Навчально-методичний комплекс дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності». Частина 1. «Методологія».

Для магістрів 1 року навчання ННЦ «Інститут біології та медицини»

Розробила: проф., д.ф.н. Сидоренко Л.І.

 

Структура

1.    Робоча програма

2.    Базові підручники

3.    Основний зміст лекцій

4.    Плани семінарських занять, рекомендована література, питання для перевірки та завдання для самостійної роботи

5.    Варіант модульної контрольної роботи

6.    Тестові завдання для підсумкового контролю (екзамену)

 

 

1.    Робоча програма

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності

 

для студентів

 

галузь знань                         09 Біологія, 16 Хімічна та фізична біоінженерія

спеціальність                        091 Біологія, 162 Біотехнології та біоінженерія

            освітній рівень                     Магістр

            освітня програма                  Біологія, біохімія,біотехнологія

вид дисципліни                   Обов’язкова

Форма навчання                                   денна

Навчальний рік                                                2023/2024

Семестр                                                 1

Кількість кредитів ЕСТS                     3

Мова викладання, навчання

та оцінювання                                      українська

Форма заключного контролю                        іспит

 

 

 

 

                       Викладачі: проф. Сидоренко Л.І., проф. Нурищенко Н.Є., доц. Огнев’юк .Г..З., доц. Богуцька К.І.

 

Пролонговано: на 20__/20__ н.р. ___(___________) «__»___ 20__р.

(підпис, ПІБ, дата)

на 20__/20__ н.р. ____(___________) «__»___ 20__р.

(підпис, ПІБ, дата)

 

 

 

КИЇВ – 2023

 

Розробники: Сидоренко Л.І. професор кафедри філософії та методології науки д.філ.н, професор,   Нурищенко Н.Є. професор кафедри біофізики та медичної інформатики, д.б.н.,., професор; Богуцька К.І., доцент кафедри біофізики та медичної інформатики, к.б.н., доцент, Огневюк Г.З. к..юрид. н., доцент.

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Зав. кафедри філософії та методології науки

__________________    (Петрущенков С.П.)

(підпис)                                

 

Протокол  №       від  «      »  202       р.

 

 

 

 

 

 

Схвалено науково-методичною комісією

ННЦ «Інститут біології та медицини»

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

Протокол від «     »   червня  20  року

Голова науково-методичної комісії  ____________________ (Скрипник Н.В.)

 

«_____» _________________ 20___ року

 

Голова науково-методичної комісії 

Філософського факультету    _________________    (Маслікова І.І.)

«_____» _________________ 20       року

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

1.Мета дисципліни – познайомити студентів із сучасною методологією науки, дати їм можливість засвоїти сукупність методологічних засобів науки взагалі та їхньої фахової дисципліни зокрема, надати знання та вміння, що створюють необхідне методологічне підґрунтя для здійснення фахової науково-дослідницької роботи, її презентації науковій спільноті; розглянути основні форми і механізми комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності, прикладні засади розпорядження правами інтелектуальної власності, методиками їх обліку та оцінки.

 

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

Успішне опанування курсів «Філософія». Знання теоретичних основ фахових біологічних дисциплін.

3. Анотація навчальної дисципліни / референс:

Навчальна дисципліна «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності» є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання загальних компетентностей випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів і розкриває зміст понять «методологія», «методика», «методи дослідження», надає розуміння науки як дослідження, розглядає конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Окреслюється множина методологічних систем сучасної філософії науки. Розглядається структура теоретичного та емпіричного знання в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Висвітлюються методологічні проблеми нелінійної науки, які визначають стан сучасної методології науки. В курсі також розглядаютья основні принципи організації наукового дослідження, проведення біологічного експерименту. Розкривається роль інтелектуальної власності як інтелектуального капіталу в соціально-економічному розвиткові суспільства та її місце у гуманітарній та природничійнауках. Студентам викладаються основи національного та іноземного законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності; висвітлюється роль інтелектуальної власності в регулюванні відносин, що виникають у процесі функціонування різних ланок національної економіки, виробництва, авторсько-правової сфери (зокрема, організації діяльності засобів масової інформації, піар-агенцій, видавництв) тощо. Визначаються основні права та обов’язки всіх учасників правових відносин, що виникають у зв’язку зі створенням, використанням об’єктів права інтелектуальної власності чи розпорядженням прав на такі об’єкти; особливості правової охорони різних об’єктів інтелектуальної власності; запобігання порушенням прав інтелектуальної власності та захист прав інтелектуальної власності у судовому порядку.

4. Завдання (навчальні цілі) 

- ознайомити студентів із сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;

- сформувати цілісне уявлення про науково-дослідницький процес;

- забезпечити освоєння навичок формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;

- надати знання про методи і види, основні етапи проведення наукового дослідження;

- забезпечити студентами оволодіння понятійним апаратом, методикою виконання та оформлення науково-дослідної роботи.

- вдосконалити вміння пошуку, добору й опрацювання наукової інформації, точного формулювання мети, задач і висновків дослідження;

-   забезпечити здатність застосовувати вимоги авторського права при проведенні наукових досліджень.

--забезпечити досягнення таких загальних компетентностей як здатність виконувати професійні функції і проводити дослідження на відповідному рівні у галузі біологічних наук і на межі предметних галузей, здатність до прийняття рішень у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування, здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу інформації в галузі біології і на межі предметних галузей.

