КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ НАУКИ

  

 

 

 

Коперльос Руслана Юріївна

                                                                                       

Навчально-методичні рекомендації з дисципліни

“Філософія”

для здобувачів першого (бакалаврського) освітнього рівня

спеціальності 111 Математика механіко-математичного факультету

 

                                                                                                                    

                                                                                       

 

 

 

 

                                                                                                                                     Схвалено

на засіданні кафедри

філософії та методології науки

                                                        Протокол № 4 від 01.12.2023 року

 

Завідувач кафедри філософії та методології науки

 

_________________    (Сергій ПЕТРУЩЕНКОВ)

 

 

 

 

Рекомендовано вченою радою філософського факультету

 

Протокол від № 8 від 18.12.2023 року

 

 

  

Київ – 2023

       

Коперльос Р.Ю. Навчально-методичні рекомендації з дисципліни “Філософія” для здобувачів першого (бакалаврського) освітнього рівня спеціальності 111 Математика механіко-математичного факультету. – К., 2023. – 57 с.

 

 

Навчально-методичні рекомендації з дисципліни «Філософія» розроблені

відповідно до навчального плану.

 

 

Розробник: Коперльос Руслана Юріївна, к.філос.н., асистент кафедри філософії та методології науки.

 

 

 

 

 

Рецензенти: 

Л.І. Сидоренко, д.філос.н., професор, професор кафедри філософії та методології науки

О.В. Руденко, к.філос.н, доцент, доцент кафедри філософії та методології науки

Ю.В. Павлов, к.філос.н, доцент, доцент кафедри філософії та методології науки

                      

 

 

 

 

                                                                           Р. Ю. Коперльос, 2023

 


 

ЗМІСТ

 

Вступ та загальні положення……………………….………………………… 4

Структура програми навчальної дисципліни………………………………... 9

Плани семінарських занять та методичні рекомендації до

підготовки тем…………..………………………………………………...….. 15

Вимоги до опрацювання першоджерел та написання есе, перелік

тем, філософських праць, критерії оцінювання……………………………..41

Приклади завдань підсумкової контрольної роботи

та критерії оцінювання………………………………………………………. 49

Список рекомендованої літератури до курсу.……………………………… 51

Приклади тестових завдань до іспиту

(в умовах дистанційного навчання)………………………………………….54

Питання до іспиту (в умовах недистанційного навчання) …………………55

 


 

Вступ та загальні положення

 

Філософія - це навчальна дисципліна, яка належить до обов’язкових дисциплін освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та викладається на механіко-математичному факультеті для здобувачів першого (бакалаврського) освітнього рівня спеціальності 111 Математика. Структурно вона складається з двох частин: філософська пропедевтика, теоретична та практична філософія. Кожна з них по-своєму розкриває відношення “людина-світ”.

Навчальна дисципліна «Філософія» дає можливість долучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства, допоможе сформувати категоріальні засади розуміння сутності людини та світу в цілому.

Мета дисципліни – забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.

З метою забезпечення належної ефективності викладання та засвоєння студентами матеріалу навчальної дисципліни “Філософія” передбачені впродовж семестру: лекційні заняття, семінарські заняття (доповіді, презентації, доповнення, дискусії), написання есе (власні роздуми стосовно прочитаних першоджерел (за вибором студента)), підсумкової модульної контрольної робити та іспит.

Набуті знання, вміння та навички студенти зможуть застосувати в подальшому вивченні навчальних курсів як філософського, так і професійного спрямування.

 

Завдання та цілі дисципліни:

 

1.      Навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл;

2.      Сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї;

3.      Надати цілісну картину історико-філософського процесу;

4.      Вивчення зарубіжної та вітчизняної філософії в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.

 

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- місце і роль філософії в суспільстві, її основні функції та завдання;

- історію формування і розвитку філософії, її основні проблеми, напрямки та школи;

- основні шляхи (способи) філософування;

- основні філософські проблеми (буття, матерія, свідомість, людина, суспільство, природа, практика, пізнання, цінності тощо) та специфіку їх трактування в різних філософських школах;

- понятійний апарат філософського знання;

- особливості трактування онтологічних та гносеологічних проблем на різних етапах еволюції філософського знання. 

вміти:

- обґрунтовувати та відстоювати власну світоглядну і життєву позиції, виявляти, ставити та вирішувати проблеми і, як наслідок, вести полеміку стосовно філософських питань на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії та абстрактним мисленням;

- порівнювати світоглядні парадигми, ідеологічні і релігійні конструкції, концепції, виділяти їх сильні і слабкі сторони;

- оперувати понятійним апаратом філософії;

- самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз;

- застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці суспільних процесів та явищ.

 

Дисципліна спрямована на формування наступних програмних компетентностей:

ЗК 1. Здатність реалізовувати свої права та обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод

людини і громадянина в Україні

ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК 3. Здатність учитися, здобувати нові знання, уміння, у тому числі в галузях, відмінних від математики.

ЗК 5. Здатність використовувати у професійній діяльності базові знання з галузей математичних, природничих, соціально-гуманітарних та економічних наук.

ЗК 8. Здатність критично оцінювати та переосмислювати власний і чужий досвід, аналізувати свою професійну й соціальну діяльність.

ЗК 10. Здатність до пошуку, оброблення й аналізу інформації з різних джерел, необхідної для розв’язування наукових і професійних завдань.

ЗК 12. Здатність спілкуватися державною мовою і усно, і письмово.

ЗК 14. Здатність грамотно будувати комунікацію, виходячи з мети і ситуації спілкування.

ЗК 15. Здатність відповідально приймати рішення з урахуванням соціальних та етичних цінностей і правових норм.

 ЗК 16. Здатність усвідомлювати й враховувати соціокультурні розбіжності у професійній діяльності, проявляти толерантність до різних культур.

 

ФК 7. Спроможність розуміти проблеми та виділяти їхні суттєві риси.

ФК 18. Готовність вирішувати нові проблеми у нових галузях знань.

 

Організація оцінювання:

 

Семестрова робота

Семестрова кількість балів

Min – 36 бали

Max – 60 балів

Усна відповідь

 Протягом семестру

«3» х 5 = 15

«5» х 4 = 20

Доповнення, участь в дискусіях

 Протягом семестру

«1» х 10 = 10

«2» х 10 = 20

Самостійна робота

Есе за обраною темою  (наприкінці 2 модулю)

«6» х 1 =6

«10» х 1 = 10

Підсумкова контрольна робота

 Наприкінці 2 модулю

«5» х 1 = 5

«10» х 1 = 10

 

Критерії оцінювання:

·        Усна доповідь

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела.

4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності.

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності.

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді.

·        Доповнення / участь в дискусіях:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми.

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію.

·        Доповнення / участь в дискусіях:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми.

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію.

·        Відпрацювання пропущеного семінарського заняття у вигляді реферату:

2 бали – реферат містить змістовне, ґрунтовне, конструктивне представлення теми.

1 бал – реферат містить інформацію, що не повністю  розкриває зміст поставленого завдання.

 

·        Самостійна робота у вигляді есе:

9-10 балів - студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість письмової роботи.

7-8 бали - студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність та достовірність в письмовій роботі.  Допускаються несуттєві неточності.

5-6 бали - студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, але не самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну додаткову літературу, робота містить суттєві неточності.

1-4 бали - студент розкриває зміст поставленого завдання фрагментарно та поверхово. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

 

·        Підсумкова контрольна робота у письмовій формі:

9-10 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність письмової роботи

6-8 балів – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності.

1-5 балів – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

       

 


 

Структура програми навчальної дисципліни

 

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

Лекції

Семінари

Самостійна робота

Частина1: Філософська пропедевтика

1

Тема 1.  Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини

 

2

2

4

2

Тема 2.  Антична філософія

2

2

4

3

Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження

2

2

4

4

Тема 4. Філософія Нового часу

2

2

4

5

Тема 5.  Німецька класична філософія

2

2

4

6

Тема 6.  Сучасна філософія

2

4

4

7

Тема 7.  Українська філософська думка

2

4

Частина 2: Теоретична та практична філософія

8

Тема 8. Онтологія як філософське вчення про буття 

 

2

 

2

4

9

Тема 9. Свідомість як філософська категорія

2

2

4

10

Тема 10. Людина як предмет філософського аналізу

2

2

4

11

Тема 11. Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання. Наука як соціокультурний та пізнавальний феномен

2

4

4

12

Тема 12. Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава.

2

2

4

13

Тема 13. Культура і цивілізація

2

2

4

14

Есе за обраною темою

 

 

12

15

Модульна контрольна робота

2

 

 

ВСЬОГО

28

28

64

 

 

 

 

 

 

Загальний обсяг 120 год., в тому числі:

Лекцій                                      – 28 год.

Семінари                        – 28 год.

Самостійна робота                  – 64 год.

  

Частина 1: Філософська пропедевтика

 

Тема 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини

Тлумачення, сутність і структура світогляду. Буденно-практичний і теоретичний, повсякденний і науковий, індивідуальний і суспільний прогресивний і радикальний світогляди. Формування ідеалів людини, що відображають її життєві цілі на основі розуміння елементів структури світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий.

Філософія як світогляд. Специфіка філософського освоєння дійсності. Об’єктивна та суб’єктивна реальність. Філософія як перша теоретична форма знання. Предмет філософії. Філософія та коло її проблем. Основні питання дослідження: матеріалізму, ідеалізму, монізму, дуалізму, сенсуалізму, раціоналізму, ірраціоналізму, скептицизму і агностицизму. Проблема методу у філософії та її основні функції. Структура філософського знання (історія філософії, онтологія, гносеологія, філософська антропологія, соціальна філософія та ін.). Зв'язок філософії з наукою, свідомістю, мистецтвом. Її місце і роль в житті суспільства і людини.

 

Тема 2.  Антична філософія

Передумови виникнення і специфіка функціонування античної філософії. Основні етапи античної філософії та ключові проблеми. Наявність міфологічних та епічних образів; присутність елементів антропоморфізму; наївний пантеїзм; пов’язування природніх процесів з моральною проблематикою; пошуки першопочатку всього існуючого – основні риси античної філософії.

Досократична філософія: мілетська школа, піфагорійці, елеати, атомісти. Софісти. Філософські погляди Сократа. Полеміка між софістами та Сократом. Об'єктивний ідеалізм  Платона, гносеологія і вчення про державу. Філософська система Аристотеля, вчення про матерію і форму, дослідження категорій. Елліністична філософія (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм). Римська філософія (неоплатонізм).

 

Тема 3 . Філософія Середньовіччя й Відродження

Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії. Основні етапи її розвитку. Теоцентризм. Апологетика (два підходи ставлення до філософії античності). Патристика: діяльність отців церкви. Аврелій Августин – класик західної патристики. Співвідношення душі і тіла, віри і розуму. Концепція історичного процесу і часу. Філософські і релігійні погляди І.Блаженного, М.Капелли, Боецій, Флавій.

Середньовічна схоластика: природа і сутність проблеми універсалій, шляхи її вирішення (реалізм і номіналізм). Філософські і релігійні погляди А.Кентерберійського, І.Росцеліна, П.Абеляра. Місце і роль у розвитку середньовічної філософії Ф.Аквінського. Перші монастирські школи, перші викладання філософії. Період кризи середньовічної філософії: Р.Бекон, Д.Скот, В.Оккам. Містичне вчення.

Відродження як соціокультурне явище: секуляризація, антропоцентризм, пантеїзм і гуманізм. Гуманісти: Д.Аліг’єрі, Ф.Петрарка, Л.Валла, М.Фічіно, Д.П. делла Мірандола, П.Помпонацці, М.Монтень. Натурфілософські концепції. Пантеїзм Дж.Бруно. Нові тенденції у природознавчій науці: Л. да Вінчі, геліоцентрична система М.Коперника, деїстичне розуміння світу Г.Галілея. Основні ідеї та вплив руху Реформації.

