінози про субстанцію, теорія пізнання. Поняття монади, гносеологічна концепція Г.Ляйбніца. Суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі. Агностицизм Д.Юма.

Тема 5. Німецька класична філософія

Поняття, основні риси та представники німецької класичної філософії. Ідейні джерела та проблематика. Критика традиційної метафізики, спроба перетворити філософію на науку. Розробка філософії історії та пошук підстав для періодизації історії. Вироблення діалектичного методу.

І.Кант. Сутність його “коперніканського перевороту” в філософії. Дослідження пізнання як процесу, концепція трьох сходинок пізнання, “річ у собі”, взаємозв’язок чуттєвого та раціонального в пізнанні, антиномії, роль категорій. Етика та вчення про категоричний імператив.

Суб'єктивний ідеалізм Й.Фіхте. Філософія як “науковчення”. Вчення про абсолютне “Я”, взаємозв'язок суб'єкта і об'єкта, теорії і практики, свободи і необхідності. Об'єктивний ідеалізм Ф.Шеллінга. Принцип “філософії тотожності”. Філософія природи і філософія мистецтва.

Філософська система Г.Гегеля. Основний принцип системи (тотожність мислення і буття) і її загальна структура. Теорія діалектики. Суперечливість між методом і системою. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Критика філософії Г.Гегеля. Вчення про природу. Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

Основні надбання та місце німецької класичної філософії в історико-філософському процесі.

Тема 6. Сучасна філософія

Поняття некласичної філософії та причини її формування. Розмежування раціоналізму та ірраціоналізму. Позитивізм та антропологічні школи.

Історичні форми позитивізму та основні проблеми дослідження: “перший” позитивізм (О.Конт, Д.Міль, Г.Спенсер); “другий” позитивізм – емпіріокритицизм (Е.Мах, Р.Авенаріус); “третій” позитивізм – неопозитивізм (М.Шлік, Р.Карнап); «четвертій» позитивізм – постпозитивізм (критичний раціоналізм К.Поппера, прагматичний аналіз У.Куайна, методологія науки Т.Куна та інші).

Антропологічний напрям. Філософія життя. Абсолютизація ірраціонального у вченні А.Шопенгауера. Світ як воля і уявлення. Філософські погляди Ф.Ніцше (нігілізм, воля до влади, надлюдина). Вчення В.Дільтея та А.Бергсона. Концепція філософії історії О.Шпенглера. Психоаналіз, вчення про несвідоме З.Фрейда. Неофрейдизм (Е.Фромм, К.-Г.Юнг). Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джеймс, Д.Дьюї). Філософська антропологія М.Шелера і А.Гелена. Екзистенціалізм. Критичний раціоналізм та ірраціонально-екзистенційна філософія С.К’єркегора.

Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко). Феноменологія Е.Гусерля. Екзистенціальна філософія (К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр). Постмодернізм: Ж.-Ф.Ліотар, Ж.Бодріяр, Ж.Дельоз, Ж.Дерріда, Р.Рорті.

Релігійний напрям у філософії (неотомізм, персоналізм).

Тема 7. Українська філософська думка

Роль християнства у ствердженні філософських ідей. Філософська думка Київської Русі. Філософія XIV-XVI ст. Викладання філософії у Києво-Могилянській академії.

Г. Сковорода – засновник української класичної філософії. Академічна філософія ХІХ ст. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Український романтизм (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш, П.Юркевич). Соціальна філософія М. Драгоманова та І.Франка.

Українська філософія першої половини ХХ століття. Філософські погляди І.Франка. Екзистенційні пошуки М.Бердяєва, Л.Шестова. Історіософія М.Грушевського. Концепція М.Хвильового. Соціальна філософія В.Винниченка. Концепція ноосфери В.Вернадського. Філософія як ідеологія (М.Міхновський, В.Липинський, Д.Донцов). Розробка філософських проблем Д.Чижевським. Відкриття філософського факультету в Київському університеті і створення Інституту філософії АН України сприяло активізації філософського життя в Україні. Творчість П.Копніна. Розробка філософських проблем в Україні в останній чверті ХХ – на початку ХХІ століття.

Частина 2: Теоретична та практична філософія

Тема 8. Онтологія як філософське вчення про буття

Онтологія як вчення про буття та його принципи. Історико-філософське тлумачення онтології. Психологія філософії як вчення про душу. Філософія теології як вчення про Бога. Філософія космології як вчення про світ.

Буття як існування будь-чого взагалі. Буття, небуття, ніщо. Концепції буття в історії філософії. Основні форми буття. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія». Філософський зміст категорії субстанція. Монізм (матеріалістичний та ідеалістичний), дуалізм і плюралізм як філософські принципи трактування субстанції. Філософське тлумачення категорії матерії. Основні характеристики матерії. Атрибути матерії. Види руху. Прогрес, регрес. Простір і час.

Тема 9. Свідомість як філософська категорія

Філософська сутність проблеми свідомості. Способи дослідження свідомості. Характеристика, структура та функції свідомості. Свідомість та самосвідомість. Свідомість і мова. Проблема штучного інтелекту та основні напрями дослідження. Природна та штучна система знаків. Функції мови. Індивідуальна та суспільна свідомість. Структура та форми суспільної свідомості.

Свідоме та несвідоме. Концепція індивідуального несвідомого З.Фрейда. Несвідоме, свідоме, надсвідоме – рівні психіки людини. Концепція первинного колективного несвідомого К.Юнга. Архетипи, що притаманні кожній людині від народження.

Тема 10. Людина як предмет філософського аналізу

Поняття «людина» в історії філософії. Природа, сутність і буття людини. Індивід, індивідуальність, особистість і суспільство. Невід’ємні ознаки особистості. Антропоцентризм філософської рефлексії. Тлумачення життєдіяльності людини. Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна). Сутність антропосоціогенезу. Біологічне і соціальне в людині. Взаємозв'язок людини, природи і суспільства. Роль особи в історії. Сенс життя як функція людського буття.

Філософська антропологія як розділ філософського знання. Специфіка трактування людини у класичній, некласичній і постнекласичній філософії. Співвідношення необхідності, свободи і відповідальності. Соціальні ролі особистості. Проблема гуманізму та шляхи її вирішення в історії філософії.

Тема 11. Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання. Наука як соціокультурний та пізнавальний феномен

Гносеологія і епістемологія. Проблема пізнання. Предмет, об’єкт, суб’єкт пізнання. Чуттєве і раціональне пізнання. Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів. Інтуїція. Форми мислення. Форми пізнання світу, види знань та проблема істини. Критерії істини. Істина, ймовірність, хиба, омана. Специфіка істини у філософії і науці. Основні концепції істини (кореспондентська, когерентна, прагматична, релігійна, постмодерністська).