- забезпечити досягнення таких фахових компетентностей як здатність використовувати знання й практичні навички в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей для виконання професійних завдань, у т.ч. для дослідження різних рівнів організації живих організмів, біологічних явищ і процесів, здатність на основі розуміння сучасних наукових фактів, концепцій, теорій, принципів і методів приймати рішення з важливих проблем біології і на межі предметних галузей, здатність виконувати роботу з дотриманням правил біологічної етики, біобезпеки, біозахисту.

 

 

5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)

 

 

Результат навчання

(1. знати; 2. вміти; 3. комунікація; 4. автономність та відповідальність)

Методи викладання і навчання

Методи оцінювання

Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни

Код

Результат навчання

 

Знати:

 

 

 

1.1

Особливості науки як дослідження, складові системи засад науки: наукову картина світу, ідеали і норми наукового дослідження, філософські засади наукового дослідження. ознаки класичного, некласичного та постнекласичного типів наукової раціональності.

Лекція

 

Модульна контрольна робота

10

 

1.2

Поняття наукового методу та методології, основні методи наукового дослідження: емпіричні, теоретичні, загальнонаукові; загальнонаукові методологічні принципи та їх зміну протягом розвитку науки, характеристики відомих методологічних систем: емпіризму та індуктивізму, головні сучасні методологічні концепції.

Лекція

1.3

Структуру наукових досліджень, поняття емпіричного та теоретичного, методи емпіричного та теоретичного дослідження та форми наукового знання: поняття факту, ідеї, проблеми, гіпотези і теорії.

Лекція

1.4

Основні принципи методичної та методологічної частини наукового дослідження; засади пошуку наукової інформації

Лекція

Модульна контрольна робота

10

1.5

Визначення права інтелектуальної власності  та загальні підходи щодо правової охорони об’єктів інтелектуальної власності за українським та міжнародним законодавством;перелік об’єктів інтелектуальної власності та порядок виникнення прав на них;

права та обов’язки власників прав інтелектуальної власності та інших учасників авторсько-правових відносин; правила укладання договорів щодо об’єктів інтелектуальної власності; способи цивільно-правового захисту прав інтелектуальної власності; основні форми комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.

Лекція

Модульна контрольна робота

10

 

Вміти:

 

 

 

 2.1

розрізняти науку як систему знань, соціальний інститут та дослідницьку діяльність, охарактеризувати зміну системи засад науки як зміну типів наукової раціональності в процесі глобальних наукових революцій.

Семінар

 

тест

3

2.2

розрізняти метод, методологію, методику; усвідомлювати багаторівневість методології науки, різноманітність конкретно-наукових методологій, розуміти норми наукового дослідження як методологічні принципи; використовувати вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи

Семінар

тест

3

2.3

презентувати методологічні особливості сучасних досліджень біологічних систем; сучасні методології біологічних досліджень – методологію синергетики, системного підходу, еволюціонізму; розуміти можливості та межі продуктивних методів біологічного дослідження

Семінар

тест

4

2.4

Вміти формулювати методологічну та методичну частини програми наукового дослідження, тему, об’єкт, предмет, мету і задачі дослідження. Визначати  актуальність наукового дослідження.

 

Семінар

реферат

4

2.5

-визначати порядок отримання прав на об’єкт інтелектуальної власності залежно від його виду; поважати та захищати авторське право  при проведенні власної наукової діяльності, оформленні цитувань та посилань;  обирати форму і спосіб захисту порушеного права інтелектуальної власності; укладати договори із замовником або роботодавцем, у тому числі з врахуванням статусу створюваних об’єктів інтелектуальної власності та розпорядження правами на них; правильно визначати факти порушення прав інтелектуальної власності та вимагати відповідного відшкодування завданих збитків; захищати порушені права інтелектуальної власності передбаченими чинним законодавством способами та у встановлених формах; розпоряджатися майновими правами інтелектуальної власності у процесі комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності; здійснювати трансфер технологій в процесі комерціалізації результатів наукових досліджень.

Семінар

реферат

4

3.1

Вміти працювати в групі при розробці методологічної частини програми  і проведенні біологічних досліджень, аналізі отриманих даних

Семінар

Контрольна робота

3

3.2

Ввзаємодіяти з державними органами з приводу отримання прав на об’єкти інтелектуальної власності; комунікувати з роботодавцем, співаторами з приводу створення об’єктів інтелектуальної власності та їх використання; вести переговори з конрагентами з приводу укладення договорів щодо об’єктів інтелектуальної власності;

Семінар

Контрольна робота

3

4.1

Вміти самостійно працювати з науковою та навчально-методичною літературою, здійснювати пошук та узагальнювати науково-технічну інформацію. Визначити актуальність, мету, задачі, предмет та об’єкт дослідження. Організувати проведення наукового біологічного експерименту.

Самостійна робота

Контрольна робота

3

4.2

Прийняти і обгрунтувати рішення

щодо відповідності об’єкта інтелектуальної власності умовам правової охорони; щодо визначення форми комерціалізації об’єкта інтелектуальної власності, що відповідає поставленому завданню; щодо території, на яку слід поширити дію права інтелектуальної власності; щодо обрання способу та форми захисту порушеного права, визначення розміру збитків, спричинених його порушенням. щодо розпорядження правом інтелектуальної власності в залежності від поставленої мети.