 

Тема 4. Філософія Нового часу

Природознавство та філософія Нового часу. Проблема розробки методів, шляхів і прийомів дослідження природи. Емпіризм, раціоналізм, емпірико-сенсуалістична гносеологія. Ф.Бекон: програма “великого відновлення наук”, проблема методу, вчення про ідоли розуму, обґрунтування емпірико-індуктивного методу пізнання. Філософія Р.Декарт: універсальний метод всіх наук, принцип методичного сумніву, теза “cogito ergo sum”, вчення про “вроджені ідеї”, вчення про дві субстанції. Соціальна концепція Т. Гоббса. Сенсуалізм Д.Локка, вчення про “первинні” і “вторинні” якості. Вчення Б.Спінози про субстанцію, теорія пізнання. Поняття монади, гносеологічна концепція Г.Ляйбніца. Суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі. Агностицизм Д.Юма.

 

Тема 5. Німецька класична філософія

Поняття, основні риси та представники німецької класичної філософії. Ідейні джерела та проблематика. Критика традиційної метафізики, спроба перетворити філософію на науку. Розробка філософії історії та пошук підстав для періодизації історії. Вироблення діалектичного методу.

І.Кант. Сутність його “коперніканського перевороту” в філософії. Дослідження пізнання як процесу, концепція трьох сходинок пізнання, “річ у собі”, взаємозв’язок чуттєвого та раціонального в пізнанні, антиномії, роль категорій. Етика та вчення про категоричний імператив.

Суб'єктивний ідеалізм Й.Фіхте. Філософія як “науковчення”. Вчення про абсолютне “Я”, взаємозв'язок суб'єкта і об'єкта, теорії і практики, свободи і необхідності. Об'єктивний ідеалізм Ф.Шеллінга. Принцип “філософії тотожності”. Філософія природи і філософія мистецтва.

Філософська система Г.Гегеля. Основний принцип системи (тотожність мислення і буття) і її загальна структура. Теорія діалектики. Суперечливість між методом і системою. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Критика філософії Г.Гегеля. Вчення про природу. Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

Основні надбання та місце німецької класичної філософії в історико-філософському процесі.

 

Тема 6. Сучасна філософія

Поняття некласичної філософії та причини її формування. Розмежування раціоналізму та ірраціоналізму. Позитивізм та антропологічні школи.

Історичні форми позитивізму та основні проблеми дослідження: “перший” позитивізм (О.Конт, Д.Міль, Г.Спенсер); “другий” позитивізм – емпіріокритицизм (Е.Мах, Р.Авенаріус); “третій” позитивізм – неопозитивізм (М.Шлік, Р.Карнап); «четвертій» позитивізм – постпозитивізм (критичний раціоналізм К.Поппера, прагматичний аналіз У.Куайна, методологія науки Т.Куна та інші).

Антропологічний напрям. Філософія життя. Абсолютизація ірраціонального у вченні А.Шопенгауера. Світ як воля і уявлення. Філософські погляди Ф.Ніцше (нігілізм, воля до влади, надлюдина). Вчення В.Дільтея та А.Бергсона. Концепція філософії історії О.Шпенглера. Психоаналіз, вчення про несвідоме З.Фрейда. Неофрейдизм (Е.Фромм, К.-Г.Юнг). Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джеймс, Д.Дьюї). Філософська антропологія М.Шелера і А.Гелена. Екзистенціалізм. Критичний раціоналізм та ірраціонально-екзистенційна філософія С.К’єркегора.

Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко). Феноменологія Е.Гусерля. Екзистенціальна філософія (К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр). Постмодернізм: Ж.-Ф.Ліотар, Ж.Бодріяр, Ж.Дельоз, Ж.Дерріда, Р.Рорті.

Релігійний напрям у філософії (неотомізм, персоналізм).

 

Тема 7.  Українська філософська думка

Роль християнства у ствердженні філософських ідей. Філософська думка Київської Русі. Філософія XIV-XVI ст. Викладання філософії у Києво-Могилянській академії.

Г. Сковорода – засновник української класичної філософії. Академічна філософія ХІХ ст. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Український романтизм (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш, П.Юркевич). Соціальна філософія М. Драгоманова та І.Франка.

Українська філософія першої половини ХХ століття. Філософські погляди І.Франка. Екзистенційні пошуки М.Бердяєва, Л.Шестова. Історіософія М.Грушевського. Концепція М.Хвильового. Соціальна філософія В.Винниченка. Концепція ноосфери В.Вернадського. Філософія як ідеологія (М.Міхновський, В.Липинський, Д.Донцов). Розробка філософських проблем Д.Чижевським. Відкриття філософського факультету в Київському університеті і створення Інституту філософії АН України сприяло активізації філософського життя в Україні. Творчість П.Копніна. Розробка філософських проблем в Україні в останній чверті ХХ – на початку ХХІ століття.

 

Частина 2: Теоретична та практична філософія

 

Тема 8.  Онтологія як філософське вчення про буття

Онтологія як вчення про буття та його принципи. Історико-філософське тлумачення онтології. Психологія філософії як вчення про душу. Філософія теології як вчення про Бога. Філософія космології як вчення про світ.

Буття як існування будь-чого взагалі. Буття, небуття, ніщо. Концепції буття в історії філософії. Основні форми буття. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія». Філософський зміст категорії субстанція. Монізм (матеріалістичний та ідеалістичний), дуалізм і плюралізм як філософські принципи трактування субстанції. Філософське тлумачення категорії матерії. Основні характеристики матерії. Атрибути матерії. Види руху. Прогрес, регрес. Простір і час.

 

Тема 9.  Свідомість як філософська категорія

Філософська сутність проблеми свідомості. Способи дослідження свідомості. Характеристика, структура та функції свідомості. Свідомість та самосвідомість. Свідомість і мова. Проблема штучного інтелекту та основні напрями дослідження. Природна та штучна система знаків. Функції мови. Індивідуальна та суспільна свідомість. Структура та форми суспільної свідомості.

Свідоме та несвідоме. Концепція індивідуального несвідомого З.Фрейда. Несвідоме, свідоме, надсвідоме – рівні психіки людини. Концепція первинного колективного несвідомого К.Юнга. Архетипи, що притаманні кожній людині від народження.

 

Тема 10.  Людина як предмет філософського аналізу

Поняття «людина» в історії філософії. Природа, сутність і буття людини. Індивід, індивідуальність, особистість і суспільство. Невід’ємні ознаки особистості. Антропоцентризм філософської рефлексії. Тлумачення життєдіяльності людини. Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна). Сутність антропосоціогенезу. Біологічне і соціальне в людині. Взаємозв'язок людини, природи і суспільства. Роль особи в історії. Сенс життя як функція людського буття.

Філософська антропологія як розділ філософського знання. Специфіка трактування людини у класичній, некласичній і постнекласичній філософії. Співвідношення необхідності, свободи і відповідальності. Соціальні ролі особистості. Проблема гуманізму та шляхи її вирішення в історії філософії.

 

Тема 11.  Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання. Наука як соціокультурний та пізнавальний феномен

Гносеологія і епістемологія. Проблема пізнання. Предмет, об’єкт, суб’єкт пізнання. Чуттєве і раціональне пізнання. Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів. Інтуїція. Форми мислення. Форми пізнання світу, види знань та проблема істини. Критерії істини. Істина, ймовірність, хиба, омана. Специфіка істини у філософії і науці. Основні концепції істини (кореспондентська, когерентна, прагматична, релігійна, постмодерністська).

Особливості наукового пізнання. Виникнення науки й періодизація наукових знань. Проблема класифікації наук. Основні етапи розвитку науки (класична, некласична, постнекласична). Поняття наукової парадигми. Революції в науці. Проблема, ідея, гіпотеза, науковий факт, концепція, теорія як форми пізнання. Структура, рівні та методи наукового пізнання. Внутрішня структура емпіричного та теоретичного рівнів. Наука, техніка, виробництво. Наука і культура. Наука і релігія. Світоглядна і методологічна роль наукової картини світу.

 

Тема 12.  Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава.

Розуміння природи і суспільства. Природа як предмет філософського дослідження. Методологічні принципи вивчення суспільства. Суспільство: основи філософського аналізу. Суспільство як підсистема об’єктивної реальності. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства. Структурні елементи суспільства. Соціальне пізнання і його специфіка. Специфіка філософського осмислення суспільного буття. Смисл історії та її осягнення в філософії історії.

Поняття суспільного виробництва. Матеріальне і духовне виробництво. Спосіб виробництва і його структура. Основи буття людського суспільства. Політична система суспільства та її структура. Держава та її походження. Співвідношення понять «індивід», «суспільство» та «держава».

 

 Тема 13.  Культура і цивілізація

Поняття про культуру і цивілізацію. Матеріальна та духовна культура. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. Функції культури. Закономірності культурно-історичного процесу. Співвідношення культури і цивілізації. Особливості Західної та Східної культури. Науково-технічний прогрес і розвиток культури. Передумови, прояви та проблема подолання кризи сучасної культури. Екологічна культура людини. Екологічна криза та шляхи виходу з неї.

 


 

Плани семінарських занять

 

Викладання і вивчення дисципліни “Філософія” студентами механіко-математичного факультету передбачає використання різних форм семінарських занять: семінар з підготовленими доповідями, семінар-дискусія, семінар-презентація та інші. Семінарське заняття, незалежно від того, у якій формі воно проходить: дає можливість студентам проявити, закріпити, поглибити і розширити свої знання; формує вміння постановки і рішення завдань і проблем; удосконалює здібності по аргументації студентами своєї точки зору, а також по доведенню і спростуванню інших суджень; формує навички самостійної роботи з літературою, відстоювання власної позиції та вміння виступати перед аудиторією.

На семінарські заняття з “Філософії” винесені питання, які акумулюють основні положення змісту цієї навчальної дисципліни. Підготовка до семінару – це, передусім, робота літературою, а також конспектом лекцій та презентаціями. До кожного семінарського заняття рекомендується основна і додаткова література. Основна: підручники, навчальні посібники, енциклопедії, словники тощо. Додаткова: монографії, журнальні статті, тези конференцій, праці видатних філософів, роботи викладача курсу. Крім того, можна користуватись іншими джерелами, якщо в них достатньо повно висвітлені відповідні теми та, які не містять дезінформації, або хибного тлумачення філософських проблем та філософських праць дослідників різного історичного періоду.

Кожне семінарське заняття, не залежно від форми проведення, містить у собі: основну частину, тобто вступне слово викладача, який пояснює зв’язок теми семінару з темою попереднього заняття та основні завдання; доповідь, презентація тощо, питання обраного доповідачем із переліку обов’язкових запитань семінарського заняття; доповнення, уточнення, заперечення тощо, іншим студентом доповідача; уточнюючі питання, які можуть лунати, як від викладача, так і від інших студентів групи; заключна частина, підсумок або висновок, зроблений викладачем стосовно закріплення основних тез пройденого матеріалу, та зв’язок даної теми з наступним заняттям, а також оголошення балів отриманих студентами за семінарське заняття.

У разі відсутності на семінарському занятті студент може відпрацювати завдання на семінар у вигляді реферату. На першій сторінці реферату, як заголовок,  вказується назва обраної теми (до кожного семінарського заняття вказані теми рефератів), ім'я і по батькові студента; назва факультету; курс і група. Технічні параметри: всі есе пишуться українською мовою на аркушах формату А4, поля – 2 см, відступ абзацу – 1,25 см, інтервал між абзацами – 0 см, шрифт Times New Roman, 14 кеглем, без переносів, інтервал 1,5. Допускається виділення символів (фрагментів тексту) напівжирним шрифтом, курсивом та підкресленням. Обсяг кожного реферату – не менше 10 сторінок тексту. Нумерація сторінок проставляється на власний розсуд студента.

