КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ

ФІЛОСОФІЯ

галузь знань                  10 Природничі науки

спеціальність                105 Прикладна фізика та наноматеріали

освітній рівень              перший (бакалаврський)

освітньо-професійна

програма                        «Прикладна фізика, наноелектроніка та

комп’ютерні технології»

вид дисципліни             обов’язкова

          Форма здобуття освіти        денна

Навчальний рік                     2025/2026

Семестр                                 3

Кількість кредитів ЕСТS     4

Мова викладання, навчання

та оцінювання                        українська

Форма заключного контролю  іспит

Викладач: Павлов Юрій Валерійович, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки

 Рекомендовано на засіданні кафедри філософії та методології науки

                                           (протокол № 13    від     20 червня       2025 року)

КИЇВ – 2025

ЗМІСТ

     І.  РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

         1. Мета дисципліни

         2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни

         3. Анотація навчальної дисципліни

         4. Завдання (навчальні цілі)

         5. Результати навчання за дисципліною

         6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними  

             результатами навчання

         7. Схема формування оцінки

         8. Структура навчальної  дисципліни. Тематичний план занять

         9. Рекомендована література

     ІІ. ТЕМАТИЧНО-ЗМІСТОВНІ КОМПОНЕНТИ ДИСЦИПЛІНИ

1. Загальні положення

2. Тематично-лекційний план навчальної дисципліни

3. Плани семінарських занять, контрольні питання та завдання для самостійної роботи

4. Вимоги до опрацювання першоджерел

5. Вимоги до написання реферату

6. Приклад підсумкової контрольної роботи

7. Приклади тестового (письмового) компоненту та усної частини іспиту

8. Перелік питань, що виносяться на іспит

1. Мета дисципліни – сформувати в студентів знання та уміння застосування філософських знань під час проведення наукових досліджень, а також уявлень про основні проблеми філософії, які завжди мали і мають світоглядну спрямованість; сприяти формуванню і розвитку у студентів теоретичного мислення, здатності творчо розглядати явища і процеси навколишньої дійсності, володіння методологією пізнання та практичної діяльності.

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні аспекти наступних шкільних дисциплін: «Людина і Світ», «Етика», «Історія», «Суспільствознавство».

Вміти отримувати, аналізувати та інтерпретувати інформацію щодо феноменів та аспектів буття світу й культури, розуміти сутність філософських проблем, тем, ідей, вміти аналізувати філософські та наукові тексти.

Володіти елементарними навичками сприйняття та аналізу інформації; критичного ставлення та прогнозування стосовно політичних, економічних, культурних подій та явищ.

3. Анотація навчальної дисципліни:

Дисципліна «Філософія» є обов’язковим освітнім компонентом освітньої програми для студентів освітнього рівня бакалавр за спеціальністю 105 Прикладна фізика та наноматеріали факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем. Навчальна дисципліна «Філософія» дає можливість долучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства. Філософія тут виступає світоглядною і водночас методологічною основою, на базі якої відбувається засвоєння гуманітарних, загальноосвітніх, фундаментальних та прикладних дисциплін. Значною мірою саме завдяки їй стає можливий вихід свідомості студентів за межі вузькопрофесійної підготовки, орієнтація на загальнолюдські цінності.

4. Завдання (навчальні цілі):

Основним завданнями дисципліни є:

навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл; сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї.

Згідно з вимогами Стандарту вищої освіти України (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти (сьомий рівень НРК України), галузь знань 10 Природничі науки, спеціальність 105 Прикладна фізика та наноматеріали, дисципліна забезпечує набуття студентами наступних компетентностей:

інтегральної:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі й практичні проблеми прикладної фізики та наноматеріалів, що передбачає застосування теорій і методів фізики, математики, інженерії, характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

загальних:

ЗК01. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК02. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК05. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК12. Навички міжособистісної взаємодії.

ЗК13. Здатність працювати автономно.

Програмними результатами навчання є:

ПРН 6. Знати цілі сталого розвитку та можливості своєї професійної сфери для їх досягнення, в тому числі в Україні.

ПРН 8. Розуміти закономірності розвитку прикладної фізики, її місце в розвитку техніки, технологій і суспільства, у тому числі в розв'язанні екологічних проблем.

ПРН 10. Вільно спілкуватися з професійних питань державною та англійською мовами усно та письмово.

ПРН 13. Презентувати результати досліджень і розробок фахівцям і нефахівцям, аргументувати власну позицію.

5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)

Результат навчання (згідно освітньої програми) (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація; 4. автономність та відповідальність)		Форми викладання і навчання	Методи оцінювання	Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни
Код	Результат навчання
	Знати:
11.1	Історичні етапи  розвитку філософії, її основні проблеми, напрямки та школи	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповідь, реферат, модульна контрольна робота, екзаменаційна робота	6
11.2	Основні шляхи (способи) філософствування, функції та методи філософії як науки	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповідь, реферат, модульна контрольна робота, екзаменаційна робота	6
11.3	Основні філософські проблеми (буття, матерія, свідомість, людина, суспільство, природа, практика, пізнання, цінності тощо) та специфіку їх трактування в різних філософських школах	Лекція, самостійна робота	Модульна контрольна робота, реферат, екзаменаційна робота	6
11.4	Понятійно-категоріальний  апарат філософського знання	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповідь, реферат, модульна контрольна робота, екзаменаційна робота	6
11.5	Особливості трактування онтологічних та гносеологічних проблем на різних етапах еволюції філософського знання	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповідь, реферат, модульна контрольна робота, екзаменаційна робота	8
1.6	Місце і роль філософії в суспільстві, її основні задачі	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповідь, реферат, модульна контрольна робота, екзаменаційна робота	8
	Вміти:
22.1	Самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту, екзаменаційна робота	7
22.2	Порівнювати світоглядні та ідеологічні парадигми, релігійні концепції, виділяти їх сильні і слабкі сторони	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота	6
22.3	Вільно оперувати понятійно-категоріальним апаратом філософії, розвивати творчо-абстрактне мислення	Семінар, самостійна робота	презентація самостійного дослідження, модульна контрольна робота, екзаменаційна робота	6
22.4	Обґрунтовувати і відстоювати власну світоглядну і життєву позиції, виявляти, ставити та вирішувати світоглядні проблеми	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту, екзаменаційна робота	7
22.5	Застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці суспільних процесів та явищ	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, модульна контрольна робота, екзаменаційна робота	7
22.6	Аналізувати світоглядно-філософські ідеї в контексті проблематики різних філософських та природничих дисциплін	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота	7
	Комунікація:
33.1	Використовувати власне знання іноземних мов для роботи з інформаційними інтернет-ресурсами, читати філософські тексти та критичну літературу в процесі підготовки до семінарських занять та написання самостійних робіт	Семінари, самостійна робота	Усні доповіді, аналіз філософського тексту	3
33.2	Презентувати результати проведених досліджень та здійсненої самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій, конспектів	Семінари, самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту	3
33.3	Вести полеміку стосовно філософських питань на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії	Семінари	Дискусії	3
	Автономність та відповідальність:
44.1	Самостійно шукати та опрацьовувати тексти різних електронних та письмових джерел	Самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту, екзаменаційна робота	4
44.2	Вирішувати самостійно комплексні завдання, що поставлені в індивідуальних роботах	Семінари, самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота	4
44.3	Самостійно приймати та  обґрунтовувати власні рішення	Семінари, самостійна робота	Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота	3

      6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання:

Результати навчання дисципліни Програмні результати навчання

1.1

1.2

1.3

1.4

1.5

1.6

2.1

2.2

2.3

2.4

2.5

2.6

3.1

3.2

3.3

4.1

4.2

4.3

ПРН 6. Знати цілі сталого розвитку та можливості своєї професійної сфери для їх досягнення, в тому числі в Україні.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

ПРН 8. Розуміти закономірності розвитку прикладної фізики, її місце в розвитку техніки, технологій і суспільства, у тому числі в розв'язанні екологічних проблем.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

ПРН 10. Вільно спілкуватися з професійних питань державною та англійською мовами усно та письмово.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

ПРН13. Презентувати результати досліджень і розробок фахівцям і нефахівцям, аргументувати власну позицію.

+

+

+

+

+

+

7. Схема формування оцінки.

7.1 Форми оцінювання студентів:

- семестрове оцінювання:

1. Усні доповіді – РН 1.1-1.2, 1.4-1.6, 2.1-2.2, 2.4-2.6, 3.1-3.2, 4.1-4.3 – 10/7 балів.

2.   Участь у дискусії – РН 2.4, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2 – 10/7 балів.

3. Самостійна робота (реферат, аналіз філософського тексту та презентація самостійного дослідження) – РН 1.1-2.4, 2.6-3.2, 4.1-4.3 – 20/12 балів.

4. Підсумкова контрольна робота – РН 1.1-1.6, 2.3,2.5 – 20/10 балів.

7.2 Організація оцінювання:

Підсумкова оцінка з освітнього компонента в цілому, підсумковою формою контролю за яким встановлено іспит, визначається як сума оцінок (балів) за всіма успішно оціненими результатами навчання під час семестру (оцінки нижче мінімального порогового рівня до підсумкової оцінки не додаються) та оцінки, отриманої під час іспиту.

        Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх (двох) змістовних компонентів навчальної дисципліни. Загальна семестрова оцінка складаються із балів, отриманих за: 1) усні доповіді, 2) участь в дискусіях на семінарах, 3) самостійну роботу (реферат, аналіз філософського тексту), 3) підсумкову контрольну роботу.

При простому розрахунку отримуємо:

	Семестрова кількість балів	Екзамен	Підсумкова оцінка з дисципліни
Мінімум	36	24	60
Максимум	60	40	100

Форма проведення іспиту усно-письмова. Результатами навчання, які оцінюються на іспиті, є РН 1.1-2.6,4.1-4.3. Максимальна кількість балів, яка може бути отримати здобувачем освіти під час іспиту, становить 40 балів.