Самостійна робота

Контрольна робота

3

 

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін)

 

 

 

 

 

 

Результати навчання дисципліни  (код)

Програмні результати

навчання (назва)

1.1

1.2

1.3

1.4

 

1.5

2.1

2.2

 

2.3

 

2.4

 

2.5

3.1

 

3.2

 

4.1

 

4.2

Демонструвати спілкування в діалоговому режимі з колегами та цільовою аудиторією, ведення професійної наукової дискусії, письмово відображувати та презентувати результати своїх досліджень українською мовою

+

+

+

+

 

+

 

 

 

 

 

+

 

+

 

 

Демонструвати володіння основними термінами в галузі методології науки

+

+

+

+

+

+

+

+

 

 

 

 

 

 

Вміти сформулювати методологічну та методичну частини наукового дослідження

+

+

+

+

 

+

+

+

 

 

 

+

 

 

 

Застосовувати вимоги авторського права при проведенні наукових досліджень

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

+

 

 

+

 

 

+

Застосовувати якісний ті кількісний аналіз компонентів міжклітинних комунікацій, використовуючи відповідні біохімічні та молекулярно біологічні методи

 

 

 

 

 

+

+

 

 

 

 

 

 

 

Вміти застосовувати набуті знання у подальшому навчанні та професійній діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

+

+

Шляхом самостійного навчання освоїти нові знання та сучасні методи нукових досліджень для вирішення проблемних завдань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

 

 

Демонструвати знання основних принципів методології науки та основ інтелектуальної власності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

7. Схема формування оцінки.

7.1 Форми оцінювання студентів:

- семестрове оцінювання:

1. Модульна контрольна робота 1 – РН 1.1; 1.3. – 10 балів/ 5 балів

2. Модульна контрольна робота 2 – РН  1.4 – 10 балів/ 5 балів

3. Модульна контрольна робота 3 – РН 1.5 - 10 балів/ 5 балів

3. Семінари – РН 2.1 -  2.5; 3.1, 3.2 –15 балів/ 7 бали

4. Проміжне тестування РН 4.1, 4.2 – 5 бали/ 3 бал

- підсумкове оцінювання: у формі іспиту

Формою проведення іспиту є тестова контрольна робота. Результатами навчання, які оцінюються в тестовій контрольній роботі, є РН 1.1-4.2. Максимальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом, становить 40 балів за 100 бальною шкалою.

- умови допуску до підсумкового іспиту:

Студент допускається до іспиту за умови виконання всіх завдань , передбачених планом семінарів. Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів.

 

7.2 Організація оцінювання:

Модульні контрольні роботи 1, 2 і 3 проводяться після завершення лекцій по темам 1, 2 і 3 відповідно. Проміжне тестування проводиться упродовж лекційного курсу. На семінарах опитування проводиться на кожному занятті.

 

 

Структура навчальної дисципліни: 

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

 

 

лекції

семінари

С/Р

Тема 1 Методологія наукових досліджень.

6

4

20

1

Лекція 1 Наука як дослідження.

2

 

 

2

Лекція 2.  Методи та методологія наукового дослідження.

2

 

 

3

Лекція 3  Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

2

 

 

 

Семінар1. Методологія та методи наукового дослідження.

 

2

 

 

Семінар 2. Сутність наукового дослідження. Види наукових досліджень.

 

2

 

 

Самостійна робота. Методологічні, світоглядні та етичні складові сучасного біологічного дослідження.

 

 

10

 

Самостійна робота. Методологічна складова мисленнєвих операцій.

 

 

10

 

Тема 2. Організація та проведення біологічних наукових досліджень

2

8

20

 

 

 

 

 

 

Лекція 4. Методологічна та методична частини наукового дослідження. Особливості організації та проведення біологічного експерименту

2

 

 

 

Семінар 3.Організація науки в Україні. Наукові та педагогічні кадри.

 

2

 

 

Семінар 4.Особливості формулювання теми наукових досліджень біологічного спрямування. Формулювання мети, задач дослідження, визначення об’єкта і предмета дослідження.

 

2

 

 

Семінар 5.Пошук наукової інформації. Наукометричні  бази даних та основні наукові електронні ресурси.

 

2

 

 

Семінар 6. Основні правила оформлення наукової публікації. Представлення наукових результатів.

 

2

 

 

Самостійна робота. Порівняння системи організації науки в різних країнах.

 

 

5

 

Самостійна робота. Робота з електронними наукометричними базами та науковими бібліотеками.

 

 

5

 

Самостійна робота. Особливості експериментальної роботи на тваринах. Доклінічні дослідження.

 

 

5

 

Самостійна робота. Вимоги до проведення клінічних досліджень.

 

 

5

 

Тема 3.Основи інтелектуальної власності

6

4

20

 

Лекція 5. Поняття інтелектуальної власності

4

 

 

 

Лекція 6. Авторське право і суміжні права

2

 

 

 

Семінар 7. Права та обов’язки власників прав інтелектуальної власності та інших учасників авторсько-правових відносин. Правила укладання договорів щодо об’єктів інтелектуальної власності.

 

2

 

 

Самостійна робота. Значення вивчення інтелектуальної власності для студентів неюридичних спеціальностей

 

 

10

 

Самостійна робота. Плагіат при проведенні наукових досліджень. Як його уникнути?

 

 

10

Примітка: слід зазначити теми, винесені на самостійне вивчення

Загальний обсяг 90 год., в тому числі:

Лекцій – _14___ год.

Семінари  14     год

Самостійна робота - 60год.

Консультації – год.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1.     Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посіб. для студ. – магістр. усіх спец. / за ред. І.С. Добронравової (ч.1), О.В.Руденко (ч.2). К., ВПЦ «Київський університет». – 2018.