Реферат має мати наступну структуру:

         вступ

         основна частина

         висновок

         список використаної літератури

 

 

Змістова частина 1. Філософська пропедевтика

 

Семінар 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини (2 години)

План заняття:

1.  Специфіка філософії як знання і світогляду.

2.  Сутність і структура світогляду.

3.  Історичні типи світогляду.

4.  Сутність, завдання та предмет філософії.

5.  Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.

6.  Функції філософії.

7.  Основні розділи філософії.

8.  Методи філософії.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

У першому питанні варто провести порівняння філософії як знання та філософії як світогляду. Також розкрити етимологію слова «філософія». У другому питанні розкрити сутність світогляду як системи людських знань про світ, місце в ньому людини та її ставлення до світу тощо. Пояснити елементи структури світогляду, а саме світовідчування, світосприймання, світоуявлення, світорозуміння і світовідношення. Третє питання передбачає пояснення та порівняння основних історичних типів світоглядів, а саме міфологічного, релігійного та наукового. Крім того, варто пояснити сутність міфу, релігії та науки. У четвертому питанні варто розповісти про багатоманітність визначень філософії та різноманіття завдань, які вона охоплює. А також звернути увагу на предмет філософії, тобто відношення «людина – світ». В п’ятому питанні треба провести історико-філософський аналіз стосовно того як змінювалась роль та місце філософії у житті людини та суспільства впродовж історії, а також яку роль вона відіграє зараз (особливо для українського суспільства). В шостому питанні звернути увагу на різноманіття функцій філософії та їхні варіації, а також прояснити чому філософія виконує функцію універсального знання. В шостому питанні пояснити, які у філософському знанні існують розділи та, який у них предмет дослідження, також варто звернути увагу їхню роль в філософському знанні. Останнє, восьме питання, має розкрити багатоманітність методів філософії. Також варто зазначити чи всі вони є актуальними і до сьогодні. До прикладу, метод догматизму сьогодні практично не використовується, але був притаманний в середньовічній теологічній філософії.

 

Питання для самоперевірки: 

1.      Чим світогляд відрізняється від знання?

2.      Які передумови виникнення філософії?

3.      Чи є тотожними розуміння буденного та теоретичного світоглядів?

4.      Яка головна функція будь-якого світогляду?

5.      Які основні елементи світогляду?

6.      Чи можна стверджувати, що один історичний тип світогляду заміщує інший? 

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.     Сутність і основні функції світогляду.

2.     Міфологічний і релігійний світогляди.

3.     Специфіка філософського освоєння дійсності.

 

Література 

Основна

1.                Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006.

2.                Філософія:  Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.

3.                Філософія: навч. посібник / Ю.М. Вільчинський, Л.В. Северин-Мрачковська, О.Б. Гаєва та ін. – К: КНЕУ, 2019.

4.                Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

5.                Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

6.                Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2018.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.     Броннікова Л.В. Філософські аспекти трансформаційних процесів у сучасній науці // Актуальні проблеми філософії та соціології, (33), 2022 - С. 13-17.

2.     Вiтгенштейн Л. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html

3.     Ортега-і-Гассет X. Чиста філософія / https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3821

4.     Руденко О.В. Про необхідність та доцільність вивчення філософії у вищий школі / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko-pro.htm

5.     Туренко В.Е. Місце філософії у світовому освітньому просторі // Multiversum. Philosophical almanac., № 5-6, 2016. – С. 153-161

6.     Шинкарук В.І. Філософія і культура // Доповідь на  II  Всеукраїнському філософському конгресі (27-29 червня 1995 p., м. Київ)// Філософська і соціологічна думка. 1995, № 9-10. С. 220-235.

7.     Шинкарук В.І. Категоріальна структура наукового світогляду // Шикарук В.І Вибрані твори у 3-х т. К, 2003. Т.3. Ч.1. С.164-172.

  

Семінар 2. Антична філософія (2 години)

План заняття: 

1. Особливості зародження і формування давньогрецької філософії:

а) пошуки першопричини світу філософами Мілетської школи (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен);

б) натурфілософія та діалектичні ідеї Геракліта.

2. Проблема буття в піфагорійській школі та у філософії елеатів

3. Натурфілософські побудови Емпедокла, Анаксагора та атомістика Левкіппа-Демокріта.

4. Антропологічний поворот в античній філософії (софісти і Сократ).

5. Філософська теорія Платона.

6. Філософська система Аристотеля.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Перше питання варто почати з того, які основні риси античної філософії та, яка її періодизація. Розкрити вчення представників мілетської школи, а саме їх пошук першопричини всього сущого. Також звернути увагу на те, що філософські ідеї представників мілетської школи мали відбиток у філософії Геракліта. Друге питання має висвітлити, яким чином першоосновою світу є не та чи інша природна речовина, а кількісне відношення, тобто число. Пояснити сутність категорій буття та небуття у елеатів, розрізнити чуттєве та раціональне пізнання, а також дати розуміння для чого Зенон розробив свої апорії (логічні ускладнення). В третьому питанні проаналізувати першооснову всього сущого у засновника школи еволюціонізму Емпедокла та з’ясувати боротьба яких двох початків є джерелом всесвіту. Розкрити концепцію всесвітнього розуму Анаксагора. Визначити філософську спадщину Левкіппа та Демокріта, а саме їхні погляди на атомістичну природу світу. Визначити, що саме, за їхнім вченням, складається з атомів. У четвертому питанні дати визначення, що таке антропологічний поворот та чому існувала полеміка між Сократом та софістами. Прояснити маєвтику Сократа та яке значення вона має для філософії. П’яте питання варто розпочати з вчення про ідеї (ейдоси) Платона, також звернути увагу на його ідею блага, справедливості, вчення про душу та ідеальну державу тощо. В шостому питанні звернути увагу на критику теорії ідей Платона Аристотелем. Також прояснити: чотири причини буття (матеріальна, формальна, діюча і цільова); правильні та неправильні форми правління та філософські категорії Аристотеля.

 

Питання для самоперевірки:  

1.      В чому суть натурфілософії античних філософів?

2.      Що таке першооснова всього сущого?

3.      В чому суть проблеми буття піфагорійської школи?

4.      Який метод розробляв Сократ?

5.      Що таке “світ ідей” за Платоном?

6.      Кого і за що критикував Аристотель?

7.      Чи пов’язана філософська система Аристотеля з категоріями?

 

Теми рефератів 

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.     Період досократичної філософії: основні представники та ідеї.

2.     Сутність полеміки Сократа з софістами.

3.     Основні ідеї філософського вчення Платона.

4.     Система категорій Аристотеля. 

 

Література

Основна

1.                     Філософія. Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.

2.                     Філософія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. Харків: Фоліо, 2018. 622 с..

3.                     Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. К.: Знання, 2009.

http://westudents.com.ua/knigi/622-flosofya-guberskiy-lv.html

4.                     Філософія: навч. посібник / Ю.М. Вільчинський, Л.В. Северин-Мрачковська, О.Б. Гаєва та ін. – К: КНЕУ, 2019. 

5.                     Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

6.                     Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.           Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

2.           Ахутін А. Аристотель і аристотелізм: 2400 років по тому / А. Ахутін, А. Баумейстер, О. Білий, А. Васильченко, О. Гомілко, В. Жулай, В. Звіядковський, В. Козловський, М. Попович, С. Пролеєв // Філософська думка. - 2016. - № 5. - С. 6-26.

3.           Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

4.           Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

5.           Туренко В.Е. Антична філософія любові. – К.: ВАДЕКС, 2017.

6.           Ціцерон. Тускуланські бесіди. Про обов’язки. – Вид.: Апріорі, 2021.

 

Семінар 3. Головні ідеї філософії Середньовіччя та Відродження (2 години)

План заняття: 

1.           Загальна характеристика філософії Середньовіччя: основні етапи розвитку.

2.           Головні теологічні проблеми Середньовіччя та їх філософські інтерпретації:

а) полеміка між номіналізмом і реалізмом;

б) проблема співвідношення віри і знання;

в) проблема людини: душа і тіло.

3.       Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Гуманізм та новий ідеал людини.

4.       Філософія М.Кузанського.

5.       Наука епохи Відродження (Л. да Вінчі, М.Коперник).

6.       Пантеїзм Дж.Бруно.

7.       Відділення фізики від метафізики (Г.Галілей, Кеплер).

8.       Реформація: основні ідеї та персоналії. 

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

В першому питанні розкрити загальні риси філософії Середньовіччя, а також періодизацію та представників. Звернути увагу на те, що філософія цієї доби була теоцентричною, роз’яснити що це означає. В другому питанні розкрити сутність теологічних проблем та їх вирішення, а саме в чому суть полеміки номіналістів та реалістів, чи можна звести знання до віри, а віру до знання, і що мається на увазі під тим, що людина є єдністю тіла та душі. Третє питання має охопити загальні риси доби Відродження, пояснення терміну гуманізм та хто в цей період називав себе гуманістом, а також що мається на увазі під новим ідеалом людини. Четверте питання осягає філософської спадщини Миколи Кузанського: світ як розгорнутий Бог, Бог як згорнутий світ; Бог як тотожність абсолютного мінімуму та абсолютного максимуму. П’яте питання має дати уявлення про науку доби Відродження. Розкрити суть коперніканського перевороту та  геліоцентричної системи. Також звернути увагу на наукові здобутки та внесок Леонардо да Вінчі. Шосте питання має розкрити сутність терміну пантеїзм та, який внесок це вчення Джордано Бруно дало науці та світові. Сьоме питання має висвітлити нові тенденції в природознавстві завдяки ідеям та науковим відкриттям Галілео Галілея та Кеплера, і який це мало вплив на відділення фізики від метафізики. У восьмому питанні варто прояснити сутність та причини руху реформації, а також що саме пропагували її представники. Звернути увагу і на те чому з’явилися такі окремі реформаційні напрями як кальвінізм, лютеранство тощо.

 

Питання для самоперевірки:  

1.     В чому полягає особливість християнської середньовічної філософії?

2.     Чим відрізняється “патристика” від “схоластики”?

3.     Які головні теологічні проблеми Середньовіччя?

4.     До якого знання відновлюється інтерес в епоху Відродження?

5.     Що таке Реформація?

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.     Загальна характеристика середньовічної філософії.

2.     Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.

3.     Нова натурфілософія епохи Відродження.

4.     Основні ідеї Реформації (Лютер, Кальвін, Мюнцер).

 

Література

Основна

1.                Філософія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. Харків: Фоліо, 2018. 622 с.

2.                Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. К.: Знання, 2009.

http://westudents.com.ua/knigi/622-flosofya-guberskiy-lv.html.

3. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.

4. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В. Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

5. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

6. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.     Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

2.     Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

3.     Боецій. Розрада від філософії. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

4.     Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л.: Свічадо, 2007.

5.     Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

6.     Монтень М. Проби. Книга 1. / https://chtyvo.org.ua/authors/Michel_Montaigne/Proby_Kn1/

7.     Мор Т. Утопія / https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3752

8.     Мусулін А. Микола Кузанський / https://newacropolis.org.ua/articles/mykola-kuzanskyi

9.     Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

10.                        Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

 

Семінар 4. Філософія Нового часу (2 години)

План заняття: 

1. Загальна характеристика філософії Нового часу: основні ідеї та представники.

2. Проблема методу в філософії Нового часу ( Ф.Бекон, Р.Декарт).

3. Проблема емпіризму в філософії Ф.Бекона (програма “великого відновлення наук”, концепція “ідолів”).

4. Проблема раціоналізму в філософії Р.Декарта (принцип методичного сумніву, теза “cogito ergo sum”, вчення про “вроджені ідеї”).

5. Англійська традиція в філософії Нового часу: ознаки та представники:

а) філософія Т.Гоббсом;

б) пізнавальна концепція Д.Локка;

в) суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі;

г) агностицизм Д.Юма.