Особливості наукового пізнання. Виникнення науки й періодизація наукових знань. Проблема класифікації наук. Основні етапи розвитку науки (класична, некласична, постнекласична). Поняття наукової парадигми. Революції в науці. Проблема, ідея, гіпотеза, науковий факт, концепція, теорія як форми пізнання. Структура, рівні та методи наукового пізнання. Внутрішня структура емпіричного та теоретичного рівнів. Наука, техніка, виробництво. Наука і культура. Наука і релігія. Світоглядна і методологічна роль наукової картини світу.

Тема 12. Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава.

Розуміння природи і суспільства. Природа як предмет філософського дослідження. Методологічні принципи вивчення суспільства. Суспільство: основи філософського аналізу. Суспільство як підсистема об’єктивної реальності. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства. Структурні елементи суспільства. Соціальне пізнання і його специфіка. Специфіка філософського осмислення суспільного буття. Смисл історії та її осягнення в філософії історії.

Поняття суспільного виробництва. Матеріальне і духовне виробництво. Спосіб виробництва і його структура. Основи буття людського суспільства. Політична система суспільства та її структура. Держава та її походження. Співвідношення понять «індивід», «суспільство» та «держава».

Тема 13. Культура і цивілізація

Поняття про культуру і цивілізацію. Матеріальна та духовна культура. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. Функції культури. Закономірності культурно-історичного процесу. Співвідношення культури і цивілізації. Особливості Західної та Східної культури. Науково-технічний прогрес і розвиток культури. Передумови, прояви та проблема подолання кризи сучасної культури. Екологічна культура людини. Екологічна криза та шляхи виходу з неї.

Плани семінарських занять

Викладання і вивчення дисципліни “Філософія” студентами Інституту високих технологій передбачає використання різних форм семінарських занять: семінар з підготовленими доповідями, семінар-дискусія, семінар-презентація та ін. Семінарське заняття, незалежно від того, у якій формі воно проходить: дає можливість студентам проявити, закріпити, поглибити і розширити свої знання; формує вміння постановки і рішення завдань і проблем; удосконалює здібності по аргументації студентами своєї точки зору, а також по доведенню і спростуванню інших суджень; формує навички самостійної роботи з літературою, відстоювання власної позиції та вміння виступати перед аудиторією.

На семінарські заняття з курсу “Філософія” винесені питання, які акумулюють основні положення змісту цієї навчальної дисципліни. Підготовка до семінару – це, передусім, робота з літературою і конспектом лекцій. До кожного семінарського заняття рекомендується основна і додаткова література. Основна: підручники, навчальні посібники, енциклопедії, словники тощо. Додаткова: монографії, журнальні статті, праці видатних філософів. Крім того, можна користуватись іншими джерелами, якщо в них достатньо повно висвітлені відповідні теми та, які не містять дезінформації, або хибного тлумачення філософських проблем та філософських праць дослідників різного історичного періоду.

Кожне семінарське заняття, не залежно від форми проведення, містить у собі: основну частину, тобто вступне слово викладача, який пояснює зв’язок теми семінару з темою попереднього заняття та основні завдання; доповідь, презентація тощо, питання обраного доповідачем з переліку запитань семінарського заняття; доповнення, уточнення, заперечення того, іншим студентом доповідача; уточнюючі питання, які можуть лунати, як від викладача, так і від інших студентів групи; заключна частина, підсумок або висновок, зроблений викладачем стосовно закріплення основних тез пройденого матеріалу, та зв’язок даної теми з наступним заняттям, а також оголошення балів отриманих студентами за семінарське заняття.

У разі відсутності на семінарському занятті студент може відпрацювати завдання на семінар в письмовій формі.

Критерії оцінювання:

Доповідь/презентація:

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела.

4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності.

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності.

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді.

Доповнення / участь в дискусіях:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми.

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію.

Відпрацювання пропущеного семінарського заняття у вигляді реферату:

2 бали – реферат містить змістовне, ґрунтовне, конструктивне представлення теми.

1 бал – реферат містить інформацію, що не повністю розкриває зміст поставленого завдання.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Семінар 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини

План заняття:

1. Специфіка філософії як знання і світогляду.

2. Сутність і структура світогляду.

3. Історичні типи світогляду.

4. Сутність, завдання та предмет філософії.

5. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.

6. Функції філософії.

7. Основні розділи філософії.

8. Методи філософії.

Питання для самоперевірки:

1. Чим світогляд відрізняється від знання?

2. Які передумови виникнення філософії?

3. Чи є тотожними розуміння буденного та теоретичного світоглядів?

4. Яка головна функція будь-якого світогляду?

5. Які основні елементи світогляду?

6. Чи можна стверджувати, що один історичний тип світогляду заміщує інший?

Теми рефератів:

1. Сутність і основні функції світогляду.

2. Міфологічний і релігійний світогляди.

3. Специфіка філософського освоєння дійсності.

Література

Основна

1. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003.

2. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006.

3. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006.

4. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.

5. Філософія: навч. посібник / Ю.М. Вільчинський, Л.В. Северин-Мрачковська, О.Б. Гаєва та ін. – К: КНЕУ, 2019.

6. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

7. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Броннікова Л.В. Філософські аспекти трансформаційних процесів у сучасній науці // Актуальні проблеми філософії та соціології, (33), 2022 - С. 13-17.

2. Вiтгенштейн Л. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html

3. Мамардашвілі М.К. Як я розумію філософію / https://stud.com.ua/42192/filosofiya/mamardashvili_rozumiyu_filosofiyu

4. Мамардашвілі М.К. Картезіанські роздуми / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/mamar/index.htm

5. Ортега-і-Гассет X. Чиста філософія / https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3821

6. Руденко О.В. Про необхідність та доцільність вивчення філософії у вищий школі / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko-pro.htm

7. Туренко В.Е. Місце філософії у світовому освітньому просторі // Multiversum. Philosophical almanac., № 5-6, 2016. – С. 153-161

Семінар 2. Антична філософія

План заняття:

1. Особливості зародження і формування давньогрецької філософії:

а) пошуки першопричини світу філософами Мілетської школи (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен);

б) натурфілософія та діалектичні ідеї Геракліта.

2. Проблема буття в піфагорійській школі та у філософії елеатів

3. Натурфілософські побудови Емпедокла, Анаксагора та атомістика Левкіппа-Демокріта.

4. Антропологічний поворот в античній філософії (софісти і Сократ).

5. Філософська теорія Платона.