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Підручник. К., 2008..

2.      Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.  Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.

3.      Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: К.,2000

   4.  БазилевичВ.Д. Інтелектуальнавласність:підручник/В.Д. Базилевич .-3-тє вид, перероб. та допов.-К:Знання,2014 .-671 с.

5.      Інтелектуальна власність в Україні:збірник законодавчих і нормативних актів : (офіційний текст) .-Київ:Паливода А.В.,2015 .-208 с.

6.      Кодинець А. О. Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у цивільному праві України: монографія / А. О. Кодинець. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2007 – 312 с.

7.      Немеш П.Ф. Правова охорона торговельних марок в Україні та країнах Центральної і Східної Європи: монографія/ П.Ф. Немеш.-Ужгород: ІВА,2010 .-278 с

8..      Основи інтелектуальної власності: навчальний посібник// за заг. ред. О.П. Орлюк. – К.: Інтерсервіс, 2016. – 382 с.,  с.55-70

9..  Харитонова О. І. Правовідносини інтелектуальної власності, що виникають внаслідок створення результатів творчої діяльності : монографія / О. І. Харитонова. – Одеса : Фенікс, 2011. – 346 с.

10..  Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Загальна частина / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика. – 3-тє вид., переоб. і доп. – К. : Юрінком Інтер, 2010 – 976 с.

11.  Шляхи удосконалення правової охорони та захисту об’єктів промислової власності в Україні: аналіз, пропозиції : монографія / кол. авторів, за заг. ред. д.ю.н. Орлюк О. П. – К. : ТОВ «Лазурит-Поліграф», 2009. – 132 с.

 

 

          Додаткова:

1.       Кримський C. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.

2.       Колесников О. В. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. / О. В. Колесников. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 144 с.

3.       Сітько С. П. Квантово-механічна основа багатоманітної диференційної стійкості живого / С. П. Сітько // Фізика живого. – 2005. – № 1. – С. 5 – 8.

4.       Ромашко А.С. Верба І.І. Пригода В.В. Міжнародні договори та угоди у сфері інтелектуальної власності: навчальний посібник К.: НТУУ "КПІ", 2013. – 160.

5.        Петренко С. Поняття та види плагіату// Часопис цивілістики. Випуск 14. -  с. 128-131

6.  Порало І.В. Інтелектуальний капітал України в полоні плагіату/ І.В. Порало/ Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. 2009.  № 4 с. 89-97.

7. Сичивиця О. Авторство і псевдоавторство в науці. Стаття друга. Плагіат і плагіатори / О. Сичивиця // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2008. — № 3. — С. 39-47.

8.  Тандир О. Роль адміністративних проваджень у захисті прав інтелектуальної власності/Олексій Тандир//Підприємництво, господарство і право.-К.:Ін Юре.-2013.-1 .-С. 86-88.

9. Тверезенко О. Класифікація договорів у сфері інтелектуальної власності / О. Тверезенко // Право України. – 2011. – № 3. – С. 139 – 148.

 

2.     Базові підручники

Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посіб. для студ. – магістр. усіх спец. / за ред. І.С. Добронравової (ч.1), О.В.Руденко (ч.2). К., ВПЦ «Київський університет». – 2018.  http://www.philsci.univ.kiev.ua 

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. – 223 с.-

http://www.philsci.univ.kiev.ua 

 

Філософія науки. Підручник для аспірантів. Київ: «Київський університет», 2018. http://www.philsci.univ.kiev.ua 

 

3.     Основний зміст лекцій

Лекція 1. Наука як дослідження

          Поняття дослідження характеризує пізнавальний процес, який здійснюється науковцями. Отже, коли говорять про дослідження, мають на увазі наукове пізнання. Однак, поняття пізнання та дослідження не збігаються. Очевидно, що дослідження завжди є пізнанням. Однак, як показує історія пізнання людиною світу, історія становлення науки та інших форм пізнання, воно не завжди було та є дослідженням. Акцентування на дослідницькій складовій пізнання повязане саме зі становленням науки, її стилю мислення.

          Дослідницька складова пізнання пов’язана з утвердженням аналітичності мислення, що пізнає, розвитком експериментальної діяльності конструюванням об’єктів, що пізнаються. Таке постає в науці, як самостійній формі пізнання, якою вона стає за доби Нового часу, приблизно з 17 ст. На відміну від новочасного пізнання природи, в античністі воно не було дослідженням. В той час -  об’єкт пізнання – цілісний космос, природа, з включеною в неї людиною, охоплювалися шляхом чуттєвого споглядання. Суспільне буття, тип культури, стиль мислення в античності не спонукали до розділення, деструкції, не спонукали до втручань в природу.

         Отже, як постало наукове дослідження? Сучасний стан науки є результатом її тривалої історії.  Методологи поділяють історію науки на 2 періоди: переднаука та власне наука. Переднаука - це період зародження науки. В цей час людина вивчає речі, з якими неодноразово мала справув повсякденному досвіді, в виробництві. Переважно це речі, які становили практичну цінність та користь для людини.