6. Загальна характеристика раціонального напрямку філософії Нового часу: ознаки та представники: 

а) проблема субстанції у Новий час: Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Ляйбніц;

б) теорія пізнання Б.Спінози;

в) гносеологічна концепція Г.Ляйбніца.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

У першому питанні варто прояснити передумови виникнення філософії Нового часу, основні риси та вчення, а також основну проблему дослідження. У другому питанні потрібно розкриту сутність двох методів дослідження, а саме індуктивний метод пізнання розроблений Френсісом Беконом та дедуктивний метод Рене Декарта. Третє питання стосується емпіричного напрямку дослідження тому, тут треба роз’яснити що це за напрям та яким чином Бекон вбачав велике відновлення наук. Звернути увагу на те, що на його думку отримати достовірне знання застосовуючи метод індукції можна лише тоді, коли дослідник звільниться від помилкових суджень / «ідолів». В четвертому питанні треба розкрити чотири правила раціонального методу, методологічний сумнів, дуалізм та концепцію «вроджених ідей» Декарта. В п’ятому питанні треба по-перше, розкрити суть вчення про державу та право, природнє і громадянське становище людського суспільства за Томасом Гоббсом, по-друге, з’ясувати в чому суть критики вроджених ідей та які два класи якостей Джон Локк виділяє у відчуттях, по-третє, розкрити сутність суб’єктивного ідеалізму, який заснував Джордж Берклі, по-четвертє, з’ясувати чому саме Давид Юм був агностиком і як він це аргументував. В шостому питанні треба проаналізувати яким чином у Новий час розуміється проблема субстанції і чи розглядалась вона однобічно, пояснити яким чином здійснюється процес пізнання на думку Бенедикта Спінози та Готфріда Ляйбніца і в чому була суттєва різниця їхніх позлядів.

 

Питання для самоперевірки:  

1.       В чому суть проблеми методу в філософії Нового часу?

2.       Чому раціоналізм вважається протилежністю емпіризму?

3.       Як на думку Ф.Бекона можна позбутися ідолів?

4.       Що означає теза Р.Декарта “cogito ergo sum”?

5.       У чому полягає сутність поглядів на субстанцію в новоєвропейській філософії?

6.       Що означає поняття “скептицизм”?

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.     Природознавство та філософія Нового часу.

2.     Програма “великого відновлення наук” Ф.Бекона.

3.     Принцип методичного сумніву Р.Декарта

4.     Соціальна концепція Т.Гоббса.

5.     Філософська концепція Д.Локка

6.     Проблема субстанції у Новий час.

 

Література

Основна

1. Філософія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. Харків: Фоліо, 2018. 622 с..

2. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. К.: Знання, 2009.

http://westudents.com.ua/knigi/622-flosofya-guberskiy-lv.html

3. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

4.      Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.     Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

2.     Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

3.     Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

4.     Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

5.     Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

6.     Ляйбніц Ґ. В. Монадологія [Текст] / Ґ. В. Ляйбніц // Sententiae. – 2013. – № 1. – С. 151-177.

7.     Ляйбніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

8.     Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

9.     Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

10.                        Спіноза Б. Етика. К.: Андронум, 2020.

11.                       Спіноза Б. Теологічно-політиний трактат. Харків: Фоліо, 2018.

 

Семінар 5. Німецька класична філософія (2 години)

План заняття: 

1. Загальна характеристика німецької класичної філософії.

2. Філософія І.Канта:

а) космогонічна гіпотеза;

б) основні положення теорії пізнання;

в) проблеми етики та поняття категоричного імперативу.

3. Основні ідеї філософських учень Й.Фіхте.

4. Філософські ідеї Ф.Шеллінга.

5. Філософська система Г.Гегеля.

6. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

7. Філософська антропологія К.Маркса.

8. Філософія історії К.Маркса.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

У першому питанні треба розкрити спільні та відмінні риси представників німецької класичної філософії, а також який вплив вона має як культурно-історичне явище. Друге питання стосується засновника німецької класичної філософії Іммануіла Канта,  його вчення варто розкрити через з’ясування, що таке аналітичні та синтетичні судження, аpriori та aposteriori, «річ в собі», трансцендентне та трансцендентальне, антиномії чистого розуму, вчення про категоричний імператив (вказати в чому його суперечність та недоліки). Крім того, пояснити його космогонічну гіпотезу виникнення світу, так званий другий «коперніканський переворот» та концепцію трьох сходинок пізнання. У третьому питанні розкрити розуміння і взаємодію суб’єкта та об’єкта у вченні Йогана Фіхте, також його вихідний принцип «Я» та три основні положення «Я». У четвертому питанні проаналізувати яким чином Фрідріх Шеллінг відкидає «Я» Фіхте та замінює його на «Абсолют», в чому між ними суттєва різниця. П’яте питання стосується твореця найбільш вражаючоюї філософської системи. Тут варто роз’яснити основні положення та ідеї філософії Георга Гегеля, зокрема тотожність буття та мислення, абсолютну ідею, абсолютний дух, абсолютний розум, діалектичну тріада в змістовному та формальному аспекті та інші надбання філософа. У шостому питанні презентувати основні риси антропологічного матеріалізму Людвіга Фейєрбаха. Сьоме питання має розкрити розуміння людини через концепцію соціального відчуження людської сутнісної природи за Карлом Марксом. У восьмому питанні пояснити три щаблі історії людського відчуження ц філософсько-історичній (історіософській) схематиці Карла Маркса.

 

Питання для самоперевірки:  

1.        Чому пояснення процесу пізнання І.Канта називають "коперніканським поворотом у філософії"?

2.        Що означає поняття “суб’єкт” у Й.Фіхте?

3.        Що таке “абсолютна ідея” в філософії Г.Гегеля?

4.        З яких філософських позицій Л.Фейєрбах критикував гегелівську філософію?

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.        Сутність теорії пізнання І.Канта.

2.        Поняття категоричного імперативу І.Канта.

3.        Проблеми етики в німецькій класичній філософії.

4.        Філософські концепції Й.Фіхте і Ф.Шеллінга.

5.        Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

 

Література

Основна

1.                Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009. 

2.                Філософія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. Харків: Фоліо, 2018 622 с..

3. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

4. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.     Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

2.     Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець німецької класичної філософії // https://vpered.wordpress.com/2012/11/19/engels-ludwig-feuerbach/

3.     Маркс К. Тези про Фоєрбаха // https://vpered.wordpress.com/2009/05/22/marx-feuerbach

4.     Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005.

5.     Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво // Мислителі німецького Романтизму. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

6.     Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

7.     Фіхте Й.Г. Про оживлення та підвищення чистого інтересу до істини / Переклав з німецької В.Абашнік // Культура у філософії XX століття. Матеріали IV Харківських міжнародних Сковородинівських читань (30 вересня - 1 жовтня 1997 р.) - Харків: Університет внутрішніх справ, 1997. - С. 414-421.

8.     Фіхте Й.Г. Про гідність людини / Переклав з німецької В.Абашнік // Проблема раціональності наприкінці XX .століття. Матеріали V Харківських міжнародних Сковородинівських читань (29-30 вересня 1998 р.) - Харків: Університет внутрішніх справ, 1998. - С. 361-363.

9.     Фіхте Й. Г. Абсолютне обґрунтування права в дійсності / Переклав з німецької В.Абашнік // Практична філософія та правовий порядок. Збірка наукових статей. - Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2000. - С. 331-334.

10.                        Koperlos, R. (2023). “Aesthetic taste” by I. Kant. «The Days of Science of the Faculty of Philosophy –2023», International Scientific Conference (2023; Kyiv). International Scientific Conference «The Days of Science of the Faculty of Philosophy –2023»[Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. –Kyiv: Publishing center «Kyiv University», 316-318. //  https://daysofscience-knu.net.ua/index.php/conference/issue/view/12/79

  

Семінар 6. Особливості переходу від класичного до некласичного філософування та основні напрямки сучасної філософії (4 години)

План заняття: 

1. Криза класичної філософії в середині ХІХ ст. і становлення нових філософських напрямків.

2. Ірраціоналізм і волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

3. Ірраціонально-екзистенційна філософія С.К’єркегора.

4. Основні концепції “Філософії життя” (Ф.Ніцше, А.Бергсон, В.Дільтей).

5. Філософські засади психоаналізу, вчення про свідоме, несвідоме (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

6. Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джеймс, Д.Дьюї).

7. Основні етапи розвитку позитивізму

8. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко).

9. Феноменологія Е.Гусерля.

10. Екзистенціальна філософія (К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр).

11. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, персоналізм).

 

Питання для самоперевірки:  

1.        В чому полягає криза класичної філософії?

2.        Якими причинами був обумовлений перехід від класичного до некласичного філософствування?

3.        Що таке ірраціоналізм?

4.        Хто така «надлюдина» у філософії Ф.Ніцше?

5.        В чому різниця між свідомим, несвідомим та надсвідомим З.Фрейда?

6.        Що таке колективне несвідоме К.Юнга?

7.        Якою є основна проблематика феноменологічної філософії?

8.        Які історичні стадії розвитку та основні проблеми філософії позитивізму?

9.        Чому структуралізм вважають методологічною основою гуманітарних наук?

10.   В чому відмінність між неотомізмом та персоналізмом.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

У першому питанні проаналізувати сутність та причини кризи класичної філософії, яка була потреба в переході до класичного філософування та в чому суттєва відмінність між класичною та некласичною філософією. Звернути увагу на становлення різноманіття шкіл і напрямів некласичного періоду та яка проблематика досліджувалась. Друге питання варто розпочати з пояснення двох ключових термінів, які запровадив Артур Шопенгауер, ірраціоналізм і волюнтаризм. Крім того, дати розуміння яким чином філософ пояснював волю та свободу. У третьому питанні розглянути поняття «екзистенція» як внутрішнє існування людини, запроваджене Сьореном К’єркегором. Також пояснити три типи екзистенції (естетичний, етичний, релігійний), які виділяє вчений. Четверте питання варто розпочати з філософських поглядів Фрідріха Ніцше, зокрема вчення про надлюдину та волю до влади. Роз’яснити життя як потік культурно-історично обумовлених переживань людини у вченні Вільгельма Дільтея, порівняти з вченням Анрі Бергсона, який розглядав життя і космологічному плані. Крім того розкрити сутність інтуїтивізму Бергсона. П’яте питання треба розпочати із засновника психоаналізу Зігмунда Фрейда: пояснити яким чином взаємодіють три рівні психіки людини – свідоме, несвідоме, надсвідоме; що таке сублімація; які стадії розвитку проходить людина в дитинстві; яким чином людина керується Лібідо та Танатосом; що таке Едиповий комплекс. Порівняти вчення Фрейда із вченням Карла Юнга та встановити подібність і відмінність. Пояснити сутність колективного несвідомого та архетипів. Звернути увагу на те, що саме Еріх Фромм розглядає концепцію любові як вихід із екзистенційної самотності. Проаналізувати типи любові, які виділяє Фромм. Для того, щоб розкрити шосте питання варто зробити порівняльний аналіз прагматиських ідей Чарльза Пірса, Уільяма Джеймса та Джона Дьюї. Сьоме питання передбачає розкриття таких напрямів позитивізму як емпіріокритицизм, конвенціоналізм, неопозитивізм, аналітична філософія, критичний раціоналізм, історична школа філософії науки. Восьме питання варто розглянути через структурну методологію Клода Леві-Строса та «археологію знання» Мішеля Фуко. Дев’яте питання можна розкрити через специфіку феноменології як філософського напрямку, що займається дослідженням природи наукового знання й істини, її підхід до вирішення цих проблем (Едмунд Гуссерль). У десятому питанні варто зробити порівняння екзистенціальних поглядів Карла Ясперса, Альберта Камю, Жана-Поля Сартра та встановити спільні та відмінні риси. В одинадцятому питанні розглянути суттєву різницю між двома напрямами релігійної філософії неотомізмом та персоналізмом, а також пояснити яким чином у них розглядається людина.

