КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Географічний факультет
кафедра економічної та соціальної географії
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Зам. декана
географічного факультету
________________Володимир ПАСЬКО
«____» ______________2026 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ФІЛОСОФІЯ
для студентів
галузь знань 10 Природничі науки
спеціальність 106 Географія
освітній рівень бакалавр
освітня програма 2017 Економічна географія
вид дисципліни обов’язкова
Форма навчання денна
Навчальний рік 2026/2027
Семестр 7
Кількість кредитів ЕСТS 4
Мова викладання українська
Форма заключного контролю іспит
Викладачі: Андрій КРАВЧУК, к. ф. н., доцент кафедри філософії та методології науки
Пролонговано: на 20__/20__ н.р. ________(_________) «__»___ 20__р.
на 20__/20__ н.р. ________(_________) «__»___ 20__р.
КИЇВ – 2026
Розробники: Кравчук Андрій Андрійович, к. ф. н., доцент кафедри філософії та методології науки
ЗАТВЕРДЖЕНО
Зав. кафедри філософії та методології науки
_________________ (Сергій ПЕТРУЩЕНКОВ)
Протокол № 1 від «31» серпня 2026 р.
Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету
Протокол № 2 від «31» серпня 2026 р.
Голова науково-методичної комісії ____________________ (Ірина МАСЛІКОВА)
(підпис)
Схвалено науково-методичною комісією географічного факультету
Протокол № від __________ 2026р.
Голова
науково-методичної комісії ____________________________(Ірина КОРОГОДА)
Київ 2026
ВСТУП
1. Мета дисципліни: світоглядно-методологічна підготовка студентів, формування їх філософської культури як теоретичного підґрунтя університетського рівня освіти фахівців та актуалізація національної свідомості майбутньої еліти країни, забезпечення засвоєння специфіки загальнокультурного та філософського осягнення дійсності, ознайомлення із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм сучасного мислення, оволодіння методологією пізнання та практичної діяльності.
2. Вимоги до вивчення навчальної дисципліни.
До початку вивчення цього курсу студенти мають
1. Знати основні етапи та характеристики історико-культурного процесу, що базуються на знаннях шкільної програми дисциплін «Історія», «Людина і світ», «Художня культура», «Етика», та засвоєні університетських дисциплін «Вступ до університетських студій», «Українська та зарубіжна культура».
2. Вміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо феноменів та явищ світу й культури, розуміти сутність суспільних проблем;
3. Володіти елементарними навичками сприйняття та аналізу інформації; критичного ставлення стосовно політичних, економічних, культурних подій та явищ.
3. Анотація. Дисципліна «Філософія» належить до обов’язкових компонентів для всіх спеціальностей першого (бакалаврського) рівня та викладається у 7 семестрі бакалаврата при підготовці за галуззю знань 10 «Природничі науки». Навчальна дисципліна «Філософія» дає можливість долучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ та людину як його невід’ємну складову, розвинути критичне мислення, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства. Філософія для майбутніх фахівців з університетською освітою – це світоглядна і водночас методологічна основа, на базі якої відбувається засвоєння фундаментальних, загальноосвітніх, гуманітарних та прикладних дисциплін. Значною мірою саме завдяки їй стає можливий вихід свідомості студентів за межі вузькопрофесійної підготовки, орієнтація на загальнолюдські цінності та формування громадянської самосвідомості.
4 . Завдання (навчальні цілі):
- сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї;
- навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл;
- розвинути аналітичне (критичне) мислення при оцінювання суспільних та особистісних подій;
- сформувати методологічну культуру майбутніх фахівців.
Дисципліна спрямована на формування наступних програмних компетентностей:
ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК 3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 8. Навички міжособистісної взаємодії.
ЗК12. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя
СК 2. Здатність застосовувати знання і розуміння основних характеристик, процесів, історії і складу природи і суспільства.