         Отже, перше на чому ґрунтувалося зародження науки – це практичне освоєння речей. Тобто, практичне освоєння речей було необхідною передумовою нового – наукового мислення. А саме, передумовою того, щоб: змоделювати можливі зміни практично корисних речей та передбачити результати практичної діяльності. Йдеться про наступне. Щоб передбачити результати  своїх дій, людина мала побудувати моделі відповідних змін речей. Речі, властивості, відношення фіксувалися в пізнанні в формі ідеальних об'єктів, якими оперувало людське мислення. Відбувалося от що. Ці ідеальні об'єкти заміняли собою об'єкти реального світу в процесі пізнання. Така мисленева діяльність являла собою ідеалізовану схему практичних перетворень матеріальних предметів. Отже, саме на основі практики формувалась можливість оперування з речами:як з ідеальними об'єктами, як зі специфічними предметами, що заміняли собою речі.

          Але мета такого оперування була знoв таки - практична: зрозуміти, як можна перетворити речі в виробництві. Так, давньоєгипетські таблиці додавання та віднімання – це таблиці оперування з реальними предметами - тваринами, рослинами, камінням для будівництва тощо. Додавання здійснювали як дописування необхідної кількості рисочок, де одна рисочка відповідала одному предмету.

Були розроблені відповідні правили дій з сукупностями предметів. Так. додавання до трьох одиниць п'яти одиниць представлялося таким чином. Зображували три рисочки, під ними - п'ять рисочок. Потім вони переносилися в один рядок, що знаходився під цими рядками. В результаті отримували вісім рисочок. Потреба розрахунків площ ділянок породила новий клас задач. Були розроблені основні види геометричних фігур – трикутник, прямокутник, трапеція, коло, які допомагали вирахувати площу. Спосіб побудови знань шляхом абстрагування та схематизації предметних відношень забезпечував передбачення  результатів в межах відомих форм практики..

         Утім з розвитком цивілізації виникає новий спосіб побудови знань. Такий, що власне і позначає перехід до саме наукового пізнання. Розглянемо його характерні ознаки. По-перше. Якщо на етапі переднауки ідеальні об'єкти виводилися безпосередньо з практики, то тепер знання з будуються мов би  незалежно до практики. І лише потім виявляються зв'язки з практикою, в якій перевіряється правильність знань.

           По-друге. Цей підхід побудови знань суттєво відрізняється і тим, що ідеальні об'єкти беруться не з практики, а з вже існуючих систем знання. Скажімо, в математиці. У Піфагора число о отожнюється з предметом або з відношенням предметів [2, c.75-77]. Пізніше число вже не розглядається як прообраз сукупності предметів, якими оперують в практиці. Число стає самостійним математичним об'єктом, якості якого  вивчає математика. Можна оперувати числами – додавати, віднімати,  ділити тощо. Означений спосіб побудови знань  утверджується в природничих науках. Виникає метод висування гіпотетичних моделей з подальшим їх дослідним обґрунтуванням.

             По-третє, такий метод побудови знань – поза практикою – дозволяє вивчати не лише предметні зв'язки, які існують в сьогоденній практиці, а й зміни об'єктів, які можливі в майбутній практиці.

             Новий метод побудови знань є ознакою початку власне науки. В ній поряд з емпіричними правилами формується теорія. Емпіричні залежності стає можливо отримувати як наслідки, що виведені з теоретичних положень. Знання в функціональному відношенні виходять далеко за межі того, щоб бути настановами для наявної практики: вони стають знанням про реальність як таку, та на їх основі формуються прогнози майбутньої практичної поведінки об'єктів.

            Перехід до власне науки на думку методологів був пов'язаний з двома важливими подіями в розвитку культури та цивілізації. Перша -зміни у культурі античного світу, які забезпечили використання наукового методу в математиці, вивели її на рівень теоретичного дослідження Друга - та зміни в європейській культурі доби Відродження та Нового часу, коли науковий метод став здобутком природознавства. Загалом йдеться про становлення техногенної цивілізації, на засадах якої і утвердилась власне наука

            Для переходу до наукового дослідження був потрібний особливий тип мислення.Такий, з позицій якого можливо було б поглянути на певну ситуацію буття як на один з виявів сутності (законів) світу, яка здатна реалізуватися в багатьох формах. Очевидно, що в соціумах, які ґрунтувалися на абсолютизації традиції, на деспотизмі (як на Давньому Сході), таке мислення не могло  утвердитись. Там домінувала традиція. Це істотно обмежувало прогностичні функції знання.

            Нове - власне наукове - мислення потребувало інакшого типу цивілізації та культури. Вони були представлені в античній Греції. Активне політичне життя спонукало до вільного виявлення думок та їх утвердження в дискусії, в боротьбі точок зору. Перевага однієї думки над іншою доводилася в дискусії, а не посиланням на авторитет. Соціальний клімат поліса призводив до того, що до нормативів соціальної діяльності почали ставитися як до витвору людей, який можна покращувати за необхідністю. Також античне мислення обґрунтувало

правила логіки як правила побудови та виведення нового знання. Виник ідеал обґрунтованого та доведеного знання. Утім, античність не могла породити ідею експерименту. Культура середньовіччя тим більшене створювала підґрунтя для формування дослідно-експериментальної науки  Лише починаючи з Відродження обґрунтовуються спроби побудувати нову науку на підставі "нового органону".

  Новий час: наука як дослідження.

        Методологи визначають науку як сутнісне явище Нового часу.Зміни в культурі європейського Відродження та Нового часу сприяли тому, що науковий метод став здобутком природознавства. Це був експериментальний метод.І йому почала належати головна роль.

         Експеримент утвердився як нова форма практики, в межах якої можливо прослідити, оцінити та передбачити зміни досліджуваних об'єктів. Для виникнення такої форми практики, в системі культури були потрібні певні уявлення про природу, діяльність, людину, що пізнає. Вони сформувались в культурі Нового часу. В контексті її системи орієнтирів та цінностей     людина починає сприйматися: як активне начало, яке протистоїть природі, як людина діюча. Природа розглядається як поле втілення людських сил.