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.        Волюнтаризм філософії А.Шопенгауера

2.        Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.

3.        Філософія життя.

4.        Вчення про свідоме, несвідоме в філософії психоаналізу.

5.        Основні ідеї структуралізму К.Леві-Стросса.

6.        Неотомізм: основні ідеї та представники.

7.        Персоналізм: характерні риси, основні представники.

 

Література

Основна

1.                Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). Навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

2.                Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. –  С. 94-122.

3.                Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

4.                Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

5.                Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.     Білоус Т.М. Натуралізм у сучасній філософії науки: когнітивні засади / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Tbilous.pdf

2.     Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

3.     Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

4.     Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

5.     Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

6.     Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

7.     Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

8.     Добронравова І.С. Некласична раціональність для нелінійної науки / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr2.html

9.     Добронравова І.С. Концепції наукової раціональності в сучасній філософії науки / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/pidr1.html

10.                        Камю А. Міф про Сізіфа. Бунтівна людина. – Вид.: Фоліо, 2022.

11.                        Кун Т. Структура наукових революцій. – PORT-ROYAL, 2001.

12.                        Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

13.                        Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

14.                        Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

15.                        Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

16.                        Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

17.                        Фройд З. Тлумачення сновидінь. – Вид.: Фоліо, 2019.

18.                        Фромм Е. Мистецтво любові. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017.

19.                        Фуко М. Археологія знання. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003.

20.                        Фуко М. Історія сексуальності. - Т. 1: Жага пізнання. - Х.: ОКО, 1997.

21.                        Фуко М. Правила промови. — К.: Дух і літера, 1993.

22.                        Юнг К.Г. AION: нариси щодо символіки самості. – Вид.: Астролябія, 2016.

23.                        Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.

 

 

 

Змістова частина 2. Теоретична та практична філософія

 

Семінар 1. Теоретичне усвідомлення проблеми буття:

філософська онтологія (2 години)

План заняття:

1.Основні етапи розвитку уявлень про буття в історії філософської думки.

2. Поняття матерії та її структура.

3. Проблема детермінізму як принципу філософського пояснення світу.

4. Простір і час як форми буття матерії.

5. Субстанціональна і реляційна концепції простору і часу.

6. Рух як спосіб існування матерії.

7. Проблема прогресу та його критеріїв.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

У першому питанні зробити історіософський аналіз уявлень про філософську категорію «буття», починаючи з доби античності, адже сам тут вперше вживається цей термін. Друге питання можна розкрити через пояснення проблеми протилежності матерії та свідомості, відмінність філософського поняття матерії від природничо-наукового та проблеми самоорганізації та системності матеріального світу. Третє питання передбачає пояснення таких понять як детермінізм, жорсткий детермінізм, індетермінізм та інші. Четверте питання варто розпочати з визначення понять простір і час та з’ясуванню чи може матерія існувати за їх межами. У п’ятому питанні потрібно розкрити сутність двох концепцій простору і часу – субстанціональної, де простір і час розглядаються як такі, що відбуваються у межах субстанції та завдяки їй та реляційної, де відношення простору і часу є граничними формами мислення про всезагальні форми буття. Шосте питання передбачає з’ясування що ж таке рух та які види руху існують. У сьомому питанні треба дати визначення терміну «прогресу» та з’ясувати чи існують різні його види, а також чи є встановлені чіткі критерії прогресу, якщо так, то пояснити їх.

 

Питання для самоперевірки:  

1.         Що таке буття?

2.         В чому полягає різниця між «буттям» та «субстанцією»?

3.         Як співвідносяться категорії «сутність» та «існування»?

5.        Які основні характеристики матерії?

6.        Чим розвиток відрізняється від руху?

7.        Які є концепції простору і часу?

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.         Розуміння проблеми буття в історичному контексті.

2.         Онтологія як вчення про буття.

3.         Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».

4.         Рух, простір, час – атрибути матерії.

5.         Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

 

Література

Основна

1. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

2. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

3. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

4. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.                Дамміт М. Логічні основи метафізики. – Київ: IRIS, 2001.

2.                Джеймс В. Деякі метафізичні проблеми, розглянуті з погляду прагматизму. Єдність і множинність. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2000.

3.                Коперльос Р.Ю. Розуміння хаосу як безладу в філософії та науці // Актуальні проблеми філософії та соціології. - Вип. 36. – К., 2022. – С. 51-54. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1111

4.                Коперльос Р.Ю. Тлумачення хаосу як впорядкованості в синергетичному дискурсі // Актуальні проблеми філософії та соціології, (41), 2023. – С. 45-49.  http://apfs.nuoua.od.ua/archive/41_2023/8.pdf

5.                Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

6.                Тілліх П. Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37.

7.                Фромм Е. Мати чи бути?. – К.: Укр. письменник, 2010.

 

Семінар 2. Проблема свідомості (2 години)

План заняття:

1.     Свідомість як філософська категорія.

2.     Структура свідомості.

3.     Свідоме та несвідоме.

4.     Свідомість та самосвідомість.

5.     Свідомість, мислення та мова.

6.     Поняття індивідуальної та суспільної свідомості

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

У першому питанні розкрити два основних способи дослідження феномену свідомості в історії філософії – опис і пояснення, також пояснити функції свідомості. Друге питання передбачає перелік та пояснення структурних елементів свідомості: інтуїція, пам’ять, мислення, знання, емоції, воля, увага тощо. Третє питання передбачає історіософське дослідження тлумачення свідомого та несвідомого, їхніх взаємозв’язків та різне трактування, що це за рівні психіки людини, і загалом, чи тільки людині вони притаманні. Четверте питання варто розпочати з пояснення різниці між свідомістю та самосвідомістю, а також, чи є вони притаманні всім людям без винятку впродовж всього життя. У п’ятому питанні з’ясувати та встановити чи є взаємозв’язок між свідомістю, мисленням та мовою, і чи можуть вони існувати незалежно однин від одного. У шостому питанні треба розкрити сутність суспільної та індивідуальної свідомості й окреслили їхні спільні та відмінні риси.

 

Питання для самоперевірки:  

1.        Що таке свідомість?

2.        Як співвідноситься свідоме та несвідоме?

3.        В чому суть концепції індивідуального несвідомого З.Фрейда?

4.        В чому суть концепції колективного несвідомого К.Юнга?

5.        Як співвідносяться свідомість і мова?

6.        Чим відрізняється свідомість від самосвідомості?

7.        Як співвідноситься індивідуальна та суспільна свідомість?

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1. Свідомість і особистість.

2. Фрейдівські ідеї несвідомого в художній культурі XX ст.

3. Проблема свідомості у сучасній філософії.

4. Суспільний та особистісно індивідуальний зміст свідомості.

 

Література

Основна

1. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 327-350.

2. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

3. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.           Девід Чалмерс. Лицем до лиця з проблемою свідомості (Переклад з англійської Андрія Леонова) // Актуальні проблеми духовності. — Кривий Ріг, 2013. — Вип.14. — С. 121-152.

2.           Карівець І. Свідомість, релігія та буття. На шляху до ненаукового та неантропологічного розуміння свідомості // https://philarchive.org/archive/KARCRA-2

3.           Моргун О. А. Пізнавально-ціннісний аспект процесу формування когнітивної свідомості як способу духовно-практичного буття суспільства // http://apfs.nuoua.od.ua/archive/30_2021/9.pdf

4.           Свідоме і несвідоме у груповій взаємодії : монографія / [П. П. Горностай, О. Л. Коробанова, О. Т. Плетка, Г. В. Циганенко, Л. Г. Чорна]; за наук. ред. П. П. Горностая; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018 // https://lib.iitta.gov.ua/712566/1/MonGroup2018.pdf

5.           Сепетій Д. П., 2011 – Сепетій Д. П. Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я. – Запоріжжя: Запорізький медичний державний університет, 2011.

6.           Фройд З. По той бік принципу задоволення. Я і Воно. – Вид.: Фоліо, 2019

7.           Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

8.           Юнг К.Г. Архетипи і колективне несвідоме. – Вид.: Астролябія, 2012.

 

Семінар 3. Людина як предмет філософського аналізу (2 години)

План заняття:

1.Тлумачення людини в історії філософської думки.

2. Проблема сутності людини:

а) людина як суб'єкт практичної діяльності;

б) людина як суб’єкт екологічної діяльності;

в) людина як суб'єкт історичного процесу;

г) біопсихосоціальна цілісність людини.

3. Проблема антропосоціогенезу.

4. Діяльність як спосіб існування людини. Структура діяльності.

5. Поняття "індивід", "індивідуальність", "особистість" та їх співвідношення.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

У першому питанні зробити порівняльний аналіз тлумачення людини в історії філософії починаючи з античних мислителів, зокрема Платона та Аристотеля. У другому питанні для того, щоб з’ясувати сутність людини потрібно розглянути її через: практичну діяльність як процес вільної, творчої, свідомої, доцільної діяльності, спрямованої на пізнання та перетворення світу задля задоволення власних потреб; проблему взаємозв’язку людини та природи; роль особистості в історії (волюнтаризм та фаталізм); неможливість розірвати біопсихосоціальну цілісність людини. Третє питання варто розкрити через питання про нижню та верхню межу антропосоціогенезу, його періодизацію, провідні фактори впливу на еволюцію людини та суспільства тощо. У четвертому питанні дати цілісне уявлення про те, що таке діяльність людини, яка її структура, які є її види та форми їх виконання. П’яте питання передбачає розкриття сенсу та сутності таких понять як «індивід», «індивідуальність», «особистість», їхнє взаємовідношення та протиставлення.

 

Питання для самоперевірки:  

1.       У чому сутність проблеми співвідношення біологічного та соціального в людині?

2.       В чому полягає різниця між поняттями "індивід", "індивідуальність", "особистість".

3.       У чому полягає унікальність особистості людини?

4.       Що таке антропосоціогенез?

5.       У чому полягає парадоксальність феномену свободи особистості?

6.       Які шляхи подолання кризи особистості на межі XX та XI ст. Ви можете запропонувати?

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.       Проблема сенсу людського існування та багатоманіття способів її розв'язання.

2.       Свобода і відповідальність особи.

3.       Духовний світ особистості: структура і шляхи формування.

4.       Концепція "природної людини" в добу Відродження.

5.       Марксистська концепція людини.

6.       Тлумачення проблеми життя і смерті наприкінці XX ст.

7.       Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

8.       Роль особистості в історії.

 

Література

Основна

1. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

2. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

3. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

4. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.            Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К.: Основи, 1994.

2.            Добронравова І.С. Cтавлення людини до природи: синергетичний аспект // Філософія. Антропологія. Екологія. – Альманах. Випуск перший // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-ecology.htm

3.            Коперльос Р.Ю. Розуміння нелінійності особистості в постнекласичній раціональності // Актуальні проблеми філософії та соціології. - Вип. 36. – К., 2022. – С. 51-54. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i34.1068

4.                Коперльос Р.Ю. Духовність як одна із сутностей людини // Актуальні проблеми філософії та соціології, (42), 2023. – С. 43-47. https://doi.org/10.32782/apfs.v042.2023.8

5.            Koperlos R. Human as a complexity system and a nonlinear person // Modern engineering and innovative technologies. – Т. 18 (4). - Karlsruhe, Germany, 2021. – Р. 88-89.

6.            Koperlos R.  Ecological education in postnonclassical rationality. «The Days of Science of the Faculty of Philosophy –2023», International Scientific Conference (2023; Kyiv). International Scientific Conference «The Days of Science of the Faculty of Philosophy –2023»[Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. –Kyiv: Publishing center «Kyiv University», 2023 – р.165-168 //

https://daysofscience-knu.net.ua/index.php/conference/issue/view/12/79

7.            Крисаченко В.С. Людина і біосфера / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/krisachenko/krisa.html        

8.            Людина в складному світі / за ред. Н. В. Кочубей,М. О. Нестерової; вступне слово В. П. Адрущенка // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/humen_2017_.pdf

9.            Сидоренко Л.І. Cучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-nauka.htm

10.       Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

 

Семінар 4. Проблема пізнання

План заняття:

1. Специфіка філософського аналізу пізнання:

а) предмет і структура пізнання;

б) поняття "об'єкт" і "суб'єкт" пізнання.