Іспит складається з двох частин:

1. Тестова частина (20 питань з варіантами відповідей, серед яких одна правильна) – 20 балів.

2. Усна частина – студент отримує білет з двома усними питанням, кожне з яких оцінюється у 10 балів).

Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни, оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів.

Перескладання семестрового контролю з метою покращення позитивної оцінки не допускається.

Умови допуску до іспиту: Обов’язковою умовою допуску до іспиту є відпрацювання всіх семінарських робіт та написання модульної контрольної роботи і реферату. Здобувач освіти не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 36 балів.

Критерії оцінювання:

· Усна доповідь

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела.

4 бали  – студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності.

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності.

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді.

· Доповнення / участь в дискусіях:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми.

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію.

· Самостійна робота у вигляді реферату (аналізу філософського тексту):

18-20 балів  – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість письмової роботи.

13-17 балів  – студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність та достовірність в письмовій роботі.  Допускаються несуттєві неточності.

8-12 балів – студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, але не самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну додаткову літературу, робота містить суттєві неточності.

1-7 балів  – студент розкриває зміст поставленого завдання фрагментарно та поверхово. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

· Підсумкова контрольна робота у письмовій формі:

17-20 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність письмової роботи

13-17 балів – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності.

10-13 балів – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

7.3 Шкала відповідності оцінок

Відмінно / Excellent	90-100
Добре / Good	75-89
Задовільно / Satisfactory	60-74
Незадовільно / Fail	0-59

8. Структура навчальної  дисципліни. Тематичний план занять

№ п/п	Теми  лекційних і семінарських занять та форми самостійної роботи студента	години
		Лекції	Семінарські заняття	Самостійна робота
1.	Тема 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини.	2	2
2.	Написання міні-есе по обраному питанню лекції			6
3.	Тема 2. Антична філософія.	2	2
4.	Опрацювання уривку з першоджерела Платона чи Арістотеля.			6
5.	Тема 3. Філософія європейського Середньовіччя.	2	2
6.	Порівняння основних етапів еволюції європейського світогляду від теологічного до наукового.			4
7.	Тема 4. Філософія Нового часу.	2	2
8.	Написання міні-есе з аналізом творчості обраного представника новоєвропейської філософії.			6
9.	Тема 5. Німецька класична філософія.	2	2
10.	Опрац  Опрацювання уривку з першоджерела І. Канта  чи Г. Гегеля.			6
11.	Тема 6. Некласична європейська філософія.	4	4
12.	Написання міні-есе з аналізом творчості обраного представника некласичної філософії.			4
13.	Тема 7. Філософська думка в Україні.	2	2
14.	Написання міні-есе з аналізом творчості обраного представника української філософії.			6
15.	Тема 8. Основні аспекти філософської онтології.	2	2
16.	Написання міні-есе по обраному питанню лекції.			4
17.	Тема 9. Філософський зміст проблеми  свідомості.	2	2
18.	Написання міні-есе по обраному питанню лекції.			4
19.	Тема 10. Антропологічні ракурси філософського знання.	2	2
20.	Порівняння основних підходів до розуміння людини в рамках класичної і сучасної філософської думки.			6
21.	Тема 11. Суспільство: основи філософського аналізу.	2	2
22.	Написання міні-есе по обраному питанню лекції.			6
23.	Тема 12. Гносеологія: проблема пізнання у філософії. Закономірності та аспекти розвитку наукового пізнання.	4	2
24.	Порівняння основних підходів до розуміння гносеологічних проблем в рамках класичної і сучасної філософської думки.			6
Підсумкова  модульна  контрольна  робота			2
ВСЬОГО		28	28	64

Загальний обсяг 120 год., в тому числі:

Лекції – 28 год.

Семінарські заняття – 28 год.

Самостійна робота – 64 год.

9. Рекомендована література:

Основна:

1. Алєксандрова О. В. Філософія Середніх віків та доби Відродження: Підручник. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – 169с.

2. Ворбертон Н. Коротка історія філософії. Пер. з англ. А. Марховська, Київ: Наш формат, 2023. 224 с.

3. Воронюк О.Л. Філософія: підручник / О.Л. Воронюк. – 3-є вид., переробл. та допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2018. – 216с.

4. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 1997. – 285с.

5. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 368с.

6. Історія української філософії: Підручник. – К.: Академвидав, 2008. – 624с.

7. Історія української філософії: Хрестоматія / М. В. Кашуба (упоряд.). – Львів.: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 356 с.

8. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – 774с.

9. Історія філософії України. Навч. посібник / Упорядники М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, А. К. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1994. – 416с.

10. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 320с.

11. Кушаков Ю. В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 572с.

12. Методологія та та організація наукових досліджень : навч. посіб. / І. С. Добронравова, О. В. Руденко, Л. І.Сидоренко та ін. ; за ред. І. С. Добронравової (ч. 1), О. В. Руденко (ч. 2). К. : ВПЦ "Київський університет", 2018. – 607с.

13. Петрушенко В. Л. Філософія: підруч. для студентів вищ. закл. освіти. / 5-те вид. – Львів: Новий світ-2000, 2018. – 504 с.

14. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: «Новий світ–2000», 2021. – 504 с.

15. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – 624с.

16. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – 592с.

17. Рассел Б. Історія західної філософії /Пер. з англ. Ю. Лісняка, П. Таращука. - К.: Основи, 1995. – 759с.

18. Рьод В. Шлях філософії : XIХ-ХХ століття : посібник / Вольфґанґ Рьод ; переклад з німецької М.Д. Култаєвої, В.І. Кебуладзе, В.М. Терлецького. – К.: Дух і літера, 2010. – 366с.

19. Скринник М. Філософія : навчальний посібник / Михайло Скринник, Лілія Фльорко, Микола Фльорко. – Львів: Ліга-Прес, 2015. – 477с.

20. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: Хрестоматія / Міжнародний фонд "Відродження" / С.Л. Удовік (ред.), В.В. Лях (упоряд.), В.С. Пазенок (упоряд.). –  К.: Ваклер, 1996. – 428с.

21. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремінь, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – 528с.

22. Філософія:  Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – 456с.

23. Філософія науки, техніки, архітектури: навчальний посібник / Чорноморденко І. В. та ін. Київ: 7БЦ, 2025. 308 с.

24. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – 510с.

25. Філософія: підручник для студентів вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський, В.П. Андрущенко, А.О. Баумейстер, І.С. Добронравова, В.В. Ільїн // За ред. Л.В. Губерського. – Вид. 2-ге, перероб. і допов. – Харків: Фоліо, 2018.– 620с.

26. Філософія: підручник для студентів і курсантів вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації / авт. кол.; за ред. О.В. Рябініної, Л.І. Юрченко. – Х.: Видавництво Іванченка І.С., 2021 . – 286с.

27. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. К.: Знання, 2009. – 624с.

28. Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – 879 с.

29. Філософська думка в Україні: Бібліографічний словник / В.С. Горський, М. Л. Ткачук, В. М. Нічик та ін. – К.: Пульсари, 2002. – 244с.

30. Фюрст Марія, Тринас Юрген. Філософія / Пер. з нім. Вахтанга Кебуладзе. – К.: Дух і Літера, Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2018. – 544 с.

31. Шепетяк Олег, Шепетяк Оксана. Філософія: Підручник. – Львів: Місіонер, 2020. – 786 с.

32. Philosophy and General Philosophy of Medicine: study guide. / I.V. Vasylieva, A.Yu. Vermenko. – Kyiv: AUS Medicine Publishing, 2019. – 240 p.

Додаткова:

1. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищих навч. закл.. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – 656с.

2. Баумейстер А. Вступ до філософських студій, або інтелектуальні подорожі до країни Філософії. – К.: Мала академія Наук України, 2017. – 238 с.

3. Історія філософії: Словник / За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2005. – 1200с.

4. Лой А. та ін. Основи практичної філософії: підручник [для студентів вищих навчальних закладів] / Анатолій Лой та інші. – К. : Меритократ, 2016. – 400с.

5. Лютий Т. Пригоди філософських ідей Західного світу / Тарас Лютий. – К. : Темпора, 2019. – 384с.

6. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І. В., Табачковський В. Г., Горак Г. І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – 576с.

7. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002.  – 408с.

8. Філософія: підручник / В.С. Бліхар, М.М. Цимбалюк, Н.В. Гайворонюк, В.В. Левкулич, Б.Б. Шандра, В.Ю. Свищо // Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2021. – 440 с.

9. Філософія: Підручник (Г. А. Заїченко,  В.М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995. – 455с.

10. Філософський енциклопедичний словник / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін.; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори); І. О. Покаржевська (художнє оформлення). – К.: Абрис, 2002. – 742 с.

Перелік рекомендованих електронних джерел:

1. Августин Сповідь http://194.44.152.155/elib/local/sk750294.pdf

2. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевой «Політики». К.: Основи. 2003. (djvu) https://chtyvo.org.ua/authors/Akvinskyi_Toma/Komentari_do_Aristotelevoi_Polityky/

3. Арістотель Нікомахова етика. К., 2002. http://am.history.univ.kiev.ua/Nikomakhova_etyka.pdf

4. Арістотель Політика. К., 2003. http://aps-ua.org/wp content/uploads/2017/04/Aristotel-1.pdf

5. Арістотель. Метафізика (фрагменти)/ Читанка з філософії. К.: Довіра, 1992. Т.1: Філософія стародавнього світу. С. 149-164. https://shron1.chtyvo.org.ua/Aristotle/Metafizyka_frahmenty.pdf?

6. Боецій Розрада від філософії https://javalibre.com.ua/java-book/book/292504

7. Вітгенштайн Л. Tractatus Logiko-Philosophicus. Філософські дослідження. Київ: Основи, 1995. http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html

8. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. Л.: Литопис, 2007. https://shron1.chtyvo.org.ua/Heidegger_Martin/Shliakh_do_movy.pdf?