6. Філософська система Аристотеля.

Питання для самоперевірки:

1. В чому суть натурфілософії античних філософів?

2. Що таке першооснова всього сущого?

3. В чому суть проблеми буття піфагорійської школи?

4. Який метод розробляв Сократ?

5. Що таке “світ ідей” за Платоном?

6. Кого і за що критикував Аристотель?

7. Чи пов’язана філософська система Аристотеля з категоріями?

Теми рефератів:

1. Період досократичної філософії: основні представники та ідеї.

2. Сутність полеміки Сократа з софістами.

3. Основні ідеї філософського вчення Платона.

4. Система категорій Аристотеля.

Література

Основна

1. Історія філософії: Словник / За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2006.

2. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003.

3. Філософія. Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.

4. Філософія: навч. посібник / Ю.М. Вільчинський, Л.В. Северин-Мрачковська, О.Б. Гаєва та ін. – К: КНЕУ, 2019.

5. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

6. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

2. Ахутін А. Аристотель і аристотелізм: 2400 років по тому / А. Ахутін, А. Баумейстер, О. Білий, А. Васильченко, О. Гомілко, В. Жулай, В. Звіядковський, В. Козловський, М. Попович, С. Пролеєв // Філософська думка. - 2016. - № 5. - С. 6-26.

3. Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

4. Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

5. Туренко В.Е. Антична філософія любові. – К.: ВАДЕКС, 2017.

6. Ціцерон. Тускуланські бесіди. Про обов’язки. – Вид.: Апріорі, 2021.

Семінар 3. Головні ідеї філософії Середньовіччя та Відродження

План заняття:

1. Загальна характеристика філософії Середньовіччя: основні етапи розвитку.

2. Головні теологічні проблеми Середньовіччя та їх філософські інтерпретації:

а) полеміка між номіналізмом і реалізмом;

б) проблема співвідношення віри і знання;

в) проблема людини: душа і тіло.

3. Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Гуманізм та новий ідеал людини.

4. Філософія М.Кузанського.

5. Наука епохи Відродження (Л. да Вінчі, М.Коперник).

6. Пантеїзм Дж.Бруно.

7. Відділення фізики від метафізики (Г.Галілей, Кеплер).

8. Реформація: основні ідеї та персоналії.

Питання для самоперевірки:

1. В чому полягає особливість християнської середньовічної філософії?

2. Чим відрізняється “патристика” від “схоластики”?

3. Які головні теологічні проблеми Середньовіччя?

4. До якого знання відновлюється інтерес в епоху Відродження?

5. Що таке Реформація?

Теми рефератів:

1. Загальна характеристика середньовічної філософії.

2. Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.

3. Нова натурфілософія епохи Відродження.

4. Основні ідеї Реформації (Лютер, Кальвін, Мюнцер).

Література

Основна

1. Історія філософії: Підручник / за ред. В.І. Ярошовця – К., 2006.

2. Історія філософії. Словник / за заг. ред. В.І. Ярошовця. – К., 2005.

3. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.

4. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В. Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

2. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

3. Боецій. Розрада від філософії. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

4. Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л.: Свічадо, 2007.

5. Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

6. Монтень М. Проби. Книга 1. / https://chtyvo.org.ua/authors/Michel_Montaigne/Proby_Kn1/

7. Мор Т. Утопія / https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3752

8. Мусулін А. Микола Кузанський / https://newacropolis.org.ua/articles/mykola-kuzanskyi

9. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

10. Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

Семінар 4. Філософія Нового часу

План заняття:

1. Загальна характеристика філософії Нового часу: основні ідеї та представники.

2. Проблема методу в філософії Нового часу ( Ф.Бекон, Р.Декарт).

3. Проблема емпіризму в філософії Ф.Бекона (програма “великого відновлення наук”, концепція “ідолів”).

4. Проблема раціоналізму в філософії Р.Декарта (принцип методичного сумніву, теза “cogito ergo sum”, вчення про “вроджені ідеї”).

5. Англійська традиція в філософії Нового часу: ознаки та представники:

а) філософія Т.Гоббсом;

б) пізнавальна концепція Д.Локка;

в) суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі;

г) агностицизм Д.Юма.

6. Загальна характеристика раціонального напрямку філософії Нового часу: ознаки та представники:

а) проблема субстанції у Новий час: Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Ляйбніц;

б) теорія пізнання Б.Спінози;

в) гносеологічна концепція Г.Ляйбніца.

Питання для самоперевірки:

1. В чому суть проблеми методу в філософії Нового часу?

2. Чому раціоналізм вважається протилежністю емпіризму?

3. Як на думку Ф.Бекона можна позбутися ідолів?

4. Що означає теза Р.Декарта “cogito ergo sum”?

5. У чому полягає сутність поглядів на субстанцію в новоєвропейській філософії?

6. Що означає поняття “скептицизм”?

Теми рефератів:

1. Природознавство та філософія Нового часу.

2. Програма “великого відновлення наук” Ф.Бекона.

3. Принцип методичного сумніву Р.Декарта

4. Соціальна концепція Т.Гоббса.

5. Філософська концепція Д.Локка

6. Проблема субстанції у Новий час.

Література

Основна

1. Історія філософії: Підручник / за ред. В.І. Ярошовця – К., 2002.

2. Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

3. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

4. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

2. Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

3. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

4. Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

5. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

6. Ляйбніц Ґ. В. Монадологія [Текст] / Ґ. В. Ляйбніц // Sententiae. – 2013. – № 1. – С. 151-177.

7. Ляйбніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

8. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

9. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

10. Спіноза Б. Етика. – Елект. видання, 2015.

Семінар 5. Німецька класична філософія

План заняття:

1. Загальна характеристика німецької класичної філософії.

2. Філософія І.Канта:

а) космогонічна гіпотеза;

б) основні положення теорії пізнання;

в) проблеми етики та поняття категоричного імперативу.

3. Основні ідеї філософських учень Й.Фіхте.

4. Філософські ідеї Ф.Шеллінга.

5. Філософська система Г.Гегеля.

6. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

7. Філософська антропологія К.Маркса.

8. Філософія історії К.Маркса.

Питання для самоперевірки:

1. Чому пояснення процесу пізнання І.Канта називають "коперніканським поворотом у філософії"?

2. Що означає поняття “суб’єкт” у Й.Фіхте?

3. Що таке “абсолютна ідея” в філософії Г.Гегеля?

4. З яких філософських позицій Л.Фейєрбах критикував гегелівську філософію?

Теми рефератів:

1. Сутність теорії пізнання І.Канта.

2. Поняття категоричного імперативу І.Канта.

3. Проблеми етики в німецькій класичній філософії.

