КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра  філософії та методології науки

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана

з навчальної роботи

Дмитро НЕЛІПА

_____________________

«____»____________2022__ року

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

Філософія та методологія науки

для студентів філософського факультету 

галузь знань               03 Гуманітарні науки

спеціальність 033 Філософія

освітній рівень           перший (бакалаврський)

освітня програма       Філософія

спеціалізація                       _-_

вид дисципліни обов’язкова

Форма навчання                              денна

Навчальний рік                                2022/2023

Семестр                                            VІІІ

Кількість кредитів ЕСТS                3

Мова викладання, навчання

та оцінювання                                  українська

Форма заключного контролю        іспит

Викладач:  д. філос. н.  проф. Добронравова Ірина Серафімівна,

                   зав кафедри філософії та методології науки

Пролонговано:   на 202__/202__н.р. ___________(_________) «__»___ 202_р.

                             на 202__/202__ н.р. ___________(_________) «__»__ 202_ р.

КИЇВ – 2022

Розробник: Добронравова Ірина Серафімівна,

 д.філос.наук, професор, зав.кафедри філософії та методології науки

ЗАТВЕРДЖЕНО

Зав. кафедри: Ірина ДОБРОНРАВОВА

__________________    

                                                                         Протокол № __ від « __ »   _________ 2022 р.

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету

Протокол від  «31»  серпня  2022 року № __

Голова науково-методичної комісії  __________________ (Ірина МАСЛІКОВА)

«31» серпня 2022 року

Пролонговано на 202__- 202__ н.р. Протокол №__ від ___.___.202__р.     _______________

  ВСТУП

1. Мета дисципліни – здобуття студентами знань з філософії та методології науки та вмінь по їх застосуванню.

2. Вимоги до вибору навчальної дисципліни:

1.  До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні етапи та характеристики розвитку світової науки та світової і вітчизняної філософії.

2.  Вміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо наукових досягнень; застосовувати основні терміни, категорії філософії для розуміння розвитку науки та визначення її ролі в суспільному житті.

3.  Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; критичного мислення стосовно повідомлень про наукові досягнення; використання іншомовних фахових інформаційних джерел.

3.Анотація навчальної дисципліни:

Навчальна дисципліна «Філософія та методологія науки» є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання загальних та спеціальних компетентностей випускниками філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів, для викладання яких передбачено 3 кредити (32 годин аудиторних занять: 22 годин лекцій та 10 годин семінарів) та 58 годин самостійної роботи. Першим модулем є «Історичні типи наукової раціональності». Для його викладання відведено (6 годин лекцій, 3 години семінарів, 20 годин самостійного засвоєння матеріалу). Перший модуль розкриває системи засад науки, що визначають класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності, які виникають в результаті глобальних наукових революцій в процесі історичного розвитку науки Нового часу. Другий модуль  Філософські засади наукових картин світу.  Для його викладення передбачено 10 години лекцій, 4 години семінарів, 19 годин самостійного засвоєння матеріалу. Другий модуль розкриває філософські засади сучасної нелінійної наукової картини світу в контексті змісту якої висвітлюються засади попередніх наукових картин світу. Третій модуль «Філософські засади норм дослідження сучасної науки, методологія науки». Для його викладення передбачено 6 годин лекцій, 2 години семінарів, 19 годин самостійного засвоєння матеріалу В третьому модулі розкривається зміст понять «методологія», «методи дослідження», розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Висвітлюється структура теоретичного та емпіричного знання в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження.

Заключна форма контролю – іспит

4. Завдання

Надати студентам систему знань про основні історичні етапи розвитку  наукової раціональності в Новому часі та підходи різних історичних типів наукової раціональності до розв'язання філософських та методологічних проблем науки, що пов’язано зі знанням системи засад наукового дослідження та її перебудови під час глобальних наукових революцій.

Дисципліна спрямована на формування наступних програмних компетентностей:

ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

ЗК 3. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 14. Здатність  зберігати  та  примножувати  моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей  розвитку  предметної області, її місця у загальній системі знань про  природу  і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, здатність використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ФК 2.Здатність  виокремлювати  специфіку філософського  знання та змістові відмінності  філософії  від  інших  форм мислення.