        Ідея експериментального природознавства   передбачала розуміння суб'єкта як активного начала, яке протистоїть природі та може змінювати природні речі. Таке ставлення до природи стає передумовою нового способу пізнання. Він ґрунтується на ідеї можливості ставити природі теоретичні запитання та знаходити відповіді шляхом активного перетворення природних об'єктів. В експерименті природний об'єктпотрапляє в штучні умови. І саме завдяки цьому  виявляє невидимі до того сутнісні риси. Природа в цій системі уявлень сприймалась як особлива композиція якісно різноманітних речей, яка має властивість однорідності. На цій підставі суб'єкт може стверджувати розкриття закономірних зв'язків.

            Для порівняння: для давніх греків космос сприймається як особлива самоцільна сутність, абсолютна гармонія цілого, досконала завершеність. Природа для давнього грека живий організм. Окремі частини - речі, мають своє призначення. Тому у античного мислителя не могла виникнути ідея осягнення світу шляхом насильства над природоюобто -  вивчення природних речей в їх неприродному стані. Такий спосіб пізнання міг порушити гармонію космосу, але не міг її відкрити. Для греків пізнання космосу – лише споглядання.

М.Гайдеггер про «час картини світу»

         М.Гайдеггер  в роботі «Час картини світу» розглядає науку як сутнісне явище Нового часу. Порівнюючи науку цієї доби з античністю та середньовіччям, він відзначає, що грецька наука не могла бути точною. Тому не можна сказати, що сьогодення наука «точніша» за грецьку. В тій же логіці не можна сказати, що вчення Галілея про вільне падінні тіл є істиною, а вчення Арістотеля про прагнення легких тіл наверх є хибним. Ці етапи не можна порівнювати, оскільки різним було тлумачення істини сущого. Гайдеггер наводить яскравий та переконливий для його позиції приклад: ніхто не буде порівнювати подібним чином мистецтвo, cтверджуючи, що шекспірівська поезія просунулась далі, ніж поезія Есхіла. Отже, для розуміння сутності науки Hового часу треба відмовитись від порівнянь «нової» та «бувшої» науки лише з точки зору прогресу.

         На думку Гайдеггера, сутність науки Нового часу - в дослідженні. Сутність самого дослідження в тому, що пізнання утверджує себе в певній галузі сущого - в природі, історії - як підприємство. В таке підприємство входить щось більше, ніж просто метод, образ дії. Воно потребує певного нарису, схеми деякої галузі сущого. Схеми, що вказує, яким чином підприємство пізнання має бути «прив’язане» до сфери, що вивчається. Цією «прив'язкою» забезпечується строгість наукового дослідження. Те, що Гайдеггер називає «схемою», включає як даність визначення руху, простору, часу. І в цій загальній схемі має знайти місце будь-який природний процес. З іншого боку, природний процес потрапляє «в поле зору» для вивчення лише «в горизонті загальної схеми».

           Наука Нового часу стає певним проектом природи. Цей проект обґрунтовується таким чином, що дослідження заздалегідь прив'язане до нього на кожному дослідницькому кроці. Ця «прив'язка» як гарантія строгості наукового дослідження має свої риси. Так, строгість математичного природознавства - це точність, яка досягається за допомогою чисел та обчислювань. Навпаки, гуманітарні науки, щоб бути строгими, мають бути «неточними», інакше в них втрачається життєвість. Отже, за Гайдеггером, наука стає дослідженням завдяки проекту і його забезпеченню через строгість наукового підходу. Це перша сутнісна риса науки як дослідження

            Але проект та строгість реалізують свою сутність завдяки методу. Метод - друга сутнісна риса науки як дослідження. В науках про природу дослідження йде шляхом експерименту. Але не так, що наука стає дослідженням завдяки експерименту, а навпаки: експеримент вперше стає можливим там і лише та, де пізнання природи вже стало дослідженням. «Експеримент є образ дій - каже Гайдеггер - який в своїй підготовці та проведенні є обґрунтованим та керується законом, що покладений в його основу, і має виявити факти, що підтверджують закон або ні». Основа прогресу будь-якого дослідження - спеціалізація. Отже наука як єдина система розподіляється на окремі галузі завдяки такій сутнісній рисі науки, як виробництво. Йдеться про те, що наука стає здатною інституювати себе. Однак, дослідження не тому визначається як виробництво. Навпаки, інститути є необхідними, бо сама собою наука як дослідження має характер виробництва. Розвиток виробничого характеру науки створює і відповідних людей: учений-ерудит зникає, його замінює дослідник, що залучений до штату дослідницького підприємства. Йому вже не стільки потрібна бібліотека, скільки інформація з останніх конференцій, конгресів, виданих книжок - він «всюди проїздом.

Лекція 2.  Методи та методологія наукового дослідження.

           Методологія – це галузь знання, яка дуже тісно пов’язана з філософією. По-перше, методологія виникла як галузь філософського знання. Історично склалися дві методологічні традиції – емпіризм та раціоналізм. Йдеться про Новий час, коли в предметі філософії на перший план висунулися проблеми методу:

---питання про потребу наукового методу,

---питання про те, яким має бути такий метод та ін..