2. Істина та хиба.

3. Пізнавальні здібності людини: чуттєве пізнання; абстрактне мислення; інтуїція.

4. Проблема виникнення науки. Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

5. Методологія наукового пізнання.

6. Основні проблеми філософії науки.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Перше питання варто розпочати з окреслення вчення, яке займається дослідженням проблеми пізнання, пояснення самого феномену пізнання. Пояснити та співставити предмет, об’єкт та суб’єкт пізнання. Розкрити структуру наукового пізнання через розуміння того, що знання є цілеспрямованою діяльністю, відображенням дійсності та усвідомленням незнання. Друге питання передбачає розкриття суті та видів істини і хиби, п’яти концепцій істини. Суть третього питання у поясненні пізнавальних здібностей людини, тут варто також зазначити чи у всіх людей однакові пізнавальні здібності. Четверте питання передбачає дослідження феномену науки, причин виникненню, критеріїв науковості, а також періодизації у вигляді класичної, некласичної та постнекласичної. У п’ятому питанні потрібно описати та пояснити на прикладах методи та засоби наукового пізнання: емпіричні, теоретичні та загально логічні. Шосте питання можна розпочати з того, що філософія науки є відносно новою галуззю філософії, має свій предмет, функції та проблеми дослідження. Основні проблеми слід не просто назвати, але й пояснити.

 

Питання для самоперевірки:  

1.     Які основні етапи розробки проблем пізнання в історії філософії?

2.     Що є предметом гносеології та яка її відмінність від епістемології?

3.     Який зв'язок між пізнанням і практикою?

4.     Що таке істина, які її властивості та критерії?

5.     У чому полягає сутність хиби?

6.     У чому полягають основні закономірності розвитку науки?

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1. Основні особливості діалектико-матеріалістичної теорії пізнання.

2. Головні напрями розробки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.

3. Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.

4. Проблема класифікації форм знання і пізнавальної діяльності.

5. Пізнання та інтуїція.

6. Проблема творчості в пізнанні.

 

Література

Основна

1. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки: підручник. – К., 2008.

2. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

3. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

4.      Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.           Джексон Ф. Чого не знала Мері? / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Djekson.html

2.           Добронравова І.C. Некласична раціональність для нелінійної науки. // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип.29. – К.: 1999.

3.           Добронравова І.C. Ідеали і типи наукової раціональності. - К.: ВЦ "Київський університет". – К.: 1999 , с. 24-28.

4.           Добронравова І.C. Практична філософія науки. Збірка наукових праць //  http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

5.           Єдинак С.В.. Філософія: Онтологія. Теорія пізнання. Логіка. Етика:. - Суми: Видавництво СумДУ, 2007.

6.                Коперльос Р.Ю. Відношення «викладач-студент»: нелінійність взаємодії особистостей // Філософія освіти / Philosophy of Education: науковий журнал. – 2021, т. 27, № 2 // Інститут вищої освіти НАПН України, НПУ ім. М.П. Драгоманова, Київ, 2021. – С. 138-147. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-9

7.                Koperlos R. Nonlinearity of the educational process: synergetic approach // SWorldJournal. - Published by: SWorld &D.A. Tsenov Academy of Economics – Svishtov, Bulgaria, November 2021. – Issue №10 Part 2. – Р. 125-128. https://doi.org/10.30888/2663-5712.2021-10-02-011

8.           Комар О.В. Гуманізація науки чи натуралізація філософії? // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/OKomar.pdf

9.           Руденко О.В. Погляд на науку як соціокультурний феномен // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – Вип. 49 // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/statya_ukr.htm

10.      Руденко О.В. До проблеми співвідношення об’єкта та предмета наукового пізнання //Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського ф-ту-2005”. Матеріали доповідей та виступів. – Частина 2 // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/tezi.htm

11.      Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. - К., 2000

 

Семінар 5. Соціальна філософія.

Філософський розгляд культури і цивілізації 

План заняття:

1.     Соціальне пізнання і його специфіка.

2.     Поняття природи і суспільства. Проблема взаємозв’язку природи і суспільства.

3.     Суспільство: основи філософського аналізу.

4.     Поняття суспільного виробництва. Проблема взаємозв’язку людини і суспільства.

5.     Уявлення про культуру і цивілізацію. Співвідношення культури і цивілізації.

6.     Історичні моделі культури та цивілізаційні типи.

7.     Функції культури.

8.     Особливості сучасної культурної кризи.

9.     Науково-технічний прогрес і розвиток культури.

10.                        Екологічна культура людини.

11.                        Екологічні кризи, катастрофи та методи їх подолання. Вплив екологічних криз та катастроф на культуру та цивілізацію.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Перше питання варто розпочати з того, що таке соціальна філософія та соціальне пізнання, а вже потім перерахувати та пояснити елементи структури соціального пізнання. В другому питанні треба роз’яснити етимологію понять «природа» та «суспільство», а також встановити їхні взаємозв’язки та який вплив вони мають один на одного. Третє питання стосується специфіки філософського аналізу суспільства, зокрема проблеми побудови теоретичної моделі суспільства трьома напрямами натуралізмом, ідеалізмом та матеріалізмом, також можна згадати суспільну угоду Томаса Гоббса. Четверте питання варто розпочати з пояснення того, що ж таке суспільне виробництво та які є його види. Розглянути позитивні та негативні впливи взаємозв’язку людини та суспільства, і чи можливе існування та формування людини як особистості за межами суспільства. У п’ятому питанні варто дати визначення поняттям «культура» та «цивілізація», пояснити сутність матеріальної, духовної та масовою культури, а також проаналізувати підходи до розуміння культури. Шосте питання передбачає аналіз багатоманітності моделей культури та цивілізаційних типів, також основних концепцій культурного процесу. В сьомому питанні потрібно розкрити зміст функцій культури на конкретних прикладах. Восьме питання передбачає аналіз розуміння культурної кризи загалом та її особливостей, крім того, осмислення питання чи можна говорити про те, що сьогодні в світі і, зокрема Україні, є культурна криза. Дев’яте питання передбачає з’ясування того, яким чином на культуру впливає чи може впливати науково-технічний прогрес, також можна назвати позитивні та негативні його наслідки впливу на культури / культуру. У десятому питанні варто врахувати яким чином екологічно культурна людина та суспільство впливає на природу та світ, а не лише пояснити феномен екологічної культури. Десяте питання варто розпочати з пояснення таких явищ як екологічні кризи та катастрофи, причини їх виникнення, методи та засоби їх розв’язання та як вони впливають на природу, людину, суспільство, культуру тощо.

 

Питання для самоперевірки:  

1.       Як історично змінювалися уявлення про культуру?

2.       Якими способами передається культурна спадщина?

3.       На які типи поділяються цивілізації?

4.       Яка визначальна причина кризи сучасної культури?

 

Теми рефератів

(стосуються тих студентів, які пропустили заняття)

1.     Основні риси техногенної цивілізації.

2.     Світова соціально-екологічна ситуація наприкінці XX ст.

3.     Глобальні проблеми, їх сутність та шляхи розв'язання.

4.     Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури.

5.     Підходи до розуміння цивілізації.

 

Література

Основна

1.  П’янзін С. Д. Основи соціальної філософії: навч. посіб. – Черкаси: видавець Чабаненко Ю. А., 2014 // https://eprints.cdu.edu.ua/385/1/osnovu.pdf

2.  Соціальна філософія [Електронний ресурс]: навч. посіб. для самост. роботи аспірантів / В. О. Ананьїн, В. В. Горлинський, О. О. Пучков, О. В. Уваркіна ; за ред. д. філос. н., проф. В. О. Ананьїна. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, Вид-во «Політехніка», 2021 // https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/57042/1/Sotsialna_filosofiia_Navch_posib.pdf

3.  Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: підручник для вищ. навч. закл. / В.П.Андрущенко, Л.В.Губерський, М.І.Михальченко. – Вид. 3-тє, випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – Розділ 3,  § 6. – С. 436-478.

4.  Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

5.  Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

 

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.                Вебер М. Протестантска етика і дух капіталізму. – К.: 1994.

2.                Гатальська С.М. Філософія культури /електронний ресурс:

http://pidruchniki.ws/15840720/filosofiya/filosofiya_kulturi_-_gatalska_cm

3.                Гриценко В.С. Людина і Всесвіт у культурологічній аргументації // Практична філософія. — 2004, № 1.

4.                Коперльос Р.Ю. Наукові та філософські аспекти екологічної культури // Гуманітарні студії. – Вип. 11. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" , 2011. – С. 41-50.

5.                Коперльос Р.Ю. Місце екологічної культури в постнекласичній науці // Гуманітарні студії. – Вип. 16. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" , 2012. – С. 77-84.

6.                Коперльос Р.Ю. Складні людиновимірні системи в контексті розвитку сучасного суспільства // Мат. конференції “Філософсько-світоглядні та міждисциплінарні проблеми гуманітарного розвитку сучасного суспільства”. – К., 2015. – С. 109-111.

7.                Кримський С.Б. Діяльність та культура / Магістеріум. 2003. – Вип.12. Культурологія. – С.4-8.

8.                Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. — К., 1998.

9.                Сидоренко Л.І. Проблема сутності живого в історичній ретроспективі та науці ХХІ ст. //

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-problema.html

10.           Сидоренко Л.І. Філософське осмислення культури і цивілізаційних процесів (Навчальні матеріали для студентів та аспірантів природничих факультетів) // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-culture.htm

11.           Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-з томах. / Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи.1995.

12.           Франко І. Що таке поступ? // Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1978. – T. 45.

13.           Шпенглер О. Падіння Європи // Основа. – 1996. – №8 (30).


 

Вимоги до опрацювання першоджерел та написання есе, перелік тем, філософських праць, критерії оцінювання

 

Під час вивчення дисципліни “Філософія” кожен студент обов'язково повинен прочитати два першоджерела і написати по них есе. В есе мають бути відтворені основні положення прочитаних робіт, а також представлені власні думки та ставлення студента до прочитаного. Студент самостійно обирає тему, яку бажає розкрити. До кожної теми вказані першоджерела, які мають бути опрацьовані студентом. Мінімальна кількість робіт, які має прочитати студент – 2, та/або не менше 50 сторінок завершеного тексту кожного з обраних авторів.

Есе передбачає вираження студентом своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки предмета міркування, дає можливість нестандартного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу. Це також вільний стиль з можливими елементами імпровізації.

На першій сторінці, як заголовок, кожного есе вказуються назва першоджерел, їх автори та вихідні дані книги; прізвище, ім'я і по батькові студента; назва факультету; курс і група. Технічні параметри: всі есе пишуться українською мовою на аркушах формату А4, поля – 2 см, відступ абзацу – 1,25 см, інтервал між абзацами – 0 см, шрифт Times New Roman, 14 кеглем, без переносів, інтервал 1,5. Допускається виділення символів (фрагментів тексту) напівжирним шрифтом, курсивом та підкресленням. Обсяг кожного есе – не менше 5 сторінок тексту. Нумерація сторінок проставляється на власний розсуд студента.

Есе має мати наступну структуру:

· вступ

· основна частина

· висновок

При написанні есе важливо також враховувати наступні моменти: 1) у вступі та висновку увага зосереджується на проблемі (у вступі вона ставиться, у висновку — резюмується думка авторів); 2. Основна частина має містити тези та аргументацію авторів першоджерел, а також власні роздуми студента, щодо прочитаного; 3) есе проходить перевірку на наявність плагіату.