9. Гайдеггер М. Що це таке філософія? https://stud.com.ua/42190/filosofiya/haydegger_take_filosofiya

10. Гадамер Г.-Г. Істина і метод. основи філософської герменевтики. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/gadamer.html

11. Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. К.: Основи, 2004. http://aps-ua.org/wp-content/uploads/2017/03/Fenomenolohia_Dukhu-1.pdf

12. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. К., 1994. https://chtyvo.org.ua/authors/Helvetsii_Klod_Adrian/Pro_liudynu_ii_rozumovi_zdibnosti_ta_ii _vykhovannia/

13. Гоббс Т. Левіафан. К.: Дух і Літера, 2000. http://aps-ua.org/wpcontent/uploads/2017/03/%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B1%D1%81.pdf

14. Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія// Філософська думка, 2002. №3. С134-149. https://shron1.chtyvo.org.ua/Husserl_Edmund/Kryza_yevropeiskykh_nauk.pdf?

15. Декарт Р. Метафізичні розмисли. К.: Юніверс, 2000. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dekart/index.html

16. Декарт Р. Міркування про метод. К.: Тандем, 2001. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/decart_metod.htm

17. Джексон Ф. Чого не знала Мері? http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Djekson.html

18. Добронравова І.C. Ідеали і типи наукової раціональності. - К.: ВЦ "Київський університет". – К.: 1999 , с. 24-28. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-ideal.html

19. Добронравова І.С. Cтавлення людини до природи: синергетичний аспект. //Філософія. Антропологія. Екологія. –Альманах. Випуск перший. / http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-ecology.htm

20. Камю А. Міф про Сізіфа. https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3221&page=6

21. Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво? // Мислителі німецького Романтизму. Івно-Франківськ, 2003. С. 158-161. https://vpered.wordpress.com/2019/07/04/kanterklarung/

22. Кант І. Критика чистого розуму. К.: Юніверс, 2000. http://aps-ua.org/wp-content/uploads/2017/03/Krytyka_chystoho_rozumu.pdf

23. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. К.,2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

24. Крисаченко В.С. Людина і біосфера http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/krisachenko/krisa.html

25. Леві-Строс К. Структурна антропологія. К., 1997. https://shron1.chtyvo.org.ua/Levi-Strauss_Claude/Struktura_mifiv.pdf

26. Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація / Після філософії: кінець чи трансформація? К., 2000. С.71-90. http://aps-ua.org/wp-content/uploads/2017/03/Sytuatsia_postmodernu.pdf

27. Лок Д. Два трактати про правління. К.: Наш формат, 2020. http://aps-ua.org/wp-content/uploads/2017/03/government.pdf 37. Людина в складному світі / за ред. Н. В. Кочубей, М. О. Нестерової; вступне слово В.П. Адрущенка // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/humen_2017_.pdf

28. Мак`явеллі Н. Державець. https://knigogo.com.ua/knigi/derzhavets/

29. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. К., 1993. https://chtyvo.org.ua/authors/Nietzsche_Friedrich/Tak_kazav_Zaratustra/

30. Паскаль Б. Думки. часопис. К.: Дух і Літера, 2009. https://shron1.chtyvo.org.ua/Pascal_Blaise/Dumky.pdf?

31. Платон. Діалоги. К.: "Основи", 1995. (djvu) https://chtyvo.org.ua/authors/Plato/Dialohy/

32. Платон. Бенкет. Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 2018. (djvu) https://chtyvo.org.ua/authors/Plato/Benket___vyd_2018_ukrhrets/

33. Рікер П. Про інтерпретацію https://shron1.chtyvo.org.ua/Riceur_Paul/Pro_interpretatsiu.pdf

34. Роттердамський Е. Похвала Глупоті… https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3963

35. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. К., 2001. https://shron1.chtyvo.org.ua/Russo_ZhanZhak/Pro_suspilnu_uhodu_abo_pryntsypy_politychnoho_prava.pdf

36. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. К., 2001. http://aps-ua.org/wp-content/uploads/2017/03/Buttia_i_nischo_frahmenty.pdf

37. Сенека. Моральні листи до Луцілія. К., 2017. (djvu) https://chtyvo.org.ua/authors/Seneca/Moralni_lysty_do_Lutsiliia_vyd_2017/?

38. Фройд З. Вступ до психоаналізу. https://shron1.chtyvo.org.ua/Freud_Sigmund/Vstup_do_psykhoanalizu.pdf?

39. Фройд З. Три нариси з теорії сексуальності // Психологія і суспільство. 2008. N 4. С. 45- 91. https://shron1.chtyvo.org.ua/Freud_Sigmund/Try_narysy_z_teorii_seksualnosti.pdf?

40. Фром Е. Мати чи бути. К., 2010. http://aps-ua.org/wp-content/uploads/2017/03/Maty_chy_buty7.pdf

41. Фром Е. Втеча від свободи. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 288 с. https://chtyvo.org.ua/authors/Fromm_Erich/Vtecha_vid_svobody/

42. Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецтв до природи // Мислителі німецького Романтизму. Івано-Франківськ. Вид-во "Лілея-НВ", 2003.С. 364-372. https://shron1.chtyvo.org.ua/Schelling_Friedrich/Pro_sut_nimetskoi_nauky_frahment.pdf?

43. Юнг К.Г. Архетипи колективного несвідомого (фрагменти) https://shron1.chtyvo.org.ua/Yung_Karl/Arkhetypy_kolektyvnoho_nesvidomoho_fr.pdf?

44. Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». Л., 1990. №3. https://chtyvo.org.ua/authors/Jaspers_Karl/Osiova_epokha_frahment/

Окрім нижченаведеного переліку літератури, що охоплює всю тематику курсу   «Філософія», в планах семінарських занять до кожної теми окремо подається література, в якій висвітлюється проблематика питань даної теми, що дозволяє студенту розширити власні знання, більш ґрунтовно опрацювати ті чи інші положення теми. Також до кожного семінарського заняття подаються першоджерела для самостійного опрацювання студентами.

Інформаційні ресурси:

http://philsci.univ.kiev.ua/                  Сайт кафедри філософії та методології науки.

http://www.uct.kiev.ua/~sofi Центр практичної філософії.

http://www.synergetics.org.ua/          Українське синергетичне товариство.

https://www.filosof.com.ua                Інститут філософії імені Г.С. Сковороди.

http://www/.utm.edu/research/iep/     Філософська енциклопедія (англ.мовою)

ТЕМАТИЧНО-ЗМІСТОВНІ КОМПОНЕНТИ ДИСЦИПЛІНИ

Загальні положення

       Навчальна програма, відповідно до якої відбувається викладання і вивчення дисципліни «Філософія» здобувачами освітнього рівня бакалавр за спеціальністю 105 Прикладна фізика та наноматеріали факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем передбачає використання різних форм навчального процесу: лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів. Кожна з них має специфіку і займає своє особливе місце в освоєнні студентами даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття, незалежно від того, у якій формі воно проходить – усна доповідь, дискусія при обговоренні питань, письмова контрольна робота тощо – дає можливість здобувачам освітнього рівня проявити свої знання, уточнити те, що складає труднощі для розуміння, вчить виступати перед аудиторією, аргументувати і відстоювати власну позицію. На кожному семінарі для кожного здобувача принципово важливим є максимально повно показати рівень своєї підготовки, обсяг і глибину знань з відповідної теми. Організація навчального процесу, при якій підсумкова оцінка з дисципліни безпосередньо залежить від суми балів, які здобувач набрав під час її вивчення, кардинально змінює статус семінарського заняття і роль самостійної роботи при підготовці до нього.

На семінарські заняття з курсу “Філософія” винесені питання, які акумулюють основні положення змісту цієї навчальної дисципліни. Підготовка до семінару – це, передусім, робота з літературою і матеріалом лекції. До кожного семінарського заняття рекомендується основна і додаткова література. Основна – це підручники, навчальні посібники, енциклопедії, словники. Додаткова література дозволяє глибше і всебічніше осмислити питання і проблеми, що виносяться для обговорення на семінарських заняттях. Оскільки частина рекомендованих джерел витримала не одне видання, різним форматом і в різні роки, особливу увагу слід звертати на рік видання. Крім того, можна користуватись іншими джерелами, якщо в них достатньо повно висвітлені відповідні теми.

Готуючись до семінару, важливо використовувати не один, а декілька підручників, навчальних посібників, словників, статей, тощо. Потрібно вчитись орієнтуватись у палітрі філософських шкіл, концепцій, напрямів, проводити історичні і логічні паралелі, самостійно робити висновки, переконливо відстоювати власну позицію. Під час усних виступів важливо демонструвати вільне володіння матеріалом, а не просто читати те, що записане у конспекті, показувати обсяг і глибину знань, вміння критично аналізувати філософські ідеї, погляди, теорії.

Важливою складовою оволодіння здобувачами освітнього рівня навчальною дисципліною є обов'язкове ознайомлення кожного мінімум з двома першоджерелами – текстами, авторами яких є видатні фахівці в галузі філософії. Вимоги щодо освоєння цього пласту матеріалу представлені в розділі «Вимоги до опрацювання першоджерел».

Під час вивчення дисципліни кожен здобувач обов'язково готує один реферат на будь-яку з тем, які подаються в планах семінарських занять у частині «Завдання для самостійної роботи». Все, що стосується вибору теми і написання реферату, детально представлено в розділі «Вимоги до написання реферату». Наявність опрацьованих першоджерел та написаного і вчасно зданого реферату є принциповою умовою допуску для іспиту і отримання мінімальної кількості балів за теоретичне навчання.

ТЕМАТИЧНО-ЛЕКЦІЙНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Філософська пропедевтика.

Лекція 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини

(2 год.)