4. Філософські концепції Й.Фіхте і Ф.Шеллінга.

5. Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

Література

Основна

1. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

2. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003.

3. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

4. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

5. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

2. Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець німецької класичної філософії // https://vpered.wordpress.com/2012/11/19/engels-ludwig-feuerbach/

3. Маркс К. Тези про Фоєрбаха // https://vpered.wordpress.com/2009/05/22/marx-feuerbach

4. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005.

5. Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво // Мислителі німецького Романтизму. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

6. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

7. Фіхте Й.Г. Про оживлення та підвищення чистого інтересу до істини / Переклав з німецької В.Абашнік // Культура у філософії XX століття. Матеріали IV Харківських міжнародних Сковородинівських читань (30 вересня - 1 жовтня 1997 р.) - Харків: Університет внутрішніх справ, 1997. - С. 414-421.

8. Фіхте Й.Г. Про гідність людини / Переклав з німецької В.Абашнік // Проблема раціональності наприкінці XX .століття. Матеріали V Харківських міжнародних Сковородинівських читань (29-30 вересня 1998 р.) - Харків: Університет внутрішніх справ, 1998. - С. 361-363.

9. Фіхте Й. Г. Абсолютне обґрунтування права в дійсності / Переклав з німецької В.Абашнік // Практична філософія та правовий порядок. Збірка наукових статей. - Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2000. - С. 331-334.

Семінар 6. Особливості переходу від класичного до некласичного філософування та основні напрямки сучасної філософії

План заняття:

1. Криза класичної філософії в середині ХІХ ст. і становлення нових філософських напрямків.

2. Ірраціоналізм і волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

3. Ірраціонально-екзистенційна філософія С.К’єркегора.

4. Основні концепції “Філософії життя” (Ф.Ніцше, А.Бергсон, В.Дільтей).

5. Філософські засади психоаналізу, вчення про свідоме, несвідоме (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

6. Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джеймс, Д.Дьюї).

7. Основні етапи розвитку позитивізму:

а) позитивізм О.Конта, Г.Спенсера, Дж.Мілля;

б) емпіріокритицизм Е.Маха та Р.Авенаріуса;

в) конвенціоналізм А.Пуанкаре та П.Дюгема;

г) неопозитивізм (М.Шлік, Р.Карнап);

д) аналітична філософія (Б.Расел, Л.Вітгенштейн);

є) критичний раціоналізм К.Поппера;

ж) історична школа філософії науки (Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабенд).

8. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко).

9. Феноменологія Е.Гусерля.

10. Екзистенціальна філософія (К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр).

11. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, персоналізм).

Питання для самоперевірки:

1. В чому полягає криза класичної філософії?

2. Якими причинами був обумовлений перехід від класичного до некласичного філософствування?

3. Що таке ірраціоналізм?

4. Хто така «надлюдина» у філософії Ф.Ніцше?

5. В чому різниця між свідомим, несвідомим та надсвідомим З.Фрейда?

6. Що таке колективне несвідоме К.Юнга?

7. Якою є основна проблематика феноменологічної філософії?

8. Які історичні стадії розвитку та основні проблеми філософії позитивізму?

9. Чому структуралізм вважають методологічною основою гуманітарних наук?

10. В чому відмінність між неотомізмом та персоналізмом.

Теми рефератів:

1. Волюнтаризм філософії А.Шопенгауера

2. Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.

3. Філософія життя.

4. Вчення про свідоме, несвідоме в філософії психоаналізу.

5. Основні ідеї структуралізму К.Леві-Стросса.

6. Неотомізм: основні ідеї та представники.

7. Персоналізм: характерні риси, основні представники.

Література

Основна

1. Історія філософії: Підручник / за ред. В.І.Ярошовця – К., 2002.

2. Історія філософії. Словник / за заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

3. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). Навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

4. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 94-122.

7. Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Білоус Т.М. Натуралізм у сучасній філософії науки: когнітивні засади / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Tbilous.pdf

2. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

3. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

4. Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

5. Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

6. Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

7. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

8. Добронравова І.С. Некласична раціональність для нелінійної науки / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr2.html

9. Добронравова І.С. Концепції наукової раціональності в сучасній філософії науки / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/pidr1.html

10. Камю А. Міф про Сізіфа. Бунтівна людина. – Вид.: Фоліо, 2022.

11. Кун Т. Структура наукових революцій. – PORT-ROYAL, 2001.

12. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

13. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

14. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

15. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

16. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

17. Шопенгавер, А. Світ як воля і уявлення // Мислителі німецького романтизму. - Івано-Франківськ – Вид-во "Лілея-НВ", 2003.

18. Фройд З. Тлумачення сновидінь. – Вид.: Фоліо, 2019.

19. Фромм Е. Мистецтво любити., 2017.

20. Фуко М. Археологія знання. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003.

21. Фуко М. Історія сексуальності. - Т. 1: Жага пізнання. - Х.: ОКО, 1997.

22. Фуко М. Правила промови. — К.: Дух і літера, 1993.

23. Юнг К.Г. AION: нариси щодо символіки самості. – Вид.: Астролябія, 2016.

24. Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Семінар 1. Теоретичне усвідомлення проблеми буття:

філософська онтологія

План заняття:

1.Основні етапи розвитку уявлень про буття в історії філософської думки.

2. Поняття матерії та її структура:

а) проблема протилежності матерії та свідомості;

б) відмінність філософського поняття матерії від природничо-наукового;

в) проблема самоорганізації та системності матеріального світу.

3. Проблема детермінізму як принципу філософського пояснення світу.

4. Простір і час як форми буття матерії.

5. Субстанціональна і реляційна концепції простору і часу.

6. Рух як спосіб існування матерії.

7. Проблема прогресу та його критеріїв.

Питання для самоперевірки:

1. Що таке буття?

2. В чому полягає різниця між «буттям» та «субстанцією»?

3. Як співвідносяться категорії «сутність» та «існування»?

5. Які основні характеристики матерії?

6. Чим розвиток відрізняється від руху?

7. Які є концепції простору і часу?

Теми рефератів:

1. Розуміння проблеми буття в історичному контексті.

2. Онтологія як вчення про буття.

3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».

4. Рух, простір, час – атрибути матерії.

5. Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

Література

Основна

1. Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

3. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

4. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Дамміт М. Логічні основи метафізики. / Переклад з англ. В.Навроцького. – Київ: IRIS, 2001.

2. Джеймс В. Деякі метафізичні проблеми, розглянуті з погляду прагматизму. Єдність і множинність. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2000.

3. Коперльос Р.Ю. Розуміння хаосу як безладу в філософії та науці // Актуальні проблеми філософії та соціології. - Вип. 36. – К., 2022. – С. 51-54.

4. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

5. Тілліх П. Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37.

6. Фромм Е. Мати або бути?. – Електронне вид., 2020

Семінар 2. Проблема свідомості

План заняття:

1. Свідомість як філософська категорія.

2. Структура свідомості.

3. Свідоме та несвідоме: З.Фрейд.

4. Колективне несвідоме та архетипи К.Юнга.

4. Свідомість та самосвідомість.

5. Свідомість, мислення та мова.

6. Поняття індивідуальної та суспільної свідомості

Питання для самоперевірки:

1. Що таке свідомість?

2. Як співвідноситься свідоме та несвідоме?

3. В чому суть концепції індивідуального несвідомого З.Фрейда?

4. 2. В чому суть концепції колективного несвідомого К.Юнга?

5. Як співвідносяться свідомість і мова?

6. Чим відрізняється свідомість від самосвідомості?

7. Як співвідноситься індивідуальна та суспільна свідомість?

Теми рефератів:

1. Свідомість і особистість.

2. Фрейдівські ідеї несвідомого в художній культурі XX ст.

3. Проблема свідомості у сучасній філософії.

4. Суспільний та особистісно індивідуальний зміст свідомості.

Література

Основна

1. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001.

2. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / І.Ф. Надольний (ред.). – К., 2001.

3. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 327-350.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Ойзерман Т.І. Хомо сапієнс долає свою видову обмеженість. / / Питання філософії. - 1988. - № 4.

2. Фройд З. По той бік принципу задоволення. Я і Воно. – Електронне видання, 2020.

3. Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

4. Шилков Ю. М. Гносеологічні основи розумової діяльності. - СПб., 1992.

5. Юнг К.Г. Проблема душі сучасної людини / Питання філософії. - 1989. - № 8.

6. Юнг К.Г. Архетипи і колективне несвідоме. – Вид.: Астролябія, 2012.

5. Юнг К.Г. Проблема душі сучасної людини / Питання філософії. - 1989. - № 8.

6. Юнг К.Г. Архетипи і колективне несвідоме. – Вид.: Астролябія, 2012.

Семінар 3. Людина як предмет філософського аналізу

План заняття:

1.Тлумачення людини в історії філософської думки.

2. Проблема сутності людини:

а) людина як суб'єкт практичної діяльності;

б) людина як суб'єкт історичного процесу;

в) біопсихосоціальна цілісність людини.

3. Проблема антропосоціогенезу.

4. Діяльність як спосіб існування людини. Структура діяльності.

5. Поняття "індивід", "індивідуальність", "особистість" та їх співвідношення.

Питання для самоперевірки:

1. У чому сутність проблеми співвідношення біологічного та соціального в людині?

2. В чому полягає різниця між поняттями "індивід", "індивідуальність", "особистість".

3. У чому полягає унікальність особистості людини?

4. Що таке антропосоціогенез?

5. У чому полягає парадоксальність феномену свободи особистості?

6. Які шляхи подолання кризи особистості на межі XX та XI ст. Ви можете запропонувати?

Теми рефератів:

1. Проблема сенсу людського існування та багатоманіття способів її розв'язання.

2. Свобода і відповідальність особи.

3. Духовний світ особистості: структура і шляхи формування.

4. Концепція "природної людини" в добу Відродження.

5. Марксистська концепція людини.

6. Тлумачення проблеми життя і смерті наприкінці XX ст.

7. Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

8. Роль особи в історії.

Література

Основна

1. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / І.Ф.Надольний (ред.). – К., 2001.

2. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

3. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи //Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: навчальний посібник. - К.: Ваклер, 1996. – С. 96-111.

2. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання/К.А. Гельвецій. – К.: Основи, 1994.

3. Добронравова І.С. Cтавлення людини до природи: синергетичний аспект. //Філософія. Антропологія. Екологія. –Альманах. Випуск перший. // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-ecology.htm

4. Коперльос Р.Ю. Розуміння нелінійності особистості в постнекласичній раціональності // Актуальні проблеми філософії та соціології. - Вип. 36. – К., 2022. – С. 51-54.

5. Koperlos R. Human as a complexity system and a nonlinear person // Modern engineering and innovative technologies. – Т. 18 (4). - Karlsruhe, Germany, 2021. – Р. 88-89.

6. Крисаченко В.С. Людина і біосфера / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/krisachenko/krisa.html

7. Людина в складному світі / за ред. Н. В. Кочубей,М. О. Нестерової; вступне слово В. П. Адрущенка // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/humen_2017_.pdf

8. Сидоренко Л.І. Cучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-nauka.htm

9. Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

Семінар 4. Проблема пізнання

План заняття:

1. Специфіка філософського аналізу пізнання:

а) предмет і структура пізнання;

б) поняття "об'єкт" і "суб'єкт" пізнання.

2. Істина та хиба.

3. Пізнавальні здібності людини: чуттєве пізнання; абстрактне мислення; інтуїція.

4. Проблема виникнення науки. Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

5. Методологія наукового пізнання.

6. Основні проблеми філософії науки.

Питання для самоперевірки:

1. Які основні етапи розробки проблем пізнання в історії філософії?

2. Що є предметом гносеології та яка її відмінність від епістемології?

3. Який зв'язок між пізнанням і практикою?

4. Що таке істина, які її властивості та критерії?

5. У чому полягає сутність хиби?

6. У чому полягають основні закономірності розвитку науки?

Теми рефератів:

1. Основні особливості діалектико-матеріалістичної теорії пізнання.

2. Головні напрями розробки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.

3. Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.

4. Проблема класифікації форм знання і пізнавальної діяльності.

5. Пізнання та інтуїція.

6. Проблема творчості в пізнанні.

Література

Основна

1. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки: підручник. – К., 2008.

2. Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

3. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

4. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Джексон Ф. Чого не знала Мері? / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Djekson.html

2. Добронравова І.C. Некласична раціональність для нелінійної науки. // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип.29. – К.: 1999.

3. Добронравова І.C. Ідеали і типи наукової раціональності. - К.: ВЦ "Київський університет". – К.: 1999 , с. 24-28.

4. Добронравова І.C. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

5. Єдинак С.В.. Філософія: Онтологія. Теорія пізнання. Логіка. Етика:. - Суми: Видавництво СумДУ, 2007.

6. Комар О.В. Гуманізація науки чи натуралізація філософії? // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/OKomar.pdf

7. Руденко О.В. Погляд на науку як соціокультурний феномен // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – Вип. 49 // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/statya_ukr.htm

8. Руденко О.В. До проблеми співвідношення об’єкта та предмета наукового пізнання //Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського ф-ту-2005”. Матеріали доповідей та виступів. – Частина 2 // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/tezi.htm

9. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. - К., 2000

Семінар 5. Соціальна філософія.