 

Кожне есе оцінюється в 10 балів:

10-9 балів - студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність (відсутність плагіату), достовірність, незаангажованість письмової роботи.

8-7 бали - студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність (відсутність плагіату) та достовірність в письмовій роботі.  Допускаються несуттєві неточності.

6-5 бали - студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову та додаткову літературу, робота містить суттєві неточності.

4-1 бали - студент розкриває зміст поставленого завдання фрагментарно та поверхово. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

0 балів – робота студента, яка містить плагіат у частковому або повному обсязі.

 

Есе за обраною темою:

Тема 1. Філософія та світогляд.

1.       Броннікова Л.В. Філософські аспекти трансформаційних процесів у сучасній науці // Актуальні проблеми філософії та соціології, (33), 2022 - С. 13-17.

2.       Вiтгенштейн Л. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html

3.       Ортега-і-Гассет X. Чиста філософія / https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3821

4.       Руденко О.В. Про необхідність та доцільність вивчення філософії у вищий школі / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko-pro.htm

5.       Туренко В.Е. Місце філософії у світовому освітньому просторі // Multiversum. Philosophical almanac., № 5-6, 2016. – С. 153-161

6.       Шинкарук В.І. Філософія і культура // Доповідь на  II  Всеукраїнському філософському конгресі (27-29 червня 1995 p., м. Київ)// Філософська і соціологічна думка. 1995, № 9-10. С. 220-235.

7.       Шинкарук В.І. Категоріальна структура наукового світогляду // Шикарук В.І Вибрані твори у 3-х т. К, 2003. Т.3. Ч.1. С.164-172.

 

Тема 2. Антична філософія.

1.       Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

2.       Ахутін А. Аристотель і аристотелізм: 2400 років по тому / А. Ахутін, А. Баумейстер, О. Білий, А. Васильченко, О. Гомілко, В. Жулай, В. Звіядковський, В. Козловський, М. Попович, С. Пролеєв // Філософська думка. - 2016. - № 5. - С. 6-26.

3.       Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

4.       Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

5.       Туренко В.Е. Антична філософія любові. – К.: ВАДЕКС, 2017.

6.       Ціцерон. Тускуланські бесіди. Про обов’язки. – Вид.: Апріорі, 2021.

 

Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження.

1.       Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

2.       Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

3.       Боецій. Розрада від філософії. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

4.       Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л.: Свічадо, 2007.

5.       Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

6.       Монтень М. Проби. Книга 1. / https://chtyvo.org.ua/authors/Michel_Montaigne/Proby_Kn1/

7.       Мор Т. Утопія / https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3752

8.       Мусулін А. Микола Кузанський / https://newacropolis.org.ua/articles/mykola-kuzanskyi

9.       Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

 

Тема 4. Філософія Нового часу.

1.       Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

2.       Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

3.       Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

4.       Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

5.       Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

6.       Ляйбніц Ґ. В. Монадологія [Текст] / Ґ. В. Ляйбніц // Sententiae. – 2013. – № 1. – С. 151-177.

7.       Ляйбніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

8.       Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

9.       Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

10.  Спіноза Б. Етика. Київ.: Андронум, 2020.

11.  Спіноза Б. Теологічно-політиний трактат. Харків: Фоліо, 2018.

 

Тема 5. Німецька класична філософія.

1.       Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

2.       Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець німецької класичної філософії // https://vpered.wordpress.com/2012/11/19/engels-ludwig-feuerbach/

3.       Маркс К. Тези про Фоєрбаха // https://vpered.wordpress.com/2009/05/22/marx-feuerbach

4.       Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005.

5.       Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво // Мислителі німецького Романтизму. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

6.       Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

7.       Фіхте Й.Г. Про оживлення та підвищення чистого інтересу до істини / Переклав з німецької В.Абашнік // Культура у філософії XX століття. Матеріали IV Харківських міжнародних Сковородинівських читань (30 вересня - 1 жовтня 1997 р.) - Харків: Університет внутрішніх справ, 1997. - С. 414-421.

8.       Фіхте Й.Г. Про гідність людини / Переклав з німецької В.Абашнік // Проблема раціональності наприкінці XX .століття. Матеріали V Харківських міжнародних Сковородинівських читань (29-30 вересня 1998 р.) - Харків: Університет внутрішніх справ, 1998. - С. 361-363.

9.       Фіхте Й. Г. Абсолютне обґрунтування права в дійсності / Переклав з німецької В.Абашнік // Практична філософія та правовий порядок. Збірка наукових статей. - Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2000. - С. 331-334.

10.  Koperlos, R. “Aesthetic taste” by I. Kant. «The Days of Science of the Faculty of Philosophy –2023», International Scientific Conference (2023; Kyiv). International Scientific Conference «The Days of Science of the Faculty of Philosophy –2023»[Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. –Kyiv: Publishing center «Kyiv University», 2023. – р.316-318 //  https://daysofscience-knu.net.ua/index.php/conference/issue/view/12/79

 

Тема 6. Перехід від класичної до некласичної філософії.

1.       Білоус Т.М. Натуралізм у сучасній філософії науки: когнітивні засади / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Tbilous.pdf

2.       Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

3.       Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

4.       Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

5.       Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

6.       Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

7.       Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

8.       Добронравова І.С. Некласична раціональність для нелінійної науки / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr2.html

9.       Добронравова І.С. Концепції наукової раціональності в сучасній філософії науки / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/pidr1.html

10.   Камю А. Міф про Сізіфа. Бунтівна людина. – Вид.: Фоліо, 2022.

11.   Кун Т. Структура наукових революцій. – PORT-ROYAL, 2001.

12.   Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

13.   Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

14.  Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

15.  Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

16.   Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

17.  Фройд З. Тлумачення сновидінь. – Вид.: Фоліо, 2019.

18.   Фромм Е. Мистецтво любові. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017.

19.   Фуко М. Археологія знання. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003.

20.   Фуко М. Історія сексуальності. - Т. 1: Жага пізнання. - Х.: ОКО, 1997.

21.   Фуко М. Правила промови. — К.: Дух і літера, 1993.

22.   Юнг К.Г. AION: нариси щодо символіки самості. – Вид.: Астролябія, 2016.

23.   Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.

 

Тема 7. Українська філософська думка.

1. Іларіон Митрополит Київський Слово про закон і благодать //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 147-157.

2. Гізель І. Праця із загальної філософії. Метафізичний трактат //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 287-303.

3. Прокопович Ф. Суть, походження та види почуттів //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 310-322.

4. Сковорода Г. Розмова п’яти мандрівників про істинне щастя в житті //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 324-331 .

5. Юркевич П.Cepцe та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого// Юркевич, П.Д. Вибране. – К., 1993. – С.73-114.

6. Чижевський Д. Філософія і національність //Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000.– С. 606-616.

 

Тема 8. Вчення про буття.

1.   Дамміт М. Логічні основи метафізики. – Київ: IRIS, 2001.

2.   Джеймс В. Деякі метафізичні проблеми, розглянуті з погляду прагматизму. Єдність і множинність. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2000.

3.   Коперльос Р.Ю. Розуміння хаосу як безладу в філософії та науці // Актуальні проблеми філософії та соціології. - Вип. 36. – К., 2022. – С. 51-54. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1111

4.   Коперльос Р.Ю. Тлумачення хаосу як впорядкованості в синергетичному дискурсі // Актуальні проблеми філософії та соціології, (41), 2023. – С. 45-49.  http://apfs.nuoua.od.ua/archive/41_2023/8.pdf

5.   Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

6.   Тілліх П. Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37.

7.   Фромм Е. Мати чи бути?. – К.: Укр. письменник, 2010.

 

Тема 9. Проблема свідомості.

1.       Девід Чалмерс. Лицем до лиця з проблемою свідомості (Переклад з англійської Андрія Леонова) // Актуальні проблеми духовності. — Кривий Ріг, 2013. — Вип.14. — С. 121-152.

2.       Карівець І. Свідомість, релігія та буття. На шляху до ненаукового та неантропологічного розуміння свідомості // https://philarchive.org/archive/KARCRA-2

3.         Моргун О. А. Пізнавально-ціннісний аспект процесу формування когнітивної свідомості як способу духовно-практичного буття суспільства // http://apfs.nuoua.od.ua/archive/30_2021/9.pdf

4.       Свідоме і несвідоме у груповій взаємодії : монографія / [П. П. Горностай, О. Л. Коробанова, О. Т. Плетка, Г. В. Циганенко, Л. Г. Чорна]; за наук. ред. П. П. Горностая; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018 // https://lib.iitta.gov.ua/712566/1/MonGroup2018.pdf

5.       Сепетій Д. П., 2011 – Сепетій Д. П. Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я. – Запоріжжя: Запорізький медичний державний університет, 2011.

6.       Фройд З. По той бік принципу задоволення. Я і Воно. – Вид.: Фоліо, 2019

7.       Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

8.       Юнг К.Г. Архетипи і колективне несвідоме. – Вид.: Астролябія, 2012.

 

Тема 10. Вчення про людину.

1.       Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання/К.А. Гельвецій. – К.: Основи, 1994.

2.       Добронравова І.С. Cтавлення людини до природи: синергетичний аспект. //Філософія. Антропологія. Екологія. –Альманах. Випуск перший. // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-ecology.htm

3.       Коперльос Р.Ю. Розуміння нелінійності особистості в постнекласичній раціональності // Актуальні проблеми філософії та соціології. - Вип. 36. – К., 2022. – С. 51-54. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i34.1068

4.       Коперльос Р.Ю. Духовність як одна із сутностей людини // Актуальні проблеми філософії та соціології, (42), 2023. – С. 43-47. https://doi.org/10.32782/apfs.v042.2023.8

5.       Koperlos R. Human as a complexity system and a nonlinear person // Modern engineering and innovative technologies. – Т. 18 (4). - Karlsruhe, Germany, 2021. – Р. 88-89.

6.       Koperlos, R. Ecological education in postnonclassical rationality. «The Days of Science of the Faculty of Philosophy –2023», International Scientific Conference (2023; Kyiv). International Scientific Conference «The Days of Science of the Faculty of Philosophy –2023»[Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. –Kyiv: Publishing center «Kyiv University», 2023. - р.165-168 // https://daysofscience-knu.net.ua/index.php/conference/issue/view/12/79

7.       Крисаченко В.С. Людина і біосфера / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/krisachenko/krisa.html        

8.       Людина в складному світі / за ред. Н. В. Кочубей,М. О. Нестерової; вступне слово В. П. Адрущенка // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/humen_2017_.pdf

9.       Сидоренко Л.І. Cучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-nauka.htm

10.  Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

 

Тема 11. Проблема пізнання.

1.       Джексон Ф. Чого не знала Мері? / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Djekson.html

2.       Добронравова І.C. Некласична раціональність для нелінійної науки. // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип.29. – К.: 1999.

3.       Добронравова І.C. Ідеали і типи наукової раціональності. - К.: ВЦ "Київський університет". – К.: 1999 , с. 24-28.

4.       Добронравова І.C. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. //  http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

5.       Єдинак С.В.. Філософія: Онтологія. Теорія пізнання. Логіка. Етика:. - Суми: Видавництво СумДУ, 2007.

6.       Коперльос Р.Ю. Відношення «викладач-студент»: нелінійність взаємодії особистостей // Філософія освіти / Philosophy of Education: науковий журнал. – 2021, т. 27, № 2 // Інститут вищої освіти НАПН України, НПУ ім. М.П. Драгоманова, Київ, 2021. – С. 138-147. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-9

7.       Koperlos R. Nonlinearity of the educational process: synergetic approach // SWorldJournal. - Published by: SWorld &D.A. Tsenov Academy of Economics – Svishtov, Bulgaria, November 2021. – Issue №10 Part 2. – Р. 125-128. https://doi.org/10.30888/2663-5712.2021-10-02-011

8.       Комар О.В. Гуманізація науки чи натуралізація філософії? // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/OKomar.pdf

9.       Руденко О.В. Погляд на науку як соціокультурний феномен // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – Вип. 49 // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/statya_ukr.htm

10.  Руденко О.В. До проблеми співвідношення об’єкта та предмета наукового пізнання //Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського ф-ту-2005”. Матеріали доповідей та виступів. – Частина 2 // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/tezi.htm

11.  Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. - К., 2000

 

Тема 12.  Соціальна філософія. Культура та цивілізація.