"Реальна" філософія і "вічні" питання людського життя. Історичне підґрунтя виникнення філософського способу освоєння дійсності. Місце філософії в культурі людства та її роль в системі сучасних наук і культурі в цілому.  Людиновимірна сутність філософії. Структура та основні характеристики філософського знання. Предмет філософії, її основні питання. Природа філософських проблем. Функції та методи філософії. Поняття “способу філософствування”. Проблема множинності філософських культур. Принципи класифікації філософських напрямків. Основні розділи філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, аксіологія, соціальна філософія). Прикладні аспекти філософського знання (етика, естетика, філософія науки, філософія техніки). Метафізика та діалектика як основні форми філософського світорозуміння. Філософія як знання і світогляд. Компонентна структура світогляду: знання, почуття, цінності, переконання, воля. Рівнева структура світогляду: світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий. Плюралізм філософського знання.

Лекція 2. Антична філософія

(2 год.)

Антична філософія: досократичний, класичний та елліністично-римський етапи. Піфагорійський союз. Натурфілософія «фісіологів» та «метафізиків». Основні ідеї та проблематика античної філософії. Натурфілософія ранньоїгрецької філософії. Мілетська школа: вчення про субстанцію. Піфагорійська школа: числова структура космосу. Вчення про рух і спокій (Елейська школа, Геракліт). Атомістична школа Левкіппа та Демокріта. Антропологічний поворот античної філософії. Пізнавальний скептицизм і релятивізм софістів. Вчення Сократа: антропологія, етичний раціоналізм, діалектичний метод. Висока класика античної філософії.  Онтологія –  поняття ідея за Платоном та теорія пізнання як пригадування. Діалог як стиль написання текстів. Платонова академія – перша навчальна інституція. Ідеалізм Платона, його вчення про державу. Аристотель,  його «Метафізика» та єдина система наукового знання. Антична софістика та античний гносеологічний ідеал. Основні школи елліністично-римського періоду: стоїки, скептики, епікурейці, неоплатоніки. «Сім вільних мистецтв». Еклектизм філософії даного періоду.

Лекція 3. Філософія європейського Середньовіччя

(2 год.)

          Виникнення середньовічної філософії як зміна світоглядної орієнтації суспільства. Розвиток християнства у західній Європі: перехід від античності до християнської філософії. Філософське обґрунтування християнства. Теоцентризм, універсалізм, космополітизм християнської філософії. Платонізм та неоплатонізм як античне підґрунтя середньовічної філософії. Періодизація середньовічної філософії – апологетика, патристика і схоластика. Апологетика. Вчення Климента Олександрійського, Оригена, Тертуліана. Патристика. Філософські погляди Аврелія Августина (Блаженного). Буття і проблема волі. Теодицея. Відкриття “герменевтичного кола”. Ідея удосконалення людини. Теорія всесвітньо-історичного розвитку. Розквіт середньовічної філософії: схоластика – реалізм, номіналізм, концептуалізм. Релігійні школи та перші університети. Рання схоластика (Еріугена, Ансельм Кентерберійський, Абеляр). Зріла схоластика. Арістотелізм Альберта Великого. Схоластична система Томи Аквінського. Проблема універсалій як фундаментальна філософська проблема Середньовіччя. Систематика середньовічної філософії у вченні Хоми Аквінського. Вчення про Бога і світ, про людину, її душу, істину і можливості її пізнання. Проблема доказів буття Бога. Розум і свобода волі. Гармонія віри і розуму, докази існування Бога. Пізня схоластика. Номіналізм Вільяма Оккама. Християнська містика.

 Лекція 4. Філософія Нового часу

(2 год.)

Зміна соціально-економічних умов буття суспільства в Новий час. Зростання ролі природознавства, його вплив на філософію. Становлення нового природознавства, революційне оновлення науки. Геліоцентрична система М. Коперника. Основи механістичного матеріалізму Г. Галілея. І. Ньютон – творець цілісної механістичної картини світу. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу. Пошук універсального методу пізнання. Емпіризм і раціоналізм як напрями в гносеології. Новоєвропейська система побудови філософії науки: методологічне протистояння емпірико-індуктивної (Ф. Бекон, Д. Локк, Д. Юм) і раціонально- дедуктивної методології (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц). Поняття «ідея» та «метод» пізнання. Індукція та дедукція. Філософія Ф. Бекона: критика схоластики, концепція науки, вчення про ідоли розуму, обґрунтування емпірико-індуктивного методу пізнання. Філософія Р. Декарта: розуміння предмету пізнання, концепції сумніву і науки, вчення про дві субстанції, обґрунтування раціоналістично-дедуктивного методу пізнання. Дуалізм методологічних засад філософії Р. Декарта. Механіцизм Т. Гобса. Сенсуалізм Д. Локка, вчення про “первинні” і “вторинні” якості. Вчення Б. Спінози про субстанцію. Монадологія Г. Ляйбніца. Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі та Д. Юма. Соціально- політична філософія Нового часу – теорія суспільного договору, природні права людини, зародження лібералізму.

Лекція 5. Німецька класична філософія

(2 год.)

Особливості і соціально-культурні передумови німецької класичної філософії. Творчість І. Канта. “Критика чистого розуму” І.Канта, його трансцендентальна філософія. Докритичний і критичний періоди. «Коперніканський переворот» в теорії пізнання. Структура і рівні пізнання. Явище і «річ у собі». Антропологічний період в філософії Канта. Етика і категоричний імператив. Кантівське розв’язання проблеми свободи і необхідності у принципі автономії волі. Автономність “Я” як вихідний пункт філософії І. Фіхте. “Практичне” і “теоретичне” науковчення. Система теоретичної філософії Шеллінга. Природничі науки і натурфілософія. Тотожність мислення і буття. Естетичний ідеалізм Ф. Шеллінга. Філософія Г. Гегеля. Абсолютний ідеалізм – подолання дуалізму розуму і природи, суб’єкта і об’єкта. Метод і система, діалектична логіка гегелівської філософії. Філософія як самосвідомість абсолютної ідеї. Етапи саморозвитку ідеї. Ідея прогресу. Дух епохи і світова історія. Діалектика свободи та історичної необхідності. Антропологізм Л. Фейєрбаха. Людина як єдиний предмет філософії. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу.

Лекція 6. Некласична європейська філософія

(4 год.)

Емпірична метафізика А. Шопенгауера. Світ як сукупність явищ. Сенс індивідуального існування у філософії С. К’єркегора. Критика традицій  раціоналізму. Екзистенціальні аспекти повсякденного життєвого розуму. Періодизація творчості Ф. Ніцше, його основні теми. “Життя”, “воля до влади”, ідея “надлюдини”, “імморалізм”, нігілізм, “вічне повернення”. Радикальна переоцінка цінностей. Поняття «життя» в ірраціоналістичній картині світу. Життя як метафізичний космічний процес (А. Бергсон). Культурно-історична інтерпретація «життя» (В.Дільтей, Г.Зіммель, О.Шпенглер). Екзистенціальна філософія та її різновиди. Проблеми і попередники філософії екзистенціалізму. Дійсність людського буття. Ідеї екзистенціалізму у творчості М. Хайдеггера. Екзистенціальні проблеми у творчій спадщині А. Камю, Ж.-П. Сартра. Релігійний екзистенціалізм К. Ясперса. Людське буття як “ризик волі”. Фрейдизм і неофрейдизм як філософсько-антропологічна доктрина. Теорія особистості З. Фрейда. Несвідоме і його роль у культурі. Ідеї “аналітичної психології” К.Г. Юнга. Архетипи несвідомого. Антропологічна концепція Е. Фромма: синтез марксизму і психоаналізу. Загальна характеристика філософських вчень позитивізму. Критика спекулятивної метафізики у філософії позитивізму і неопозитивізму. Позитивістські ідеї в спадщині О. Конта, Г. Спенсера, Дж. Ст. Милля. Принцип “найменшої витрати сил” і кумулятивна модель розвитку наукового знання в теорії Р. Авенаріуса та Э. Маха.

Лекція 7. Філософська думка в Україні

(2 год.)

Філософські патерни у давньослов’янській міфології, зародження християнства. Вплив античної традиції на розвиток філософської думки та культури Київської Русі (Климент Смолятич, Митрополит Іларіон, Нестор Літописець, Володимир Мономах, Кирило Туровський). Ідеї та представники українського Відродження. Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський. Острозька академія як осередок філософської думки в Україні. Герасим Смотрицький, Йов Княжицький, Іван Вишенський. Вплив братств на філософську думку в Україні. Ісайя Копинський, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович. Українське бароко. Філософська думка Києво-Могилянської академії. Георгій Кониський, Теофан Прокопович, Георгій Щербацький. Філософські світи Григорія Савича Сковороди. Український романтизм. Філософські погляди представників Кирило- Мефодіївського товариства. Філософія «національної ідеї» Тараса Шевченка та Лесі Українки. Філософський позитивізм І. Франка. Політична філософія першої третини ХХ ст. – М. Грушевський, В. Винниченко, Д. Донцов, В. Липинський. Філософія В. Вернадського, Д. Чижевського. Особливості розвитку філософії в радянський період. Створення в 1944 р.

філософського факультету в університеті ім. Т.Г. Шевченка. Інститут філософії АН України (1946 р.). Роль П. Копніна у формуванні сучасної філософської школи

України. Філософська думка у 70 – 80-і рр. – нова генерація вчених. Новий погляд на світоглядні проблеми, процеси пізнання, мислення, різні сфери інтелектуальної діяльності. С. Кримський, М. Попович, В. Шинкарук та ін. Сучасний стан філософії в Україні – нові тенденції і перспективи.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Фундаментальні проблеми філософії.

Лекція 8. Основні аспекти філософської онтології

(2 год.)

Філософський зміст проблеми буття. Місце онтології в системі філософського знання. Проблема буття в історії філософії. Історичні етапи формування вчення про буття. Осмислення категорії буття в філософських школах і напрямках – історичний підхід. Світ як єдність об'єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил. Класичні теорії буття (Платон, Аристотель, раціональна онтологія). Становлення категорії буття у філософії ХХ ст. (феноменологія, екзистенціалізм, неотомізм, аналітична філософія). Специфіка міркувань про буття: буття як філософська категорія. Категорії матерії, руху, простору, часу. Універсальні форми буття матерії: рух, простір, час. Рух як спосіб існування матерії, його внутрішня суперечність. Рух і розвиток. Форми руху матерії, їх якісна своєрідність і взаємозв’язок. Простір і час. Субстанційна і реляційна концепції простору і часу, особливості просторово-часової організації біологічної і соціальної форми руху матерії. Види буття: матеріальне і духовне; природне, соціальне, соціоприродне. Специфіка людського буття. Духовне буття. Класифікація буття духовного: суб’єктивно-духовне, об’єктивно-духовне, взаємозв’язок видів. Віртуальне буття. Матеріальне буття. Еволюція філософських уявлень про матерію. Сучасна наука про будову, властивості та спосіб існування матерії. Проблема єдності світу та субстанції (монізм, дуалізм, плюралізм).