По-друге, загальнонаукові методології м ають в основі: загальні принципи мислення,які експліковані саме філософією, логікою

--аналіз та синтез,

--індукція та дедукція,

--абстрагування та конкретизація тощо.

І, по-третє, основу (засади) наукових методологій створюють філософські категорії (розвиток, процес, система, закономірність, причина, випадковість  тощо).

    Найбільш загальне визначення методології таке:

«Методологія – наука про метод».

Метод – це система правил дослідницьких дійстосовно об’єкта дослідження. Спираючись на ці правила, використовуючи їх дослідник здійснює перехід від існуючого, відомого знання до нового знання. Метод – не будь-які пізнавальні дії. Він – усвідомлена послідовність дослідницьких дій, їх схема та їх правила. В цьому сенсі метод - спосіб уніфікації процедури пізнання об’єкту: оскільки послідовність та умови дослідницьких дій      чітко визначені, то метод можуть використовувати різні дослідники.  Використовувати багаторазово. Відповідно, результати, за таких умов. також мають бути  ідентичними. Таким чином, метод створює підґрунтя об’єктивності отриманого знання –як його (знання) незалежності від ставлення, від думок різних дослідників. Наукові методи завжди ґрунтуються на науковій теорії.

    Методологія демонструє, що є спільного:

-- в процедурах вибору методів дослідження,

--в мисленевих процедурах дослідника

--в структурі наукового дослідження

--в його історичному та актуальному русі.

        Методологія як наука  вивчає ті методологічні традиції та методологічні концепції,  які постали в історії та сучасній науці (структуралізм, системний підхід, історизм тощо)

Лекція 3  Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

           Друга половина ХХ ст. та особливо к. ХХ – поч. ХХІ ст.  – це час, коли виявляються нові контексти для осмислення впливу наук-ї раціональності на соціум, природу, людинута пошук відповіді на запитання не лише про нові можливості науки, а й про її межі. Справа в тому, щотип прогресу ТХГ-цивілізації ґрунтувався на класичному ідеалі раціональності:

по-перше, обєкт чітко відділений від суб’єкта

та його пізнавальних дій. Об єкт не залежить від пізнання: він - «обєктивна реальність»;

по-друге, явище, що вивчаєтьсявважається повністю «прозорим», всі впливи на нього – такими, що їх можна врахувати або такими, що їх можна не враховувати.

По-третє, якщо властивості, якості об’єкта і залишаються невідомими,то лише тимчасово. Вони будуть пізнані «завтра».

По-четверте,

Унікальне не є істотним (загальним, необхідним, закономірним).Тому, явища (події), що вивчаються,

мають відтворюватися в просторі дослідження, тобто мають повторюватися: який би дослідник не здійснював таке дослідження (експеримент) –

результати мають бути такими ж.

        Класична раціональність –це переконання в тому:

--що закони природи є раціональні,

--що людина (субєкт, розум)

здатна їх відкрити та використовувати це знання,

щоб перетворити світ

         Діяльність людини на засадах класичної раціональності призвела до глобальних проблем людського існування.

Новий тип цивілізаційного розвитку - має розв’язати ці проблеми. Він пов’язаний із формуванням нового ставлення до природи та людини. Насамперед слід подолати настанову панування людини на підставі силового перетворення природного та соціального світу та сформувати нове ставлення до природи та людини –

як до самоцінностей.     

     Новий – постнекласичний тип наукової раціональності виявляє себе через такі суттєві риси:

1.     Вивчаються об’єкти, що є складними людиновимірними самоорганізованими системами

2.      Для їх дослідження використосуються нові методології. Зокрема – синергетика.

 Синергетичні підходи доводять, що: суттєву роль у таких системах відіграють несилові впливи. Теорія біфуркацій передбачає можливість кількох сценаріїв поведінки системи;

3.     Суттєву роль в пізнанні таких систем відігравати

моральні засади. Вони є заборонами

на небезпечні для людини і природи дії.

Постнекласичний етап у розвитку науки ми можемо побачити в особливостях «нелінійних наук»,

Вони базуються на теорії самоорганізації, на синергетичному баченні світу. Отже, об’єктивізм, однозначність, аналітичність, що є вимогами класичного природознавства, втрачають свою безумовну вагомість. Постнекласична раціональність утверджується в сучасному пізнанні живих, екологічних, соціальних систем – складних систем, пізнання яких потребує орієнтації на нелінійність, поліваріантність,  комплексність.

4.    Плани семінарських занять, рекомендована література, питання для перевірки та завдання для самостійної роботи

 

Семінар 1

Наукове пізнання: дослідницькі ознаки

1 Пізнання та дослідження: чи збігаються такі поняття

2 Класична наука: Новий час в пізнанні світу

3  Сучасна наука: постнекласичний етап

         Література

Методологія та організація наукових досліджень (2018) / за ред. Добронравової І.С., Руденко О.В.

1.1, 1.4

http://www.philsci.univ.kiev.ua 

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник.

http://www.philsci.univ.kiev.ua 

Come on! Ювілейна доповідь Римського клубу  

https://vsvittranslate.blogspot.com/2017/12/come-on.html

Київська світоглядно-гносеологічна школа в другій половині ХХ ст. – К.:2020., р.6. –  С.123-141

             Питання для перевірки

Назвіть характерні риси науки як дослідження.

Коли науки стає дослідженням?

Коли постала класична наука?

Назвіть філософів та учених, які відіграли видатну роль в утвердження класичної науки.

Назвіть особливості наукового дослідження в постнекласичній науці.