1.       Вебер М. Протестантска етика і дух капіталізму. – К.: 1994.

2.       Гатальська С.М. Філософія культури // http://pidruchniki.ws/15840720/filosofiya/filosofiya_kulturi_-_gatalska_cm

3.       Гриценко В.С. Людина і Всесвіт у культурологічній аргументації // Практична філософія. — 2004, № 1.

4.       Коперльос Р.Ю. Наукові та філософські аспекти екологічної культури // Гуманітарні студії. – Вип. 11. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" , 2011. – С. 41-50.

5.       Коперльос Р.Ю. Місце екологічної культури в постнекласичній науці // Гуманітарні студії. – Вип. 16. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" , 2012. – С. 77-84.

6.       Коперльос Р.Ю. Складні людиновимірні системи в контексті розвитку сучасного суспільства // Мат. конференції “Філософсько-світоглядні та міждисциплінарні проблеми гуманітарного розвитку сучасного суспільства”. – К., 2015. – С. 109-111.

7.       Кримський С.Б. Діяльність та культура / Магістеріум. 2003. – Вип.12. Культурологія. – С.4-8.

8.       Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. — К., 1998.

9.       Сидоренко Л.І. Проблема сутності живого в історичній ретроспективі та науці ХХІ ст. // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-problema.html

10.  Сидоренко Л.І. Філософське осмислення культури і цивілізаційних процесів (Навчальні матеріали для студентів та аспірантів природничих факультетів) // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-culture.htm

11.  Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-з томах. / Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи.1995.

12.  Франко І. Що таке поступ? // Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1978. – T. 45.

13.  Шпенглер О. Падіння Європи // Основа. – 1996. – №8 (30).

 


 

Приклади завдань підсумкової контрольної роботи та критерії оцінювання

 

Курс «Філософія» завершується письмовою підсумковою контрольною роботою. Її мета – перевірити ступінь засвоєння студентами матеріалу з відповідної теми.

Робота складається з 5 питань відкритої форми, на які студент має дати розгорнути відповідь. На написання модульної контрольної роботи дається одна пара.

 

Підсумкова контрольна робота у письмовій формі:

10-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність письмової роботи

8-6 балів – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності.

5-4 балів – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань.

3-1 балів – недостатньо розкриває зміст поставлених питань, має суттєві помилки в роботі, демонструє не самостійність у виконані завдання.

 

 

Типові завдання для підсумкової контрольної роботи з курсу "Філософія":

1 варіант

1.     Поняття і функції світогляду.

2.     Періодизація історії науки: класична, некласична та постнекласична наука.

3.     Загальна характеристика філософії Платона.

4.     Свідомість і самосвідомість.

5.     Дайте визначення поняттям: аксіологія, досвід, пантеїзм.

 

2 варіант

1.     Філософський зміст проблеми свідомості.

2.     Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний.

3.     Філософія Р.Декарта.

4.       Індивід і соціум. Поняття про особу.

5.     Дайте визначення поняттям: аксіома, енциклопедисти, світогляд.

 

3 варіант

1.     Філософський смисл проблеми буття.

2.     Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

3.     Розуміння несвідомого в концепціях З.Фрейда та к.Юнга.

4.       Антропологічні та натурфілософські ідеї епохи Відродження.

5.     Дайте визначення поняттям: раціоналізм, філософія, схоластика.

 

4 варіант

1.     Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен.

2.       Ірраціоналізм ХІХ ст.: ключові філософські ідеї та персоналії.

3.     Філософія М.Кузанського

4.     Проблема людини як вічна філософська проблема.

5.     Дайте визначення поняттям: ірраціоналізм, світогляд, агностицизм.

 


Список рекомендованої літератури до курсу:

 

Основна:

1.       Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006.

2.       Філософія:  Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.

3.       Філософія: навч. посібник / Ю.М. Вільчинський, Л.В. Северин-Мрачковська, О.Б. Гаєва та ін. – К: КНЕУ, 2019.

4.       Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей. Т.1. Філософська пропедевтика: навч. посіб для бакалаврів фізико-математичних і природничих спеціальностей. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010.

5.       Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз.-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т. 1. Філософська пропедевтика /авт.-упорял І.С Добронравова, О.В.Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. Ред. І.С Добронравова, О.В.Руденко. 2-ге вид. доп. К.: ВПЦ «Киівський університет», 2020.

6.       Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.

7.       Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В. Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

 

Додаткова:

1.       Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

2.       Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

3.       Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

4.       Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

5.       Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

6.       Боецій. Розрада від філософії. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

7.       Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л.: Свічадо, 2007.

8.       Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

9.       Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

10.  Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

11.  Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

12.  Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

13.  Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

14.  Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

15.  Ляйбніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. –С. 25–43.

16.  Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

17.  Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

18.  Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

19.  Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

20.  Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

21.  Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

22.  Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

23.  Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

24.  Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

25.  Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

26.  Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

27.  Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

28.  Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

29.  Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

30.  Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

31.  Фіхте Й.Г. Промови до німецької нації // Мислителі німецького Романтизму. Івано-Франківськ. Вид-во "Лілея-НВ", 2003. С. 110-134.

https://shron1.chtyvo.org.ua/Fichte_Johann/Promovy_do_nimetskoi_natsii_fr1.pdf?

32.  Фройд З. Вступ до психоаналізу. // https://shron1.chtyvo.org.ua/Freud_Sigmund/Vstup_do_psykhoanalizu.pdf?

33.  Фройд З. Три нариси з теорії сексуальності // Психологія і суспільство. 2008. N 4. С. 45-91. //https://shron1.chtyvo.org.ua/Freud_Sigmund/Try_narysy_z_teorii_seksualnosti.pdf?

34.  Фром Е. Мати чи бути. К., 2010. // http://aps-ua.org/wp-content/uploads/2017/03/Maty_chy_buty7.pdf

35.  Фром Е. Мистецтво любові. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. 192 с. // https://chtyvo.org.ua/authors/Fromm_Erich/Mystetstvo_liubovi/

36.  Фром Е. Втеча від свободи. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019.  288 с. // https://chtyvo.org.ua/authors/Fromm_Erich/Vtecha_vid_svobody/

37.  Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996. // http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/sheler.html

38.  Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецтв до природи // Мислителі німецького Романтизму. Івано-Франківськ. Вид-во "Лілея-НВ", 2003. С. 364-372. // https://shron1.chtyvo.org.ua/Schelling_Friedrich/Pro_sut_nimetskoi_nauky_frahment.pdf?

39.  Юнг К.Г. Архетипи колективного несвідомого (фрагменти) // https://shron1.chtyvo.org.ua/Yung_Karl/Arkhetypy_kolektyvnoho_nesvidomoho_fr.pdf?

40.  Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». Л., 1990. №3. // https://chtyvo.org.ua/authors/Jaspers_Karl/Osiova_epokha_frahment/

 

Інформаційні ресурси:

1.                       http://www.univ.kiev.ua/ua/lib (Бібліотеки України)

2.                       http://www.library.univ.kiev.ua/ (Наукова бібліотека імені М. Максимовича)

3.                       http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html (Електронна бібліотека кафедри філософії та методології науки


 

Приклади тестових завдань до іспиту

(в умовах дистанційного навчання)

 

Частина І.

10 тестових завдань (кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, в кожному завданні кількість вірних відповідей – 1).

Оберіть правильну відповідь:

 

1. Термін «філософія» перекладається з грецької мови як:

а) «бачення істини»;

б) «жага до пізнання»;

в) «жага до мудрості»;

г) «любов до мудрості»

 

Частина ІІ.

10 тестових завдань (кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, в кожному завданні кількість вірних відповідей – 1).

Вкажіть чи вірне твердження:

 

1 Фаталізм вважає, що людина здатна впливати на хід подій у власному житті та людській історії.

а) так;

б) ні

 

Частина ІІІ.

10 тестових завдань (кожне правильне завдання оцінюється в 2 бали, в кожному завданні декілька вірних відповідей).

Оберіть правильні відповіді:

 

1. Представниками філософії доби Відродження є:

а) Т.Аквінський;

б) М.Кузанський;

в) М.Коперник;

г) Дж.Бруно

 


 

Питання до іспиту

(в умовах недистанційного навчання)

 

1. Специфіка філософії як знання і світогляду.

2. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.

3. Основні функції філософії.

4. Структура філософського знання.

5. Сутність і структура світогляду.

6. Історичні типи світогляду.

7. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика.

8. Пізнавальні здібності людини (чуттєве пізнання, абстрактне мислення, інтуїція).

9. Проблема виникнення науки.

10. Загальна характеристика античної філософії.

11. Основні школи і представники досократичної філософії.

12. Натурфілософські погляди філософів мілетської школи.

13. Вчення Геракліта Ефеського про першоначала.

14. Вчення про буття у філософії елейської школи.

15. Софістична школа античності.

16. Діалектичний метод Сократа.

17. Вчення про “ідеї” Платона та їх співвідношення з реальним світом.

18. Платон: погляди на суспільство та державу.

19. Система категорій Аристотеля. Вчення про матерію і форму.

20. Загальна характеристика середньовічної філософії.

21. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії.

22. Основні етапи розвитку середньовічної філософії.

23. Патристика (східний і західний варіанти). Вчення А.Аврелія.

24. Специфіка середньовічної схоластики.

25. Проблема унiверсалiй в середньовiчнiй фiлософiї.

26. Філософські погляди Т.Аквінського.

27. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу.

28. Основні проблеми та особливості новоєвропейської філософії.

29. Емпірична традиція новоєвропейської філософії.

30. Індуктивний метод Ф.Бекона.

31. Концепція “первинних” та “вторинних” якостей Д.Локка.

32. Теорія суспільного договору Т.Гоббса.

33. Дуалiзм філософії Р.Декарта.

34. Теорія «вроджених ідей» Р.Декарта.

35. Раціоналістичне вчення про метод Р.Декарта, правила методу.

36. Монізм у вченні про субстанцію Б.Спінози.

37. Вчення про монади Г.Лейбніца.

38. Основні ідеї філософії Відродження.

39. Основні проблеми німецької класичної філософії.

40. Філософські концепції І.Фіхте, Ф.Шеллінга.

41. Етичне вчення та категоричний імператив. І.Канта.

42. Характеристика філософської системи Г.Гегеля.

43. Вчення про свідоме та несвідоме (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

44. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха.

45. Проблема свідомості у філософії.

46. Поняття волі, ірраціоналізм та волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

47. Філософські засади психоаналізу З.Фрейда.

48 Поняття "колективного несвідомого" та "архетипу" в концепції К.Юнга.

49. Поняття та структура суспільної свідомості.

50. Основні етапи розвитку позитивізму.

51.Тлмачення людини в історії філософської думки.

52. «Філософія життя» як напрям європейської філософії ХІХ ст.

53. Головні ідеї творчості Ф.Ніцше.

54. Інтуітивізм А.Бергсона.

55. Загальна характеристика напрямків світової філософії ХХ ст.

56. Поняття антропосоціогенезу.

57. Основні ідеї філософської позиції екзистенціалізму.

58. Проблема людини та її свободи у філософії Ж.П.Сартра.

59. Моделі культури і типи цивілізацій.

60. Загальна характеристика поняття "онтологiя".


 

 

 

Електронне видання

 

 

 

Коперльос

Руслана Юріївна

 

 

 

Навчально-методичні рекомендації з дисципліни “Філософія” для здобувачів першого (бакалаврського) освітнього рівня спеціальності 111 Математика механіко-математичного факультету. – К., 2023. – 57 с.