Лекція 9. Філософський зміст проблеми свідомості

(2 год.)

Проблема свідомості: світ суб'єктивної рефлексії і світ об'єктивної реальності. Поняття свідомості, її сутність та специфіка. Виникнення та еволюція свідомості: природні та соціально-історичні основи свідомості, походження та функціонування. Огляд історичних концепцій свідомості (ідеалізм, дуалізм, матеріалізм та ін.). Проблема свідомості в філософії, релігії та психології (неотомізм, психоаналіз, біхевіоризм, вульгарний матеріалізм). Сучасні концепції свідомості. Природа свідомості: відображення та його форми. Відображення та творчість. Структура свідомості й основні рівні. Індивідуальна, групова і суспільна свідомість. Проблема  детермінації суспільної свідомості. Структура  суспільної свідомості (рівні, форми, їх взаємодія). Мораль, релігія, філософія як форми суспільної свідомості. Функції свідомості. Категорія ідеального як основа осмислення свідомості. Свідомість як реальність ідеального. Свідомість як суб'єктивна реальність. Свідомість і самосвідомість у раціоналістичному й ірраціоналістичному тлумаченні. Гносеологічний вимір свідомості. Свідомість і рефлексія.  Образне і понятійне мислення. Інтуїція, уява, творчість. Мислення і мова. Мовний символізм. Свідомість і інтелект. Суспільна свідомість і колективний  інтелект. Проблема штучного інтелекту. Інтелектуальні системи і мережі. Єдність пізнавальної, оцінюючої, цілепокладальної та мотиваційної дії свідомості.

Лекція 10. Антропологічні ракурси філософського знання

(2 год.)

Питання «Що таке людина?»  як центральне у філософії. Феномен людини: виміри і аспекти осмислення. Різноманіття інтерпретацій природи людини в історії світової філософії. Філософська антропологія як вчення про природу і сутність людини, методи дослідження, основні проблеми. Проблеми людини на різних етапах розвитку філософського знання. Сучасна філософська антропологія (неотомізм, екзистенціалізм, персоналізм, психоаналіз, антропологічна філософська школа тощо). Питання походження людини в сучасній науковій думці. Антропосоціогенез. Проблема сутності людини: ессенціалістське та екзистенціаліське тлумачення. Людина, людськість, людство. Зміст категорій: «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Філософський аспект проблеми походження людини. Людина як особистість. Проблеми антропосоціогенезу. Співвідношення біологічного і соціального в природі людини. Роль соціально-культурних факторів, проблема соціалізації в діяльності (спілкування, гра, навчання, праця). Формування системи цінностей. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людини. Духовний світ людини. Моральні цінності. Релігійні орієнтації. Метафізика любові та мистецтво життя. Проблема сенсу людського життя. Життя, смерть, безсмертя людини в духовному і філософському досвіді людства. Людина в історичному та культурному просторі. Стратегії людської свободи. Сучасна людина в умовах свободи і постійного вибору. Умови свободи людини. Відчуження людини в сучасному світі. Цивілізаційні засади існування людства. Свобода та відповідальність особистості.

Лекція 11. Суспільство: основи філософського аналізу

(2 год.)

Суспільство і природа як підсистеми об'єктивної реальності. Поняття суспільства. Його основні характеристики. Природа – умова буття соціуму. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства (натуралізм, ідеалізм, матеріалізм). Загальнометодологічні підходи до вивчення суспільства: формаційний, соціокультурний, цивілізаційний. Погляди на суспільство в історії філософії. Поняття суб'єкта суспільного розвитку. Рід, народність, нація, клас, народ. Діяльність – спосіб буття соціуму. Співвідношення понять “діяльність”, “практика”, “праця”, “виробництво”. Виробництво – основа функціонування суспільства. Види виробництва. Спосіб виробництва матеріальних благ. Єдність і багатоманітність суспільного розвитку. Проблема його спрямованості. Суспільні відносини, їх основні форми. Взаємозв’язок суб’єктивного і об’єктивного, необхідності й свободи в суспільстві. Джерела розвитку. Проблема суспільних законів.   Спонукальні    сили і суб’єкти суспільного розвитку. Роль особи в історії. Фаталізм і волюнтаризм. Спрямованість суспільного розвитку. Співвідношення понять “суспільство”, “людство”, “цивілізація”. Основні характеристики цивілізації (плюралістичність поглядів). Сутність цивілізаційного підходу до історії. Цивілізація і культура. Сучасний стан розвитку цивілізації, її проблеми і перспективи. Шляхи формування громадянського суспільства в сучасній Україні.

Лекція 12. Гносеологія: проблема пізнання у філософії.

Закономірності та аспекти розвитку наукового пізнання

(4 год.)

Різноманіття форм духовно-практичного освоєння світу. Гносеологічний аналіз структури та еволюції наукового знання. Питання про пізнаванність світу і способи його вирішення в історії філософії: суперечка про джерела пізнання; емпіризм, раціоналізм, трансценденталізм, агностицизм і скептицизм. Поняття суб'єкта й об'єкта пізнання. Гносеологічне визначення знання («віра», «думки з приводу»). Методологічні ознаки знання: визначеність, обґрунтованість. Когнітивні ознаки знання: віра носія знання; безсумнівність знання. Поняття "сутність", "явище", "феномен". Теорії розуміння та абстракції про теоретичний та емпіричний рівні знання та пізнання. Емпіричні та теоретичні методи наукового пізнання. Апріорні поняття та їх функції в синтезі теоретичного знання. Поняття наукового пізнання. Етапи і рівні наукового пізнання. Дисциплінарна побудова наукового знання та її класифікація за об'єктом, предметом та методом. Уявлення про методи наукового пізнання і їх класифікація. Форми наукового пізнання. Науковий факт, проблема, гіпотеза, теорія. Наукове передбачення. Поняття знання, проблема різноманіття форм знання. Проблема істини, поняття абсолютної і відносної, об'єктивної і суб'єктивної істини. Наука як вид духовного виробництва. Аспекти буття науки: генерація нового знання, соціальний інститут, особлива сфера культури. Специфіка соціального пізнання. Ріст наукового знання. Наукові революції і зміни типів раціональності. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність вченого.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Філософська пропедевтика.

Семінар 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини

План

1. Поняття філософії, її структура та особливості функціонування як знання та світогляду.

2. Основні методи та функції філософії як науки.

3. Сутність і структура світогляду.

4. Міфологія, релігія і наука як основні історичні типи світогляду.

Література

1.  Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації. – 3-тє видання, перероб. і доповн. – Львів: "Магнолія плюс", 2005. – С.16-41.

2. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 8-24.

3. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 9-35.

4. Філософія:  Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. –  С. 11-22.

Контрольні питання по темі семінару

1. Дайте визначення філософії (найбільш вдале на вашу думку)?

2. Які основні функції філософії можна виділити?

3. Що собою являє спосіб філософування?

4. Що таке світогляд і яка його структура?

5. Назвіть основні історичні типи світогляду?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Структура філософського знання.

2. Основні історичні етапи розвитку філософії. Класична і некласична філософія.

3. Специфіка філософії як знання і світогляду.

4. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика.

5. Основні функції філософії як науки.

6. Сутність і основні функції світогляду.

7. Міфологічний і релігійний світогляди.

Опрацювання першоджерел

v Кримський С.Б. Філософія – авантюра духу чи літургія смислу? // Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. – С. 8-21.

v Мамардашвілі М.К. Бути філософом – це доля // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – с. 6-12.

v Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – с. 6-12.

v Шинкарук В.І. Філософія і культура // Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – с. 6-12.

Семінар 2. Антична філософія

План

1. Передумови виникнення і специфіка функціонування античної філософії. Основні школи досократичного етапу античності.

2. Філософські погляди Сократа. Висока класика античності – Платон і Арістотель.

3. Основні філософські школи еліністично-римського періоду античної філософії.

Література

1.  Історія філософії: Словник / За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2006. – C. 78-178.

2. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 59-76.

3. Філософія:  Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 29-39.

Контрольні питання по темі семінару

1. Які особливості натурфілософії давніх греків?

2. В чому суть діалектичного методу Сократа?

3. Що являють собою “світ ідей” та “світ речей” за Платоном?

4. Яким був науковий здобуток Арістотеля ?

5. Які риси притаманні філософії еллінізму ?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Загальна характеристика античної філософії.

2. Натурфілософські погляди філософів мілетської школи.

3. Вчення про буття у філософії елейської школи.

4. Софістична школа античності.

5. Діалектичний метод Сократа.

6. Сутність полеміки Сократа з софістами.

7. Платон: погляди на суспільство та державу.

8. Античне розуміння діалектики.

9. Основні ідеї філософського вчення Платона.

10. Система категорій Арістотеля.

Опрацювання першоджерел

v Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

v Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

v Геракліт. Про природу // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – С. 12-16.

v Платон. Держава /Пер. з давньогр. Д.Коваль.– К.: Основи,2000.– С.7-106.

v Сенека. Моральні листи до Луцілія // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – С. 12-16.

v Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – С. 12-16.

Семінар 3. Філософія європейського Середньовіччя

План

1. Становлення середньовічної філософії, її релігійний характер.

2. Апологетично-патристичний етап Середньовіччя. Творчість Августина Аврелія.

3. Схоластика як завершальний етап Середньовіччя. Філософія Хоми Аквінського.