Філософський розгляд культури і цивілізації

План заняття:

1. Соціальне пізнання і його специфіка.

2. Поняття природи і суспільства. Проблема взаємозв’язку природи і суспільства.

3. Суспільство: основи філософського аналізу.

4. Поняття суспільного виробництва. Проблема взаємозв’язку людини і суспільства.

5. Уявлення про культуру і цивілізацію. Співвідношення культури і цивілізації.

6. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи.

7. Функції культури.

8. Особливості сучасної культурної кризи.

9. Науково-технічний прогрес і розвиток культури.

10. Екологічна культура людини.

11. Екологічні кризи, катастрофи та методи їх подолання. Вплив екологічних криз та катастроф на культуру та цивілізацію.

Питання для самоперевірки:

1. Як історично змінювалися уявлення про культуру?

2. Якими способами передається культурна спадщина?

3. На які типи поділяються цивілізації?

4. Яка визначальна причина кризи сучасної культури?

Теми рефератів:

1. Основні риси техногенної цивілізації.

2. Світова соціально-екологічна ситуація наприкінці XX ст.

3. Глобальні проблеми, їх сутність та шляхи розв'язання.

4. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури.

5. Підходи до розуміння цивілізації.

Література

Основна

1. Петрушенко В.Л. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

3. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: підручник для вищ. навч. закл. / В.П.Андрущенко, Л.В.Губерський, М.І.Михальченко. – Вид. 3-тє, випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – Розділ 3, § 6. – С. 436-478.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Вебер М. Протестантска етика і дух капіталізму. – К.: 1994.

2. Гатальська С.М. Філософія культури /електронний ресурс:

http://pidruchniki.ws/15840720/filosofiya/filosofiya_kulturi_-_gatalska_cm

3. Гриценко В.С. Людина і Всесвіт у культурологічній аргументації // Практична філософія. — 2004, № 1.

4. Коперльос Р.Ю. Наукові та філософські аспекти екологічної культури // Гуманітарні студії. – Вип. 11. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" , 2011. – С. 41-50.

5. Коперльос Р.Ю. Місце екологічної культури в постнекласичній науці // Гуманітарні студії. – Вип. 16. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" , 2012. – С. 77-84.

6. Коперльос Р.Ю. Складні людиновимірні системи в контексті розвитку сучасного суспільства // Мат. конференції “Філософсько-світоглядні та міждисциплінарні проблеми гуманітарного розвитку сучасного суспільства”. – К., 2015. – С. 109-111.

7. Кримський С.Б. Діяльність та культура / Магістеріум. 2003. – Вип.12. Культурологія. – С.4-8.

8. Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. — К., 1998.

9. Сидоренко Л.І. Проблема сутності живого в історичній ретроспективі та науці ХХІ ст. //

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-problema.html

10. Сидоренко Л.І. Філософське осмислення культури і цивілізаційних процесів (Навчальні матеріали для студентів та аспірантів природничих факультетів) // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-culture.htm

11. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-з томах. / Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи.1995.

12. Франко І. Що таке поступ? // Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1978. – T. 45.

13. Шпенглер О. Падіння Європи // Основа. – 1996. – №8 (30).

Вимоги до опрацювання першоджерел та написання есе, перелік тем, філософських праць, критерії оцінювання

Під час вивчення дисципліни “Філософія” кожен студент обов'язково повинен прочитати два першоджерела і написати по них есе. В есе мають бути відтворені основні положення прочитаних робіт, а також представлені власні думки та ставлення студента до прочитаного. Студент самостійно обирає тему, яку бажає розкрити. До кожної теми вказані першоджерела, які мають бути опрацьовані студентом. Мінімальна кількість робіт, які має прочитати студент – 2, та/або не менше 50 сторінок завершеного тексту кожного з обраних авторів.

Есе передбачає вираження студентом своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки предмета міркування, дає можливість нестандартного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу. Це також вільний стиль з можливими елементами імпровізації.

На першій сторінці, як заголовок, кожного есе вказуються назва першоджерел, їх автори та вихідні дані книги; прізвище, ім'я і по батькові студента; назва факультету; курс і група. Технічні параметри: всі есе пишуться українською мовою на аркушах формату А4, поля – 2 см, відступ абзацу – 1,25 см, інтервал між абзацами – 0 см, шрифт Times New Roman, 14 кеглем, без переносів, інтервал 1,5. Допускається виділення символів (фрагментів тексту) напівжирним шрифтом, курсивом та підкресленням. Обсяг кожного есе – не менше 5 сторінок тексту. Нумерація сторінок проставляється на власний розсуд студента.

Есе має мати наступну структуру:

· вступ

· основна частина

· висновок

При написанні есе важливо також враховувати наступні моменти: 1) у вступі та висновку увага зосереджується на проблемі (у вступі вона ставиться, у висновку — резюмується думка авторів); 2. Основна частина має містити тези та аргументацію авторів першоджерел, а також власні роздуми студента, щодо прочитаного; 3) есе проходить перевірку на наявність плагіату.

Кожне есе оцінюється в 10 балів:

10-9 балів - студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність (відсутність плагіату), достовірність, незаангажованість письмової роботи.

8-7 бали - студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність (відсутність плагіату) та достовірність в письмовій роботі. Допускаються несуттєві неточності.

6-5 бали - студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову та додаткову літературу, робота містить суттєві неточності.

4-1 бали - студент розкриває зміст поставленого завдання фрагментарно та поверхово. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

0 балів – робота студента, яка містить плагіат у частковому або повному обсязі.

Есе за обраною темою:

Тема 1. Філософія та світогляд.

2. Вiтгенштейн Л. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html

3. Мамардашвілі М.К. Як я розумію філософію / https://stud.com.ua/42192/filosofiya/mamardashvili_rozumiyu_filosofiyu

4. Мамардашвілі М.К. Картезіанські роздуми / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/mamar/index.htm

5. Ортега-і-Гассет X. Чиста філософія / https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3821

7. Туренко В.Е. Місце філософії у світовому освітньому просторі // Multiversum. Philosophical almanac., № 5-6, 2016. – С. 153-161

Тема 2. Антична філософія.

1. Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

3. Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

4. Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

5. Туренко В.Е. Антична філософія любові. – К.: ВАДЕКС, 2017.

6. Ціцерон. Тускуланські бесіди. Про обов’язки. – Вид.: Апріорі, 2021.

Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження.

1. Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

2. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

3. Боецій. Розрада від філософії. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

4. Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л.: Свічадо, 2007.

5. Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

6. Монтень М. Проби. Книга 1. / https://chtyvo.org.ua/authors/Michel_Montaigne/Proby_Kn1/

7. Мор Т. Утопія / https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3752

8. Мусулін А. Микола Кузанський / https://newacropolis.org.ua/articles/mykola-kuzanskyi

9. Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

Тема 4. Філософія Нового часу.

1. Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

2. Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

3. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

4. Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

5. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

6. Ляйбніц Ґ. В. Монадологія [Текст] / Ґ. В. Ляйбніц // Sententiae. – 2013. – № 1. – С. 151-177.

8. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

9. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

10. Спіноза Б. Етика. – Елект. видання, 2015.

Тема 5. Німецька класична філософія.

1. Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

2. Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець німецької класичної філософії // https://vpered.wordpress.com/2012/11/19/engels-ludwig-feuerbach/

3. Маркс К. Тези про Фоєрбаха // https://vpered.wordpress.com/2009/05/22/marx-feuerbach

4. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005.

6. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

Тема 6. Перехід від класичної до некласичної філософії.

1. Білоус Т.М. Натуралізм у сучасній філософії науки: когнітивні засади / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Tbilous.pdf

2. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

3. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

5. Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

6. Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

7. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

8. Добронравова І.С. Некласична раціональність для нелінійної науки / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr2.html

10. Камю А. Міф про Сізіфа. Бунтівна людина. – Вид.: Фоліо, 2022.

11. Кун Т. Структура наукових революцій. – PORT-ROYAL, 2001.

12. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

13. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

14. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

15. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

16. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

18. Фройд З. Тлумачення сновидінь. – Вид.: Фоліо, 2019.

19. Фромм Е. Мистецтво любити., 2017.

20. Фуко М. Археологія знання. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003.

21. Фуко М. Історія сексуальності. - Т. 1: Жага пізнання. - Х.: ОКО, 1997.

22. Фуко М. Правила промови. — К.: Дух і літера, 1993.

23. Юнг К.Г. AION: нариси щодо символіки самості. – Вид.: Астролябія, 2016.

24. Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.

Тема 7. Українська філософська думка.

1. Іларіон Митрополит Київський Слово про закон і благодать //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 147-157.

2. Гізель І. Праця із загальної філософії. Метафізичний трактат //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 287-303.

3. Прокопович Ф. Суть, походження та види почуттів //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 310-322.

4. Сковорода Г. Розмова п’яти мандрівників про істинне щастя в житті //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 324-331 .

5. Юркевич П.Cepцe та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого// Юркевич, П.Д. Вибране. – К., 1993. – С.73-114.

6. Чижевський Д. Філософія і національність //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000.– С. 606-616.

Тема 8. Вчення про буття.

1. Дамміт М. Логічні основи метафізики. / Переклад з англ. В.Навроцького. – Київ: IRIS, 2001.

5. Тілліх П. Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37.

6. Фромм Е. Мати або бути?. – Електронне вид., 2020

Тема 9. Проблема свідомості.

1. Ойзерман Т.І. Хомо сапієнс долає свою видову обмеженість. / / Питання філософії. - 1988. - № 4.

2. Фройд З. По той бік принципу задоволення. Я і Воно. – Електронне видання, 2020.

4. Шилков Ю. М. Гносеологічні основи розумової діяльності. - СПб., 1992.

5. Юнг К.Г. Проблема душі сучасної людини / Питання філософії. - 1989. - № 8.

6. Юнг К.Г. Архетипи і колективне несвідоме. – Вид.: Астролябія, 2012.

Тема 10. Вчення про людину.

2. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання/К.А. Гельвецій. – К.: Основи, 1994.

5. Koperlos R. Human as a complexity system and a nonlinear person // Modern engineering and innovative technologies. – Т. 18 (4). - Karlsruhe, Germany, 2021. – Р. 88-89.

7. Крисаченко В.С. Людина і біосфера / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/krisachenko/krisa.html

8. Людина в складному світі / за ред. Н. В. Кочубей,М. О. Нестерової; вступне слово В. П. Адрущенка // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/humen_2017_.pdf

9. Сидоренко Л.І. Cучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-nauka.htm

10. Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

Тема 11. Проблема пізнання.

1. Джексон Ф. Чого не знала Мері? / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Djekson.html

3. Добронравова І.C. Ідеали і типи наукової раціональності. - К.: ВЦ "Київський університет". – К.: 1999 , с. 24-28.

4. Добронравова І.C. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

5. Єдинак С.В.. Філософія: Онтологія. Теорія пізнання. Логіка. Етика:. - Суми: Видавництво СумДУ, 2007.

6. Комар О.В. Гуманізація науки чи натуралізація філософії? //

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/OKomar.pdf

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/statya_ukr.htm

8. Руденко О.В. До проблеми співвідношення об’єкта та предмета наукового пізнання //Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського ф-ту-2005”. Матеріали доповідей та виступів. – Частина 2. // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/tezi.htm

9. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. - К., 2000

Тема 12. Соціальна філософія. Культура та цивілізація.

1. Вебер М. Протестантска етика і дух капіталізму. – К.: 1994.

2. Гатальська С.М. Філософія культури // http://pidruchniki.ws/15840720/filosofiya/filosofiya_kulturi_-_gatalska_cm

3. Гриценко В.С. Людина і Всесвіт у культурологічній аргументації // Практична філософія. — 2004, № 1.

7. Кримський С.Б. Діяльність та культура / Магістеріум. 2003. – Вип.12. Культурологія. – С.4-8.

8. Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. — К., 1998.

9. Сидоренко Л.І. Проблема сутності живого в історичній ретроспективі та науці ХХІ ст. // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-problema.html

11. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-з томах. / Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи.1995.

12. Франко І. Що таке поступ? // Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1978. – T. 45.

13. Шпенглер О. Падіння Європи // Основа. – 1996. – №8 (30).

Приклади завдань підсумкової модульної контрольної роботи та критерії оцінювання

Курс «Філософія» завершується письмовою контрольною роботою. Її мета – перевірити ступінь засвоєння студентами матеріалу з відповідної теми.

Робота складається з 5 питань відкритої форми, на які студент має дати розгорнути відповідь. На написання модульної контрольної роботи дається одна пара.

Підсумкова контрольна робота у письмовій формі:

10-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність письмової роботи

8-6 балів – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності.

5-4 балів – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань.

3-1 балів – недостатньо розкриває зміст поставлених питань, має суттєві помилки в роботі, демонструє не самостійність у виконані завдання.