5. Результати навчання:
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
|
Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація 4. автономність та відповідальність) |
Методи викладання і навчання |
Методи оцінювання |
Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни |
|
|
ККод |
Результат навчання |
|||
|
|
Знати: |
|
|
|
|
11.1 |
Місце і роль філософії в суспільстві, її основні функції та задачі. |
Лекція, семінар, самостійна робота |
Усна доповідь, письмова контрольна робота |
8 |
|
11.2 |
Специфіку методології пізнавального і ціннісного освоєння людиною дійсності |
Лекція, семінар, самостійна робота |
Усна доповідь, письмова контрольна робота |
8 |
|
11.3 |
Понятійний апарат філософського знання. |
Лекція, самостійна робота |
Письмова контрольна робота |
8 |
|
11.4 |
Основні шляхи (способи) філософування. |
Лекція, семінар, самостійна робота |
Усна доповідь, письмова контрольна робота |
8 |
|
11.5 |
Основні філософські проблеми (буття, матерія, свідомість, людина, суспільство, природа, практика, пізнання, цінності тощо) та специфіку їх трактування в різних філософських школах. |
Семінар, самостійна робота |
Усна доповідь, презентація самостійного дослідження письмова контрольна робота |
8 |
|
|
Вміти: |
|
|
|
|
22.1 |
Порівнювати світоглядні парадигми, ідеологічні і релігійні конструкції, концепції, виділяти їх сильні і слабкі сторони. |
Семінар, самостійна робота |
Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту |
7 |
|
22.2 |
Самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз |
Семінар, самостійна робота |
Усні доповіді, презентація самостійного дослідження |
7 |
|
22.3 |
Оперувати понятійним апаратом філософії, розвивати абстрактне мислення |
Семінар, самостійна робота |
презентація самостійного дослідження, письмова контрольна робота |
6 |
|
12.4 |
Обґрунтовувати і відстоювати власну світоглядну і життєву позиції, виявляти, ставити та вирішувати проблеми |
Семінар, самостійна робота |
Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту |
7 |
|
12.5 |
Застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці суспільних процесів та явищ |
Семінар, самостійна робота |
Усні доповіді, дискусії, письмова контрольна робота |
6 |
|
22.6 |
Аналізувати історико-філософський процес, предметну сферу різних філософських та природничих дисциплін. |
Семінар, самостійна робота |
Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, іспит |
7 |
|
|
комунікація: |
|
|
|
|
33.1 |
Вести полеміку стосовно філософських питань на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії. |
Семінари, самостійна робота |
Усні доповіді, аналіз філософського тексту |
3 |
|
33.2 |
Презентувати результати проведених досліджень та здійсненої самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій, конспектів. |
Семінари, самостійна робота |
Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту |
3 |
|
23.3 |
Використовувати знання іноземних мов для аналізу інформаційних інтернет-ресурсів, читання новітньої філософської літератури в підготовці до семінарських занять та написання самостійних робіт. |
Семінари |
Дискусії |
3 |
|
|
автономність та відповідальність: |
|
|
|
|
44.1 |
Критично оцінювати отриману інформацію. |
Самостійна робота |
Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту |
4 |
|
44.2 |
Вирішувати самостійно комплексні завдання, що поставлені в індивідуальних роботах;. |
Семінари, самостійна робота |
Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, |
4 |
|
44.3 |
Самостійно приймати та обґрунтовувати власні рішення. |
Семінари, самостійна робота |
Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, іспит |
3 |
6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання
|
Результати навчання дисципліни
Програмні результати навчання |
1.1 |
1.2 |
1.3 |
1.4 |
1.5 |
2.1 |
2.2 |
2.3 |
2.4 |
2.5 |
2.6 |
3.1 |
3.2 |
3.3 |
4.1 |
4.2 |
4.3 |
|
Р01. Знати, розуміти і вміти використовувати на практиці базові поняття з теорії географії, а також світоглядних наук. |
++ |
+ + |
+ |
|
+ |
|
+ |
+ |
+ + |
|
+ |
|
|
+ |
|
||
|
Р11. Дотримуватися морально-етичних аспектів досліджень, чесності, професійного кодексу поведінки. |
+ |
+ |
|
+ |
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
+ + |
+ |
+ |
+ |
|
+ |
7. Схема формування оцінки:
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1–1.5), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1–2.6); (комунікація 3.1–3.3); (автономність та відповідальність 4.1–4.3), що складає 60 % загальної оцінки.