Література

1. Алєксандрова О. В. Філософія Середніх віків та доби Відродження: Підручник. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 16-81, 94-142.

2.  Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – С. 79-117, 198-258.

3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 46-61.

4. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 39-46.

Контрольні питання по темі семінару

1. Яка головна особливість християнської середньовічної філософії?

2. Які проблеми є центральними для Середньовіччя?

3. Які характерні риси патристики?

4. В чому суть проблеми універсалій?

5. Які основні докази буття Бога за Фомою Аквінським?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1.  Загальна характеристика середньовічної філософії.

2.  Патристичний етап Середньовіччя.

          3. Августин Аврелій і Хома Аквінський – найвидатніші мислителі Середніх віків.

4. Особливості середньовічної схоластики.

5. Філософсько-теологічні погляди Хоми Аквінського

Опрацювання першоджерел

v Августин Аврелій.  Сповідь. Частина XI-XXХІ. Пер. З латини. Ю. Мушак; Післям. С. Здіорука. – К.: Вид-во Соломії Павличко  «Основи», 2008. – С. 220-236.

v  Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевой «Політики» // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – С. 16-20.

v Ансельм Кентерберійський. Прослогіум//Монологіум. Прослогіум. Пер. з лат. мови Ростислава Паранько, вступна стаття, коментарі А.Баумейстра. Львів: Видавництво УКУ 2012. – С. 173-177.

v Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во С. Павличко "Основи", 2002.

v Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Львів, Свічадо, 2007. – С. 54 -130.

v Мак’явеллі Н. Флорентійські хроніки; Державець. / Пер. з іт. А. Перепадя. – К.: Основи, 1998. – С. 393-463.

v Роттердамський Е. Похвала Глупоті. Домашні бесіди // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – С. 16-20.

Семінар 4. Філософія Нового часу

План

1.  Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу.

2. Емпіризм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Ф. Бекона, Т. Гобса, Дж. Лока.

3. Раціоналізм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Р. Декарта, Б. Спінози, Г. Ляйбниця.

Література

1. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – С. 13-60, 123-182.

2. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 115-138.

3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 61-76.

4. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 87-116.

5. Філософія:  Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 46-61.

Контрольні питання по темі семінару

1. Назвіть основні риси філософії Нового часу?

2. Які “ідоли розуму” виділяв Ф. Бекон?

3. Які основні правила Р. Декарта?

4. Як розглядається поняття субстанції в творчості Б. Спінози?

5. В чому суть теорії монадології Г. Ляйбниця?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Загальна характеристика філософії Нового часу.

2. Емпірична традиція новоєвропейської філософії.

3. Раціоналістична традиція новоєвропейської філософії.

4. Вчення про субстанцію Б. Спінози.

Опрацювання першоджерел

v Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

v  Ґ’юм Д. Трактат про людську природу. – К.: Всесвіт. – 2003. – С. 94-127.

v Декарт Р. Метафізичні розмисли / Перек. з фр. З. Борисюк та О. Жуковського.  – К.: Юніверс, 2000. – С. 21-71.

v Лок Д. Про врядування // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – С. 20-25.

v Ляйбніц Г. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

v Паскаль Б. Думки. Філософська думка: український науково-теоретичний часопис.– К., 2009. – № 5. – С. 114–139.

v Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2005.

Семінар 5. Німецька класична філософія

План

1. Загальна характеристика німецької класичної філософії.

2. Філософська теорія І. Канта.    

          3. Основні положення філософських поглядів І. Фіхте та Ф. Шелінга

          4. Філософська система Г. Гегеля. Теорія діалектики.

          5. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха.

Література

1. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 333-353, 387-407.

2. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 53-176, 313-371, 515-539.

3. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – C. 141-160.

Контрольні питання по темі семінару

1. В чому суть "коперніканського повороту у філософії" на думку І. Канта?

2. Що собою являє категоричний імператив І. Канта?

3. Що мається на увазі під термінами “практичне” і “теоретичне”   

      науковчення І.  Фіхте?

4. Яке розуміння діалектики пропонував Г. Гегель?

5. Які базові положення антропологічної системи Л. Фейєрбаха?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Німецька класична філософія як вершина філософського раціоналізму.

2. Особливості гносеології І. Канта.

3. Філософські концепції І. Фіхте і Ф. Шеллінга.

4. Діалектика  Г. Гегеля.

5. Антропологізм філософського вчення Л.Фейербаха.

Опрацювання першоджерел

v Гегель. Г.В.Ф. Феноменологія духу // Філософія: хрестоматія для бакалаврів фіз-мат. і природн. спеціальностей. У 2 т. Т.1. Філософська пропедевтика / авт.-упоряд. І.С. Добронравова, О.В. Руденко, О.В.Комар та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової, О.В. Руденко. – 2-ге вид., доп.– К.: ВПЦ «Київський університет», 2020.

v Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Переклад з нім., вступ. ст., комент. і примітки В.Терлецького. –  К.: ППС-2002, 2005.

v Кант І. Відповідь на запитання «Що таке Просвітництво» // Мислителі німецького Романтизму. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

v Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецв до природи // Мислителі німецького Романтизму. – Івано-Франківськ. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 364–372.

v  Фіхте Й.Г. Промови до німецької нації. – Івано-Франківськ. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 110–134.

Семінар 6. Некласична європейська філософія

( 4 год.)

План

1. Класична і некласична парадигми в філософії, їх порівняльна характеристика.

2. Сцієнтична модель філософування: позитивізм і неопозитивізм.

3.Антропологічний напрям («філософія життя», фрейдизм, екзистенціалізм).

Література

1. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 537-568.

2. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – C. 163-204.

3. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 78-121.

4.  Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремінь, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – С. 232-271, 284-308, 342-355.

5. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: Хрестоматія / Міжнародний фонд "Відродження" / С.Л. Удовік (ред.), В.В. Лях (упоряд.), В.С. Пазенок (упоряд.). –  К.: Ваклер, 1996.

Контрольні питання по темі семінару

1. Назвіть основні характеристики класичної і некласичної філософії?

2. Які основні риси має концепція волюнтаризму А. Шопенгауєра?

3. В чому суть теорії психоаналізу З. Фрейда?

4. Які основні проблеми характерні для філософії екзистенціалізму?

5. Хто представляє перший позитивізм ХІХ століття?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Раціоналізм та ірраціоналізм як філософські парадигми.

2. Основні характеристики “філософії життя”.

3. Філософський контекст вчення З. Фрейда.

4. Екзистенційні пошуки Ж-П. Сартра і А. Камю.

5. Позитивістські варіанти розвитку філософії як “справжньої” науки.

Опрацювання першоджерел

v Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі / Пер. з нім. А. Оношко. – Львів: Літопис, 2002. – С. 5-184.

v Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

v Шопенгавер, А. Світ як воля і уявлення // Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківськ. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003.

v Шпенглер О. Падіння Європи // Основа. – 1996. – № 8 (30).

v Юнґ К. Ґ. Архетипи і колективне несвідоме. — Львів: Видавництво «Астролябія», 2013.

v Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Львів, 1990. – № 3.

Семінар 7. Філософська думка в Україні

План

1. Філософська думка Києворуської доби.

2. Становлення і функціонування професійної філософії у Києво-Могилянській академії.

3. Філософське вчення Г. Сковороди.

4. Філософія українського романтизму.

5. Українська філософія ХХ століття.

Література

1. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 1997.– С. 25-104, 203-250.

2. Історія української філософії: Підручник. – К.: Академвидав, 2008. – С. 72-127, 271-282, 548-577.

3. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 323-458.

4. Історія філософії України. Навч. посібник / Упорядники М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, А. К. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1994. – С. 22-68, 138-195.

5. Федів Ю. О., Мозгова Н. Г. Історія української філософії: Навчальний посібник. – К.: Україна, 2000. – С. 5-36, 111-137, 389-429.

Контрольні питання по темі семінару

1. Назвіть основні письмові джерела з філософії Київської Русі?

2. Хто з професорів Києво-Могилянської академії ХVII-XVIII cт. вам

      відомий?

3. Які основні риси філософії Г. Сковороди?

4. Що таке кордоцентризм П. Юркевича?

5. Які представники сучасної української філософії вам відомі?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Особливості становлення філософської думки у Київській Русі.

2.  Г. Сковорода: “Світ ловив мене, але не спіймав”.

3.  “Філософія серця” П. Юркевича.

4.  Академічна філософія в Україні в ХІХ столітті.

5.  Еволюція філософських поглядів П. Копніна.

Опрацювання першоджерел

v Іларіон Митрополит Київський Слово про закон і благодать // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 147-157.

v Прокопович Ф.  Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори в 3-х т. –Т. 1. – К.: Либідь, 1979. – С. 8-45.

v Сковорода Г.  Наркіс.  Разглягол о том:  узнай себя  // Сковорода Г.  Повне зібрання творів у  2-х т. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 154 - 200.

v Чижевський Д. Філософія і національність // Україна: філософський спадок століть. Т 1. – К., 2000. – С. 606-616.

v Юркевич П.Д. Вибране. / Переклад з російської В. П. Недашківського; упорядкування, передмова й примітки А. Г. Тихолаза. – К.: Абрис, 1993. –С.73-143

ЗМІСТОВНИЙ КОМПОНЕНТ 2.

Фундаментальні проблеми філософії.

Семінар 8. Основні аспекти філософської онтології

План

1. Зміст категорії “буття”, її місце у філософуванні. Концепції буття в історії філософії.

2. Категорія субстанції.

3. Філософське розуміння матерії.

4. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття.

Література

1. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С.254-275.

2. Філософія:  Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 135-142.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І. В., Табачковський В. Г., Горак Г. І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – С. 315-329, 350-368.

4. Філософський енциклопедичний словник / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди / В.І. Шинкарук (голова редкол.). – К.: Абрис, 2002. – C. 68-69, 251-252, 430.

Контрольні питання по темі семінару

1. Дайте визначення поняття буття?

2. Які основні характеристики буття розглядаються в межах філософії?

3. Виділіть основні рівні буття?

4. Чи тотожні поняття "матерія" і "матеріальні явища"?