Типові завдання для підсумкової (модульної) контрольної роботи з курсу "Філософія":

1 варіант

1. Поняття і функції світогляду.

2. Періодизація історії науки: класична, некласична та постнекласична наука.

3. Загальна характеристика філософії Платона.

4. Свідомість і самосвідомість.

5. Дайте визначення поняттям: аксіологія, досвід, пантеїзм.

2 варіант

1. Філософський зміст проблеми свідомості.

2. Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний.

3. Філософія Р.Декарта.

4. Індивід і соціум. Поняття про особу.

5. Дайте визначення поняттям: аксіома, енциклопедисти, світогляд.

3 варіант

1. Філософський смисл проблеми буття.

2. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

3. Розуміння несвідомого в концепціях З.Фрейда та к.Юнга.

4. Антропологічні та натурфілософські ідеї епохи Відродження.

5. Дайте визначення поняттям: раціоналізм, філософія, схоластика.

4 варіант

1. Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен.

2. Ірраціоналізм ХІХ ст.: ключові філософські ідеї та персоналії.

3. Філософія М.Кузанського

4. Проблема людини як вічна філософська проблема.

5. Дайте визначення поняттям: ірраціоналізм, світогляд, агностицизм.

Список рекомендованої літератури до курсу:

Основна:

1. Історія філософії: Словник / За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2006.

2. Історія філософії: Підручник / за ред. В.І. Ярошовця – К., 2006.

3. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003.

4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006.

5. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006.

6. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.

7. Філософія: навч. посібник / Ю.М. Вільчинський, Л.В. Северин-Мрачковська, О.Б. Гаєва та ін. – К: КНЕУ, 2019.

8. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

9. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

10. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.

11. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В. Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

Додаткова:

1. Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

2. Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

3. Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

4. Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

5. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

6. Боецій. Розрада від філософії. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

7. Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л.: Свічадо, 2007.

8. Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

9. Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

10. Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

11. Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

12. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

13. Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

14. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

15. Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. –С. 25–43.

16. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

17. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

18. Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

19. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

20. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

21. Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

22. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

23. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

24. Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

25. Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

26. Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

27. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

28. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

29. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

30. Поппер К. логика и рост научного знания. – М., 1983.

31. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

32. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

Інформаційні ресурси:

1. http://www.univ.kiev.ua/ua/lib (Бібліотеки України)

2. http://www.library.univ.kiev.ua/ (Наукова бібліотека імені М. Максимовича)

3. http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html (Електронна бібліотека кафедри філософії та методології науки

Приклади тестових завдань до іспиту

(в умовах дистанційного навчання)

Частина І.

10 тестових завдань (кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, в кожному завданні кількість вірних відповідей – 1).

Оберіть правильну відповідь:

1. Термін «філософія» перекладається з грецької мови як:

а) «бачення істини»;

б) «жага до пізнання»;

в) «жага до мудрості»;

г) «любов до мудрості»

Частина ІІ.

Вкажіть чи вірне твердження:

1 Фаталізм вважає, що людина здатна впливати на хід подій у власному житті та людській історії.

а) так;

б) ні

Частина ІІІ.

10 тестових завдань (кожне правильне завдання оцінюється в 2 бали, в кожному завданні декілька вірних відповідей).

Оберіть правильні відповіді:

1. Представниками філософії доби Відродження є:

а) Т.Аквінський;

б) М.Кузанський;

в) М.Коперник;

г) Дж.Бруно

Питання до іспиту

(в умовах недистанційного навчання)

1. Специфіка філософії як знання і світогляду.

2. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.

3. Основні функції філософії.

4. Структура філософського знання.

5. Сутність і структура світогляду.

6. Історичні типи світогляду.

7. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика.

8. Пізнавальні здібності людини (чуттєве пізнання, абстрактне мислення, інтуїція).

9. Проблема виникнення науки.

10. Загальна характеристика античної філософії.

11. Основні школи і представники досократичної філософії.

12. Натурфілософські погляди філософів мілетської школи.

13. Вчення Геракліта Ефеського про першоначала.

14. Вчення про буття у філософії елейської школи.

15. Софістична школа античності.

16. Діалектичний метод Сократа.

17. Вчення про “ідеї” Платона та їх співвідношення з реальним світом.

18. Платон: погляди на суспільство та державу.

19. Система категорій Аристотеля. Вчення про матерію і форму.

20. Загальна характеристика середньовічної філософії.

21. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії.

22. Основні етапи розвитку середньовічної філософії.

23. Патристика (східний і західний варіанти). Вчення А.Аврелія.

24. Специфіка середньовічної схоластики.

25. Проблема унiверсалiй в середньовiчнiй фiлософiї.

26. Філософські погляди Т.Аквінського.

27. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу.

28. Основні проблеми та особливості новоєвропейської філософії.

29. Емпірична традиція новоєвропейської філософії.

30. Індуктивний метод Ф.Бекона.

31. Концепція “первинних” та “вторинних” якостей Д.Локка.

32. Теорія суспільного договору Т.Гоббса.

33. Дуалiзм філософії Р.Декарта.

34. Теорія «вроджених ідей» Р.Декарта.

35. Раціоналістичне вчення про метод Р.Декарта, правила методу.

36. Монізм у вченні про субстанцію Б.Спінози.

37. Вчення про монади Г.Лейбніца.

38. Основні ідеї філософії Відродження.

39. Основні проблеми німецької класичної філософії.

40. Філософські концепції І.Фіхте, Ф.Шеллінга.

41. Етичне вчення та категоричний імператив. І.Канта.

42. Характеристика філософської системи Г.Гегеля.

43. Вчення про свідоме та несвідоме (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

44. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха.

45. Проблема свідомості у філософії.

46. Поняття волі, ірраціоналізм та волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

47. Філософські засади психоаналізу З.Фрейда.

48 Поняття "колективного несвідомого" та "архетипу" в концепції К.Юнга.

49. Поняття та структура суспільної свідомості.

50. Основні етапи розвитку позитивізму.

51.Тлмачення людини в історії філософської думки.

52. «Філософія життя» як напрям європейської філософії ХІХ ст.

53. Головні ідеї творчості Ф.Ніцше.

54. Інтуітивізм А.Бергсона.

55. Загальна характеристика напрямків світової філософії ХХ ст.

56. Поняття антропосоціогенезу.

57. Основні ідеї філософської позиції екзистенціалізму.

58. Проблема людини та її свободи у філософії Ж.П.Сартра.

59. Моделі культури і типи цивілізацій.

60. Загальна характеристика поняття "онтологiя".

Електронне видання

Коперльос

Руслана Юріївна

Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Філософія” для студентів Інституту високих технологій (оновлений варіант)