7.1. Форми оцінювання студентів.
У курсі передбачено 2 змістовних частини. Заняття проводяться у формі лекцій та семінарських занять. Завершується дисципліна іспитом у письмовій формі.
Семестрове оцінювання: кількість балів, що студент отримує протягом семестру є сумою балів, що були отримані при оцінюванні роботи на семінарських заняттях, виконанні самостійної індивідуальної роботи та тематичних контрольних робіт.
Організація оцінювання: Робота на семінарських заняттях оцінюється по завершенню, відповідно до графіку проведення семінарських занять. Тематичні контрольні роботи проводяться у формі тестів.
Критерії оцінювання:
· Усна відповідь (РН: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.1,2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 4.3):
12 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела
11-6 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності
5-1 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді
· Доповнення / дискусія (РН: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.1,2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 4.3):
3 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми,
1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію
· Самостійна робота (РН: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.1,2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 4.3) (10 балів):
10-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи
8-7 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи. Допускаються несуттєві неточності
6-5 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності
4-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань
· Підсумковий тест до змістової частини 1 (РН: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.1,2.2, 2.5, 3.1, 4.1) (5 балів):
5 балів - студент правильно відповів на всі питання тесту.
4 бали - студент неправильно відповів на 2 питання тесту.
3 бали - студент неправильно відповів на 4 питання тесту.
2 бали - студент неправильно відповів на 6 запитань тесту.
1 бал - студент неправильно відповів на 10 запитань тесту.
Умови допуску до іспиту: рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 36 балів. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж рекомендований мінімум (36 балів) для отримання допуску до іспиту виконують додаткове самостійне завдання (написання реферату за питаннями пропущених чи недостатньо засвоєних тем).
7.2 Організація оцінювання за формами контролю:
|
Види робіт |
Семестрова кількість балів |
||
|
Min – 36 балів |
Max – 60 балів |
||
|
Усна відповідь |
Протягом семестру |
«8» х 3 = 24 |
«12» х 3 = 36 |
|
Доповнення, участь в дискусіях |
Протягом семестру |
«1» х 3 = 3 |
«3» х 3 = 9 |
|
Самостійна індивідуальна робота |
Аналіз філософського тексту (наприкінці змістової частини 2) |
«6» х 1 = 6 |
«10» х 1 = 10 |
|
Підсумковий тест до змістової частини 1 |
наприкінці змістової частини 1 |
«3» х 1 = 3 |
«5» х 1 = 5 |
|
*у разі відсутності студента на семінарському занятті, розглянуті на семінарі питання відпрацьовуються у письмовій формі. Загальна кількість балів за аудиторну роботу складає 40% від семестрової кількості балів |
|||
Підсумкове оцінювання у формі іспиту проводиться в письмовому форматі. Максимальна кількість балів під час іспиту – 40, мінімальна кількість балів, що додаються до семестрових – 24 (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит).
Загалом формування оцінки спирається на «Положення про організацію освітнього процесу у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» (друга редакція), що введено в дію наказом ректора № 170-32 від 11 квітня 2022 року.
При простому розрахунку отримуємо:
|
|
Семестрова кількість балів |
Іспит |
Підсумкова оцінка |
|
Мінімум |
36 |
24 |
60 |
|
Максимум |
60 |
40 |
100 |
|
|
|
|
|
Оцінювання передбачає нульову толерантність до будь-яких проявів академічної недоброчесності.
Шкала відповідності:
|
За національною шкалою |
За 100-бальною шкалою |
|
Відмінно |
90-100 |
|
Добре |
75-89 |
|
Задовільно |
60-74 |
|
Незадовільно |
0-59 |
8. Політика щодо використання генеративного штучного інтелекту в межах навчальної дисципліни:
Політика щодо
використання генеративного штучного інтелекту в межах навчальної дисципліни.