ФК 3.Здатність  використовувати  в  професійній  діяльності знання про розвиток основних філософських ідей, учень та напрямків.

ФК 5. Здатність аналізувати сучасні філософські проблеми та вчення.

ФК 9. Здатність  застосовувати  в  професійній  діяльності філософські методи і підходи.

ФК 10.Здатність  аналізувати  та  коментувати  літературу  з філософської,   соціокультурної   та   загальнонаукової проблематики.

ФК 11.Здатність застосовувати в професійній діяльності знання про засади, розвиток і сучасний стан наукового та гуманітарного знання.

5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)

Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація; 4. автономність та відповідальність)		Методи викладання і навчання	Методи оцінювання	Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни
Код	Результат навчання
	Знати:
1.1	складові системи засад науки: наукову картина світу, ідеали і норми наукового дослідження, філософські засади  наукового дослідження. ознаки класичного, некласичного та постнекласичного  типів наукової раціональності.	лекції, самостійна робота	Тести. Підготовка есе та конспектів. Виступ на семінарі.  Відповідь на  іспиті.	7
1.2	знати, як змінилось розуміння реальності в сучасній нелінійній картині світу порівняно з попередніми, лінійними картинами	лекції, самостійна робота	Тести. Виступи на семінарському занятті Відповідь на іспиті.	7
1.3	риси світу в сучасній його науковій картині: системність, цілісність, складність: концепції причиновості  в науці, розуміння простору і часу	лекції, самостійна робота	Тести. Виступи на семінарському занятті Відповідь на іспиті.	7
1.4	поняття наукового методу та методології, основні методи наукового дослідження: емпіричні, теоретичні, загальнонаукові; загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки	лекції, самостійна робота	Тести. Виступи на семінарських  заняттях. Підготовка есе та конспектів Відповідь на іспиті.	7
1.5	методологічні моделі теорії, структура теоретичного та емпіричного знання	лекція, самостійна робота	Тести. Виступи на семінарському занятті.	7
1.6	методологічні проблеми нелінійного природознавства	лекція, самостійна робота	Тест Відповідь на іспиті.	5
	Вміти:
2.1	розуміти історичну зміну  системи засад науки як зміну типів наукової раціональності  в процесі глобальних  наукових революцій;	Лекції, самостійна робота семінари	Виступи на семінарському занятті. Есе або конспект, іспит	6
2.2	розуміти науку як дослідження сутнісним явищем Нового часу, в його становленні та розвитку	Лекція, самостійна робота семінари	Есе або конспект Виступи на семінарському занятті іспит	6
2.3	розрізняти метод, методологію, усвідомлювати багаторівневість методології науки, різноманітність конкретно-наукових методологій, розуміти норми наукового дослідження як методологічні принципи; використовувати вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи;  розрізняти експеримент і спостереження, застосовувати процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів;	Лекція, семінари самостійна робота	Есе або конспект Виступи на семінарському занятті іспит	6
2.4	розуміти єдність багатоманітності у світі як генетичну єдність, структурну організацію матерії в світі як результат його самоорганізації	Лекції, семінари самостійна робота	Виступи на семінарському занятті. Іспит	6
2.5	розуміти зміну ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві порівняно з лінійним.	Лекція, семінари самостійна робота	Виступи на семінарському занятті. Іспит	6
	Комунікація
3.1	вести полеміку стосовно філософських проблем, сприяти  діалогу на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії	Семінари Самостійна робота	Виступи на семінарському занятті Виконання  завдань Дискусії	6
3.2	використовувати знання іноземних мов для аналізу інформаційних інтернет-ресурсів, читання новітньої  літератури в підготовці до семінарських занять та підготовці самостійних робіт;	Семінари Самостійна робота	Виступи на семінарському занятті. Виконання завдань Презентація самостійного дослідження	6
3.3	презентувати результати проведених досліджень та здійсненої самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій, конспектів; конспектів.	Семінари Самостійна робота	Виступи на семінарському занятті. Виконання  завдань Презентація самостійного дослідження	6
	Автономність та відповідальність:
4.1	здатність працювати автономно	самостійна робота	Виконання  завдань Презентація самостійного дослідження	6
4.2	здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел	самостійна робота	Виконання завдань Презентація самостійного дослідження	6

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання

Результати навчання дисципліни Програмні результати навчання

1.1

1.2

1.3

1.4

1.5

1.6

2.1

2.2

2.3

2.4

3.1

3.2

3.3

4 . 1

4.2

ПРН 3.Знати основні етапи, напрямки в історії світової  та вітчизняної філософії науки.