5. Які концепції буття в історії філософії вам відомі?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Співвідношення понять «буття», «небуття», «ніщо».

2. Основні форми буття.

3. Монізм і плюралізм як філософські принципи.

4. Еволюція поглядів на матерію в історії філософії.

5. Фізичні і суспільні виміри простору і часу.

Семінар 9. Філософський зміст проблеми свідомості

План

1. Поняття відображення. Основні рівні і форми відображення.

2. Основні характеристики свідомості, її структура і механізм функціонування.

3. Свідомість і форми психічної активності людини: мислення, пам’ять, емоції, воля.

4. Взаємозв’язок індивідуальної, групової і суспільної свідомості. Сутність і структура суспільної свідомості.

Література

1. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 279-297.

2. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 286-302.

3. Філософія:  Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 143-155.

4. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002. – С. 144-161.

Контрольні питання по темі семінару

1. Як розглядаеться феномен свідомості в межах філософії і психології?

2. Які основні біологічні передумови виникнення свідомості?

3. Чому суспільна свідомість переважає індивідуальну?

4. Що позначають поняття "несвідоме", "лібідо", "архетип"?

5. Що собою являє феномен штучного інтелекту?

Завдання для самостійної роботи

Теми для рефератів

1. Біологічні передумови і соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.

2. Феномен ідеального.

3. Зміст і співвідношення понять «свідоме», «підсвідоме», «несвідоме».

4. Свідомість як діяльність.

5. Феномен штучного інтелекту.

Семінар 10. Антропологічні ракурси філософського знання

План

1.Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.

2.Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна). Сутність і основні чинники антропосоціогенезу.

3. Специфіка трактування людини у класичній, некласичній і постнекласичній філософії.

4. Життя, смерть і безсмертя як виміри буття людини у світі.

Література

1. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищих навч. закл.. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – С. 440-455.

2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Генеза, 1996. – С. 174-220.

3. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 342-367.

4. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 304-325.

Контрольні питання по темі семінару

1. Що таке філософська антропологія?

2. Які основні концепції походження людини?

3. Назвіть основні проблеми антропологічного спрямування?

4. Що таке свобода?

5. Які моделі суспільства нині існують?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Антропоцентризм філософської рефлексії.

2. Духовний світ особистості: структура і шляхи формування.

3. Діалектика свободи і відповідальності у життєдіяльності людини.

4. Взаємозв'язок біологічного і соціального в людині.

5. Феномен відчуження.

Семінар 11. Суспільство: основи філософського аналізу

План

1. Суспільство і природа як синергетичні підсистеми об'єктивної реальності. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства (натуралізм, ідеалізм, матеріалізм).

2. Виробництво – основа функціонування суспільства. Види виробництва.  Спосіб виробництва матеріальних благ.

3. Поняття суб'єкта суспільного розвитку. Рід, народність, нація, клас, народ.

4. Єдність і багатоманітність суспільного розвитку. Проблема його спрямованості.

Література

1. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищих навч. закл. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – C.436-478, 501-525.

2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Генеза, 1996. – С. 94-173.

3. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій – К.: Либідь, 1997. – С. 182-206, 240-269.

4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 446-475.

Контрольні питання по темі семінару

1. Що таке суспільство і чим воно відрізняється від природи?

2. Хто такий суб’єкт суспільного розвитку?

3. Дайте визначення поняттю виробництва?

4. Як ви розумієте співвідношення понять «рід», «народність», «етнос»,

«нація» ?

5. Чи можливий суспільний прогрес?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Специфіка взаємозв'язку суспільства і природи.

2. Зміст і співвідношення понять «суспільне» і «соціальне».

3. Особливості суспільних законів.

4. Основні підходи до періодизації людської історії.

5. Проблема сенсу історії.

Семінар 12. Гносеологія: проблема пізнання у філософії.

Закономірності та аспекти розвитку наукового пізнання.

План

1. Пізнання як відображення і пізнання як ідеальне конструювання дійсності. Види пізнання (буденне, позанаукове, ненаукове, наукове).

2. Суб'єкт, об'єкт і предмет пізнання. Рівні та форми пізнання.

3. Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів.

4. Істина, її основні характеристики. Основні концепції істини.

Література

1. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 354-384.

2. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 304-330.

3. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 174-197.

4. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002. – С. 162-192.

Контрольні питання по темі семінару

6. Назвіть основні методи наукового пізнання?

7. Які основні етапи пройшла у своему розвитку наука?

8. Що таке тип наукової раціональності?

9. Які сучасні орієнтири наукового знання?

10. Що позначає термін “наукова революція”?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів

1. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання.

2. Сутність і основні форми агностицизму.

3. Специфіка істини у філософії і науці.

4. Місце творчості та інтуїції в пізнанні людиною світу.

5. Гносеологічні виміри догматизму і релятивізму.

ВИМОГИ ДО ОПРАЦЮВАННЯ ПЕРШОДЖЕРЕЛ

Під час вивчення дисципліни “Філософія” кожен здобувач освітнього рівня повинен прочитати і законспектувати два першоджерела. Назви цих праць вказані у рубриці “Опрацювання першоджерел”, що є структурним елементом всіх тем семінарських занять (частина “Завдання до самостійної роботи”). Це є складовою частиною самостійної роботи здобувача відповідно до навчального плану. Він особисто обирає першоджерела для вивчення (у відповідності до власної зацікавленості тією чи іншою темою) і складає їх міні-конспекти. В них мають бути відтворені основні положення прочитаних робіт, а також представлене власне ставлення до засвоєного матеріалу. “Захист” конспектів не передбачається, проте, у разі виникнення у викладача питань до їх змісту, здобувач має бути готовий дати на них відповіді. При наявності особистої зацікавленості творчістю інших філософів, чиї тексти не представлені в рекомендованому переліку, здобувач має змогу самостійно обрати і прочитати інші твори і зробити власні міні-конспекти, попередньо узгодивши тематику з викладачем. Написання 2 міні-конспектів після ознайомлення з філософськими першоджерелами – текстами, авторами яких є видатні європейські мислителі виступає важливою компонентою оволодіння навчальною дисципліною. Дана робота повинна бути виконана самостійно, без використання текстових запозичень та частин з різноманітних інтернет-ресурсів, з дотриманням принципів академічної доброчесності.

На титульній сторінці кожного конспекту вказуються назва першоджерела, його автор і вихідні дані книги; прізвище, ім'я і по-батькові здобувача; назва факультету; курс і група. Обсяг кожного конспекту – приблизно 4-5 сторінок тексту. Нумерація сторінок проставляється в верхньому правому кутку, титульний аркуш не нумерується.

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

До кожного семінарського заняття пропонуються відповідні теми рефератів. Це є структурним елементом всіх тем семінарських занять (частина “Завдання до самостійної роботи”). Здобувачі вибирають їх самостійно – за власним бажанням. Вони мають можливість вибрати заздалегідь тему реферату, що відноситься до одного з семінарських занять, і здати його на оцінювання викладачу у встановлені терміни. Також можна самостійно вибрати тему для реферування поза пропонованою тематикою, обов'язково узгодивши її попередньо з викладачем.

Робота над темою починається з пошуку літератури і передбачає її грунтовне опрацювання. Суттєво важливим є використання різних джерел: монографій, статей, брошур, навчально-методичних видань тощо. Особливу увагу слід звертати на питання, що мають проблемний характер, виділяти сильні й слабкі сторони основних підходів, поглядів, відслідковувати важливі етапи історико-філософського бачення проблеми.

Реферат має включати такі структурні блоки:

1. Вступ.

2. Основна частина (розділи, підрозділи).

3. Висновки.

4. Список використаної літератури.

За відсутності зазначених структурних блоків у рефераті він повертається студенту на доопрацювання.

В рефераті необхідно максимально повно розкрити тему, показати основні підходи до її осмислення, зв'язок з теорією і практикою. Бажано формулювати власне ставлення до питань, які розглядаються.

На титульній сторінці реферату мають бути вказані його тема; прізвище, ім'я, по-батькові здобувача; назва факультету; курс і група. Обсяг – не менше 10 сторінок  основного тексту. Нумерація проставляється в верхньому правому кутку, починаючи з другої сторінки. Реферат повинен бути виконаний самостійно, без використання текстових запозичень та частин з різноманітних інтернет-ресурсів, з дотриманням принципів академічної доброчесності. При виявленні порушень цієї вимоги реферат повертається студенту на доопрацювання і бали не зараховуються.

Наявність опрацьованих першоджерел та написаного і вчасно зданого реферату є принциповою умовою допуску для іспиту – отримання мінімальної кількості (36 допускових балів) за теоретичне навчання.

Політика щодо академічної доброчесності

Тексти індивідуальних робіт можуть перевірятись на плагіат. Для захисту індивідуального (самостійного) завдання оригінальність тексту має складати не менше 70%. Виключення становлять випадки зарахування публікацій здобувачів у матеріалах наукових конференціях та інших наукових збірниках, які вже пройшли перевірку на плагіат.

Списування під час проведення підсумкової контрольної роботи та іспиту (як і інших опитувань, які проводяться у письмовій формі) – заборонено (в т.ч. із використанням мобільних девайсів). У разі виявлення фактів списування з боку здобувача він отримує інше завдання на модульній контрольній роботі чи при складанні іспиту. У разі повторного виявлення фактів порушення академічної доброчесності результати контролю будуть скасовані.

ПРИКЛАД ПІДСУМКОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

На останньому семінарському занятті з дисципліни «Філософія» у формі тесту проводиться підсумкова контрольна робота з метою перевірки якості засвоєння студентами пройденого матеріалу, володіння ними понятійно-категоріальним апаратом та проблематикою, оцінювання загального обсягу знань з даної дисципліни.

Підсумкова контрольна робота складається з 40 питань. Кожне питання містить три варіанти відповіді, з яких здобувач має обрати одну, на його думку, правильну. Кожне питання оцінюється в 0,5 бала. Максимальна кількість балів, яку здобувач може отримати за модульну контрольну роботу складає 20 балів.