З метою підтримки навчання із застосуванням сучасних цифрових інструментів за
умови збереження самостійної інтелектуальної праці здобувача для виконання
оцінюваних навчальних завдань в межах освітнього компоненту установлено рівень
дозволу 2 (обмежено дозволене використання генеративного штучного інтелекту)
відповідно до «Положення про використання штучного інтелекту при реалізації
освітніх програм у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка»
(введено в дію наказом ректора №164-32 від 05.03.2026)
Дозволено: генерування ідей щодо вибору напрямів, методів, методик,
засобів дослідження, структури тексту та варіантів формулювань; перефразування
та стилістичне вдосконалення власного тексту; використання штучного інтелекту
для отримання рекомендацій, пояснень або варіантів рішень без прямого
копіювання результатів генерації до підсумкової роботи без авторської
адаптації.
Заборонено: включення до роботи згенерованих фрагментів без критичної
перевірки та адаптації; використання інструментів, що формують узагальнений або
згенерований текстовий результат на основі вебджерел, без його самостійної
інтерпретації та належного зазначення способу використання; передання до систем
штучного інтелекту персональних даних, конфіденційної або службової інформації
без належних правових підстав.
Обов’язковим є декларування використання генеративного штучного
інтелекту* (зазначення факту, мети та меж застосування) в роботах, що подаються
для оцінювання.
Роботи, що містять дозволені елементи, створені із застосуванням штучного
інтелекту, оцінюються на загальних підставах відповідно до наведених вище критеріїв.
9. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
|
№ п/п |
Назви тем |
Кількість годин |
||
|
Лекції |
Семінари |
Самостійна робота |
||
|
|
Змістова частина 1: Філософська пропедевтика |
|||
|
1. |
Тема 1. Що таке філософія.
|
4 |
1 |
7 |
|
2. |
Тема 2. Філософія в її історії.
|
4 |
2 |
7 |
|
3. |
Тема 3. Проблема буття у філософії. |
3 |
2 |
7 |
|
4. |
Тема 4. Проблема свідомості. |
3 |
1 |
7 |
|
5. |
Тема 5. Комунікації, мова, штучний інтелект. |
4 |
1 |
7 |
|
6. |
Тема 6. Людина як філософська проблема. |
2 |
|
7 |
|
7. |
Тема 7. Соціальний світ людини. |
2 |
2 |
7 |
|
8. |
Тест 1 |
|
1 |
|
|
|
Змістова частина 2: Теоретична та практична філософія |
|||
|
9. |
Тема 8. Пізнання, знання та істина. |
3 |
2 |
7 |
|
10. |
Тема 9. Культура та ідентичність.
|
3 |
2 |
7 |
|
11. |
Індивідуальна самостійна робота: Аналіз філософського тексту |
|
|
15 |
|
ВСЬОГО |
28 |
14 |
78 |
|
Загальний обсяг – 120 год., у тому числі:
Лекцій – 28 год.
Семінари – 14 год.
Самостійна робота – 78 год.
Консультації – 2 год.
10. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Основна: (Базова)
1. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2018. 620 с.
2. Петрушенко В. Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. К.: Каравела, 2001.
3. Причепій Є. М., Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .
4. Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І. В. та ін. К., 1993.
5. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). К., 2001.
6. Філософія : Підруч. для студ. вузів / Георгій Антонович Заїченко (ред.). К., 1995.
7. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л. В. Губерського. К.: Знання, 2009.
8. Філософія: Хрестоматія:для бакалаврів фіз.-мат. та природн.спеціальностей.У 2т. Т.1.Філософська пропедевтика /авт.-упоряд.І.С.Добронравова, О.В.Руденко,
О.В.Комар та ін. заг.ред. І.С.Добронравова,О.В,Руденко. – 2-ге вид.доп. К.:ВПЦ “Київський університет”. 2020.879с.
9. Філософія: Хрестоматія: для бакалаврів фіз.- мат. та природн. спеціальностей. У 2т. Т.2. Теоретична та практична філософія /авт.-упоряд.І.С.Добронравова, О.В.Руденко,О.В.Комар та ін. : заг.ред. І.С.Добронравова, О.В.Руденко.- 2-ге вид.доп. К.: ВПЦ “Київський університет”,2020.543с.