 

          Завдання для самостійної роботи

Підготуйте реферат на тему:

«Обмеженість редукціонізму та потреба голістичного світогляду в аргументації Ювілейної доповіді Римського клубу».

 

 

Семінар 2. Методи та методологія

1.Поняття методології та методу

2. Класифікація методів наукового дослідженя

3..Методологія науки: методологічні концепції біологічного пізнання

4.Методологіяні можливості форм наукового знання

5 Методологія нелінійної науки: синергетична картина світу

Література      :

Методологія та організація наукових досліджень (2018) / за ред. Добронравової І.С., Руденко О.В.

1.1, 1.4

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник.

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.

Київська світоглядно-гносеологічна школа в другій половині ХХ ст. – К.:2020., р.6. –  С.123-141

            Питання для перевірки

1.Що таке методологія?

2.Визначте поняття «метод».

3.Як метод відрізняється від методики?

4.Як класифікують методи?

      Завдання для самостійної роботи

I.                  В підручнику «Методології та організації наукових досліджень / за ред. І.С.Добронравової, О.В.Руденко.  К.: 2018» 

прочитайте розділ 4.1. «Загальнонаукові та спеціальні, емпіричні та теоретичні, кількісні та якісні методи».

Підготуйте відповідь на запитання:

 Назвіть методи емпіричного дослідження та методи теоретичного дослідження.

      

II. В підручнику «Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки»:

прочитайте розділ 3.5.1 «Методологія редукціонізму»

   Дайте відповідь на запитання:

1.В чому сутність методології редукціонізму?

2. Які методологічні проблеми на її основі намагалися вирішити?

 

      Прочитайте розділ 3.4.7. Еволюція живого з позицій синергетики.

     Дайте відповідь на запитання:

На яких принципах базується синергетичне розуміння еволюції?

 

   5.Варіант модульної контрольної роботи

               

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

1.     Що вивчає методологія?

2.     Що таке метод? Які методи біологічного дослідження можете назвати?

3.     Чи збігаються поняття пізнання та дослідження (відповісти так або ні, потім відповідь пояснити)

4.     Які цінності техногенної цивілізації сприяли постанню науки як дослідження? (назвати, коротко пояснити)

5.     Назвіть учених та філософів, дослідження яких є в основі утвердження класичної науки

6.     Які вимоги передбачає класичний ідеал раціональності? (назвати)

7.     Назвіть характерні риси постнекласичної науки

8.     Яка методологія є в основі дослідження складних самоорганізованих систем? (назвати)

9.     Що таке активістський підхід та які наслідки його використання?

10.                       Охарактеризуйте експеримент як метод наукового дослідження.

 

   6.Тестові завдання для підсумкового контролю (екзамену)

 

1. Чи збігаються поняття «пізнання» та «дослідження»? (Дати коротке пояснення).

2. Коли наука стає дослідженням? (Назвати сторіччя)

3.     Чи була наука дослідженням в античності? (Так-Ні)

4.     Методологія – це галузь знання, що вивчає

--сукупність всіх можливих способів пізнадння світу

--історію цивілізації та культури

     --феномен методу, ознаки та вимоги його використання

   5. Метод – це

-- багатоманітні знання про світ

--усвідомлена система правил дослідницьких дій

-- повсякденний досвід людини

     6. Методологія науки вивчає

-- методи, процедури, форми наукового дослідження

-- взаємини природи та суспільства

-- глобальні проблеми людського існування

7.     Хто з названих філософів та учених вплинув на утвердження класичної науки:

Сократ, Гегель, Галілей, Декарт, Ньютон, Дарвін, Ейнштейн, Вернадський. (Підкреслити)

8. Засновником методологічної традиції емпіризму є:

--Сократ

--Копернік

--Бекон

9.Засновником методологічної традиції раціоналізму є

--Арістотель

--Фома Аквінський

--Декарт

10. Експеримент як метод наукового дослідження утвердився

-- в науці Нового часу

-- в науці ХIХ ст.

-- в науці ХХ ст.

 

11. Наукова проблема – це

--питання, яке цікавить людину в повсякденному житті

--питання, яке постає перед студентом в процесі вивчення наукової дисципліни

--питання, яке постало в процесі наукового дослідження та не має відповіді в сучасній науці

 

12. Формою емпіричного знання є

-теорія;   

-концепція;  

-емпіричний факт

13.Вищою формою теоретичного знання є:

-гіпотеза

- проблема

-теорія

14.Методами побудови теорії є:

--індуктивний

--моделювання

--дедуктивний

 

15.Методологічні особливості сучасного наукового пізнання пов’язані з:

-- накопиченням емпіричних фактів

--міждисциплінарністю та трансдисциплінарністю

-- недостатністю продуктивних гіпотез

 

16.Сучасна наукова картина світу ґрунтується на засадах

--механіки

-- філософії

-- синергетики

17. Глобальна наукова революція передбачає

--зміну ідеалів та норм дослідження

--зміну наукової картини світу

--зміну ідеалів, наукової картини світу та філософських засад  дослідження

18. Методологи виокремлюють такі типи наукової раціональності:

- класичний, неокласичний, постмодернізм

- історичний, сучасний, майбутній

- класичний, некласичний, постнекласичний

19.В біології ХХ ст. утвердилися такі методологічні підходи до визначення сутності живого

--еволюційний

--системний

--інформаційний

20.Особливостями в розвитку науки ХХ1 ст. є:

--її дисциплінарна організація

--поява прикладних галузей науки

--міждисциплінарні галузі науки