Нижче подається в якості зразку один із варіантів такої роботи.

Підсумкова контрольна робота з дисципліни «Філософія»

З поданих варіантів відповідей необхідно обрати одну

     ПІБ студента, група  _______________________

1. Назвіть засновника європейської екзистенціальної філософії?

а) А.Шопенгауєр;  б) С.Кьєркегор;  с) Ф.Ніцше.

2. Провіденціоналізм в рамках середньовічної філософії - це?

а) орієнтація на порятунок душі;  б) вчення про створення богом світу; с)  

здійснення напередвизначеного.

3. Яке  відоме висловлювання античності належить Сократу?

а) “Все тече, все змінюється”; б) “Я знаю, що нічого не знаю”;  с) “Платон  

мені друг, але істина дорожча”.

4. Який філософ вважає дедукцію методологічним інструментарієм  

пізнання?

а) Ф. Бекон;  б) Р. Декарт;  с) Б. Спіноза.

5. Автор концепції пізнання дійсності, більш відомої як “філософія

серця”?

а) М. Смотрицький;  б) М. Маркевич;  с) П. Юркевич.

6. Який характер носить вчення Л. Феербаха про людину?

а) утопічний;  б) релігійний;  с) натуралістичний.

7. Виділіть представників “другої хвилі” позитивізму?

     а) А.Бергсон та Ф. Ніцше;  б) Є. Мах та Р. Авенаріус;  с) О.Конт та Г.Спенсер.

8. Який рівень функціонування психіки людини позначається З. Фрейдом

терміном “Супер-Его”?

     а) безсвідоме;  б) свідоме;  с) надсвідоме.

     9. Яка форма руху визначає перехід від природного до власне людського  

     буття в світі?

     а) фізична;  б) соціальна;  с) біологічна.

10. Найвідоміший представник атомістичного напрямку античної   

філософії?

а) Демокріт;  б) Парменід;  с) Арістотель.

ПРИКЛАДИ ТЕСТОВОГО (ПИСЬМОВОГО) КОМПОНЕНТУ ТА УСНОЇ ЧАСТИНИ ІСПИТУ

Формою підсумково контролю з дисципліни «Філософія» для студентів освітнього рівня бакалавр за спеціальністю 105 Прикладна фізика та наноматеріали факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем є іспит, що проводиться в усно-письмовій формі. Максимальна кількість балів, яка може бути отримати здобувачем освіти під час іспиту, становить 40 балів.

Іспит складається з двох частин:

1. Тестова частина (20 питань з варіантами відповідей, серед яких одна правильна) – 20 балів.

2.  Усна частина – студент отримує білет з двома усними питанням, кожне з яких оцінюється у 10 балів).

Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни, оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів.

Нижче подається в якості зразку приклад тестового компоненту іспиту та екзаменаційних білетів усної частини іспиту.

приклад тестового компоненту іспиту

Тестовий компонент іспиту з дисципліни «Філософія»

З поданих варіантів відповідей необхідно обрати одну

ПІБ студента, група  _______________________

1. Первісне світоглядно-міфологічне вірування в одухотворення природи?

а) фетишизм;  б) анімізм;  с) тотемізм

2. Доповніть вираз: „властивістю матеріальної субстанції є протяжність, а духовної...”?

а) розвиток;  б) мислення;  с) провидіння

3. Універсалії існують до і поза речами і являють собою думки Бога – концепт середньовічної філософської доктрини?

а) номіналістів;  б) реалістів;  с) утопістів

4. В рамках якої моделі буття воно визнається продуктом нашої свідомості?

а) субстанційної;  б) спекулятивної;  с) суб’єктивістської

5. Що вважалося засобом істинного пізнання в межах філософії Києво-Могилянської академії?

а) логіка; б) інтуїція; с) божественне одкровення

6. Яка перша ступінь існування абсолютної ідеї за Гегелем?

а) в формі матеріальних об’єктів;  б) в формі чистих понять і категорій;  с) в

формі людських думок і мрій

7. В творчості якого мислителя виникає теорія “ідеальної держави”?

а) Платона;  б) Плотіна;  с) Арістотеля

8. Альтернативою метафізиці як філософському методу є який метод?

а) герменевтики;  б) діалектики;  с) аналогії

9. Що є способом буття матерії?

а) час;  б) рух;  с) дух

10. Завершіть думку середньовічного схоласта: “Філософія є ...?

а) наукою мудрості;  б) служницею теології;  с) божественним одкровенням

приклади екзаменаційних білетів

Екзаменаційний білет з дисципліни «Філософія»

1. Тестовий компонент.

2. Загальна характеристика античної філософії.

3. Свiдомiсть та форми її iснування.

Екзаменаційний білет з дисципліни «Філософія»

1. Тестовий компонент.

2. Сутність і структура світогляду.

3. Проблема суб’єкту та об’єкту пізнання.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ

1. Специфіка філософії як знання і світогляду.

2. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.

3. Основні функції філософії як науки.

4. Структура філософського знання.

5. Сутність і структура світогляду.

6. Історичні типи світогляду.

7. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика.

8. Основні закони та принципи діалектики.

9. Основні історичні етапи розвитку філософії. Класична і некласична філософія.

10. Загальна характеристика античної філософії.

11. Основні школи і представники досократичної філософії.

12. Натурфілософські погляди філософів мілетської школи.

13. Вчення Геракліта Ефеського про першоначала.

14. Вчення про буття у філософії елейської школи.

15. Софістична школа античності.

16. Діалектичний метод Сократа.

17. Вчення про “ідеї” Платона та їх співвідношення з реальним світом.

18. Платон: погляди на суспільство та державу.

19. Система категорій Арiстотеля. Вчення про матерію і форму.

20. Загальна характеристика середньовічної філософії.

21. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії.

22. Основні етапи розвитку середньовічної філософії.

23. Патристика (східний і західний варіанти). Вчення Августина Аврелія.

24. Специфіка середньовічної схоластики.

25. Проблема унiверсалiй в середньовiчнiй фiлософiї.

26. Філософські погляди Фоми Аквінського.

27. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу.

28. Основні проблеми та особливості новоєвропейської філософії.

29. Емпірична традиція новоєвропейської філософії.

30. Індуктивний метод Ф.Бекона.

31. Концепція “первинних” та “вторинних” якостей Д.Локка.

32. Теорія суспільного договору Т. Гоббса.

33. Дуалiзм фiлософiї Р.Декарта.

34. Теорія «вроджених ідей» Р.Декарта.

35. Раціоналістичне вчення про метод Р.Декарта, правила методу.

36. Монізм у вченні про субстанцію Б.Спінози.

37. Вчення про монади Г.Лейбніца.

38. Загальна характеристика представників німецької класичної філософії.

39. Основні проблеми німецької класичної філософії.

40. Основні положення теорії пізнання І.Канта.

41. Етичне вчення Канта. Категоричний імператив.

42. Характеристика філософської системи Гегеля.

43. Діалектичний метод Гегеля.

44. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.

45. Криза класичної філософії в ХІХ ст. і становлення нових філософських шкіл

46. Поняття волі, ірраціоналізм та волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

47. Філософсько-психологічна теорія З.Фрейда.

48. Поняття "колективного несвідомого" та "архетипу" в концепції К.Юнга.

49. Програма перетворення філософії в пізнавальну науку в позитивізмі.

50. Основні етапи розвитку позитивізму.

51. Проблеми та представники «першого» позитивізму.

52. «Філософія життя» як напрям європейської філософії ХІХ ст.

53. Головні ідеї творчості Ф.Ніцше.

54. Філософські погляди В. Дільтея та Г. Зіммеля.

55. Інтуітивізм А.Бергсона.

56. Загальна характеристика напрямків світової філософії ХХ ст.

57. Поняття “екзистенція” в фiлософiї екзистенцiалiзму. Історія еволюції

               напряму.

58. Основні ідеї філософської позиції екзистенціалізму.

59. Проблема людини та її свободи у філософії Ж.П.Сартра.

60. Становлення філософської думки у добу Київської Русі.

61. Постановка та розв'язання перших філософських проблем мислителями

Київської Русі.

62. Філософія у Києво-Могилянській академії.

63. Філософські погляди Г.Сковороди.

64. Вчення про "три світи" та теорія "сродної праці" Г.Сковороди.

65. "Філософія серця" П.Юркевича.

66. Буття як предмет філософської онтології. Історична динаміка уявлень про

буття.

67. Поняття "матерiя". Сучаснi уявлення про структуру матерiї.

68. Спiввiдношення понять "матерiя" i "субстанцiя". Аналiз категорiй "час" i "простiр".

69. Соцiальне буття та його специфiка.

70. Основні характеристики свідомості, її структура і механізм функціонування.

71. Бiологiчнi та соціальні передумови виникникнення свiдомостi.

72. Свiдомiсть i самосвiдомiсть. Мислення й мова.

73. Суспiльна та iндивiдуальна свiдомiсть: спiльне та вiдмiнне.

74. Актуальність філософського дослідження людини.

75. Основні концепції походження людини. Сутність і основні чинники антропосоціогенезу.

76. Природа і сутність людини.

77. Проблема сенсу життя, смерті і безсмертя людини.

78. Поняття про особу. Свобода і криза особи в сучасному світі.

79. Особливості і закони соціального розвитку.

80. Поняття суспільства, основні підходи до його розуміння.

81. Суспільство і природа як синергетичні підсистеми об'єктивної реальності.

82. Суб'єкт суспільного розвитку. Рід, народність, нація, клас, народ.

83. Пізнання як відношення до світу і вид діяльності.

84. Проблема суб’єкту та об’єкту пізнання.

85. Уявлення про знання і пізнання. Теорія пізнання, її предмет і метод.

86. Істина, її основні характеристики. Основні концепції істини.

87. Поняття про науку її періодизація. Поняття класичної, некласичної

постнекласичної науки.

          88. Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів.

89. Сцієнтизм та антисцієнтизм. Поняття про «етику науки».

90. Наука в системі техногенної цивілізації.