+

+

+

+

ПРН 6.Мати обізнаність щодо основних напрямів, тенденцій, проблематики сучасної філософії науки.

+

+

+

+

+

+

+

ПРН 7. Розуміти  сучасну  наукову  картину світу,  її основні  проблеми  та суперечності.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

ПРН 12.Вміти викладати власні міркування послідовно, логічно, систематично та аргументовано.

+

+

+

+

+

+

ПРН 15. Мати навички ведення інтелектуальних дискусій на засадах діалогу, відкритості й толерантності.

+

+

ПРН 18. Ефективно працювати з інформацією: добирати  необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.

+

+

+

+

+

+

+

+

7. Схема формування оцінки:

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.6), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.6); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.3), що складає 60% загальної оцінки.

7.1  Форми оцінювання студентів:

Оцінювання семестрової роботи:

1.     Експрес-тести на лекціях РН 1.1, 1.2, 1.3 , 1.4, 1.4, 1.6.  –  11/33 бали

2.     Усна доповідь, доповнення та участь в дискусіях на семінарах: РН 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.2, 2.4,  3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2  –/ 15 / 20  балів

3.     Написання есе або рефератів: РН –1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.2, 2.4,  3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2  - 7 / 15 балів

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх (трьох) частин навчальної дисципліни. Загальна семестрова оцінка складаються із балів, отриманих за 1)експрес-тести на лекціях; 2) аудиторну роботу (усні доповіді,  доповнення та участь в дискусіях на семінарах), 3) самостійну роботу по написанню есе або рефератів.

Всі види робіт в семестрі мають в підсумку:

-         в максимальному вимірі       60 балів

-         в мінімальному вимірі          36 балів

У разі відсутності на семінарському занятті студент має відпрацювати завдання на семінар в письмовій формі.

 Підсумкове оцінювання у формі іспиту:

Іспит у письмовій формі -   РН 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 2.3, – 24 / 40 балів

Екзаменаційне оцінювання відбувається в письмовій формі. Білет складається з 2 питань, кожне з яких оцінюється за шкалою 20 балів, що в загальному підсумку дає 40 балів за іспит.

Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше, ніж 36 балів.

Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за іспиті не може бути меншою 24 балів. У випадку, коли студент на іспиті набрав менше 24 балів, вони не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час навчального періоду). В екзаменаційній відомості у колонці «бали за іспит/ екзамен» ставиться «0», а в колонку «підсумкова оцінка з дисципліни» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру. Рекомендований мінімум допуску до іспиту – 36 балів

Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (мінімум 36, максимум 60 балів) та екзаменаційної роботи (мінімум 24, максимум 40 балів).

При простому розрахунку отримуємо:

	Семестрова кількість балів	Іспит	Підсумкова оцінка з дисципліни
Мінімум	36	24	60
Максимум	60	40	100

7.2  Організація оцінювання:

Семестрова робота		Семестрова кількість балів
		Min – 36 балів	Max – 60 балів
Аудиторна робота: тести на лекціях проводяться у формі експрес-контролю з 10 питань	Питання сформульовані таким чином, що мають відповіді або «так», або «ні». Статистично 60 відсотків відповідей може бути вгадано. Тому за 6 правильних відповідей студент отримує 0 балів, за 7 – 1 бал, за 8 – 2 бали, за 9 чи 10 правильних відповідей – 3 бали.	«1» х 11 = 11	«3» х 11 = 33
Аудиторна робота: усна доповідь на семінарі, доповнення, участь в дискусіях	До теми: 1,2,6,7,10 протягом семестру. У разі відсутності студента на занятті, теми необхідно відпрацювати в письмовому вигляді	«3» х 5 = 15	«5» х 4 = 20 «4» х5=20
Самостійна робота Підготовка до семінарів, написання есе	До якихось з тем 3,4,5,8,9,11 підготовка есе, рефератів  з питань програми	«3»х3 = 9 1х10 = 10	«10» х 1 + «7»х1= 17
Іспит	2 питання по 20, 40 балів максимально,  24 бали  мінімально	«12»х2=24	«20»х2 = 40

Критерії оцінювання:

1.    Аудиторна робота:

Усна доповідь

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу

4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, Має у відповіді суттєві неточності

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді

Доповнення / участь в дискусіях

3 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми,

2 бали – доповнення змістовне

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію

2. Самостійна робота

- у формі есе:

7 балів студент у повному обсязі володіє матеріалом, вільно та аргументовано його презентує, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість здійсненного дослідження

6-3 балів - студент у достатньому обсязі володіє матеріалом, вільно його презентує, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження.  Допускаються несуттєві неточності

2-0 балів - в цілому володіє матеріалом, але фрагментарно та поверхово його презентує, не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань. Робота містить суттєві помилки.

- у формі реферату :

10 балів студент у повному обсязі володіє матеріалом, вільно та аргументовано його презентує, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість здійсненного дослідження

9-5 балів - студент у достатньому обсязі володіє матеріалом, вільно його презентує, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження.  Допускаються несуттєві неточності

4-0 балів - в цілому володіє матеріалом, але фрагментарно та поверхово його презентує, не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань. Робота містить суттєві помилки.

3. Кожне питання в екзаменаційній роботі (в білеті 2 питання):

20-16 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність письмової роботи

15-11 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

10-7 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

3-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

7.3 Шкала відповідності:

Відмінно / Excellent	90-100
Добре / Good	75-89
Задовільно / Satisfactory	60-74
Незадовільно / Fail	0-59

Структура навчальної дисципліни: 

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

№ п/п	Назва  тем	Кількість годин
		лекції	семінари	С/Р
Частина 1 Історичні типи наукової раціональності.
1	Тема 1. 1  Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.	6	3	20
Частина 2. Філософські засади наукових картин світу
5	Тема 2.   Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу	8	4	20
	Частина 3. Методологія науки.
	Тема 3. Методологічні моделі теоретичного  та емпіричного знання.	6	3	20
	ВСЬОГО	20	10	60

Загальний обсяг 90 год., в тому числі:

Лекцій – 20 год.

Семінари  - 10 год.

Самостійна робота – 60 год.

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

Основна:   

1. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-sidor.pdf

2. Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини  Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділи 4.2, 5, 6.3. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf

3. Добронравова  І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві// Філософська думка. 1999. №4. С.36-48 http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-norm.html

4. Добронравова І.С. Теоретична реконструкція нелінійних  феноменів:  епістемологічні засади та науковий дискурс. // Філософія  освіти. №1(20)-2017  

https://philosopheducation.com/index.php/philed/issue/view/3

5. Добронравова І.С. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. Суми: «Університетська книга», 2017. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

6. Добронравова І.С. Мультиверсум: філософська рефлексія  над теоретичними ідеями та емпіричними даними. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія, 4(4), 2021, 5-13. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2021

7. Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під   сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с.  С.444-717.

8. Heidegger M. (1938) ‘The Age of the World Picture’ in The Question Concerning Technology and Other Essays, New York et al.: Harper Torchbooks, 1977.

9. Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 1,2,3,5.

Додаткова:

1. Feyerabend P. Against Method. First published by New Left Books, 1975
Revised edition published by Verso 1988.

2. Фейерабенд П. Проти методу. Київ: Темпора,  2022.

3. Haken H. Information and Self-organization. Berlin: Springer, 2006.

4. Mandelbrot B. Fractal Geometry of Nature. Publisher: W. H. Freeman and Company, 1982

5. Popper K. Conjectures and Refutations. First published 1963 by Routledge & Kegan Paul. Chapter 10.

6. Peitgen H-O, Richter H. The Beauty of Fractals. Images of Complex Dynamical Systems. Germany^ Springer. 1986.

7.  Prigogine I. From Being to Becoming: Time and Complexity in the Physical Sciences / I. Prigogine . – San Francisco : W.H.Freeman and Company, 1980. 

8. Prigogine I., Stengers I. Order out of Chaos. Bantam Books, 1984 

9. Putnam H. Realism with a Human Face. Publisher: Harvard University Press, Year: 1992. Preface. Chapter 1.