Додаткова:
1. Августин Аврелій. Сповідь. Основи. 2013.
2. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». К.: Основи. 2003.
3. Арістотель Нікомахова етика. К., 2002. URL: http://am.history.univ.kiev.ua/Nikomakhova_etyka.pdf
4. Арістотель. Політика. К., 2003.
5. Арістотель. Метафізика (фрагменти)/ Читанка з філософії. К.: Довіра, 1992. Т.1: Філософія стародавнього світу. С. 149-164.
6. Боецій. Розрада від філософії.
7. Больнов О. Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В. В. Лях, В. С. Пазенок. Київ: Ваклер, 1996. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/bolnov.htm
8. Вітгенштайн Л. Tractatus Logiko-Philosophicus. Філософські дослідження. Київ: Основи, 1995. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html
9. Гайдеггер М. Вечірня розмова в таборі для військовополонених // Українські проблеми, 1998. № 1. С. 106-121.
10. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. Л.: Литопис, 2007.
11. Гадамер Г. Г. Істина і метод. основи філософської герменевтики. URL: http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/gadamer.html
12. Гадамер Г. Г. Герменевтика і поетика. Київ: Юніверс, 2001.
13. Гегель Г. В. Ф. Феноменологія духу. К.: Основи, 2004.
14. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. К., 1994.
15. Гоббс Т. Левіафан. К.: Дух і Літера, 2000.
16. Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. К., 1996.
17. Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія// Філософська думка, 2002. № 3. С. 134-149.
18. Декарт Р. Метафізичні розмисли. К.: Юніверс, 2000. URL: http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dekart/index.html
19. Декарт Р. Міркування про метод. К.: Тандем, 2001. URL: http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/decart_metod.htm
20. Джеймс В. Що таке прагматизм? К., 2000.
21. Джексон Ф. Чого не знала Мері? URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Djekson.html
22. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. К., 1996. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/diltej.html
23. Добронравова І. C. Ідеали і типи наукової раціональності. К.: ВЦ "Київський університет". К.: 1999, С. 24-28. URL: http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-ideal.html
24. Добронравова І. С. Cтавлення людини до природи: синергетичний аспект. //Філософія. Антропологія. Екологія. Альманах. Випуск перший. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-ecology.htm
25. Камю А. Міф про Сізіфа. URL: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3221&page=6
26. Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво? // Мислителі німецького Романтизму. Івано-Франківськ, 2003. С. 158-161. URL: https://vpered.wordpress.com/2019/07/04/kant-erklarung/#:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%E2%80%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D1%96,%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0
27. Кант І. Критика чистого розуму. К.: Юніверс, 2000.
28. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. К., 2005. URL: http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm
29. Кант І. До вічного миру. URL: https://anthologyforthelazy.webnode.com.ua/l/immanujil-kant-do-vichnogo-miru/
30. Крічлі С. Вступ до континентальної філософії/ Пер. з англ. Вадима Менжуліна. Київ: ТОВ "Стилос", 2008. 152 с. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/krichli/index.htm
31. Крисаченко В. С. Людина і біосфера. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/krisachenko/krisa.html
32. Комар О. В. Гуманізація науки чи натуралізація філософії? URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/OKomar.pdf
33. Леві-Строс К. Структурна антропологія. К., 1997.
34. Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація / Після філософії: кінець чи трансформація? К., 2000. С. 71-90.
35. Лок Д. Два трактати про правління. К.: Наш формат, 2020.
36. Людина в складному світі / за ред. Н. В. Кочубей, М. О. Нестерової; вступне слово В. П. Адрущенка. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/humen_2017_.pdf
37. Мак`явеллі Н. Державець. URL: https://knigogo.com.ua/knigi/derzhavets/
38. Маркс К. Тези про Фойєрбаха. URL: https://vpered.wordpress.com/2009/05/22/marx-feuerbach/
39. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. К., 1993.
40. Ортега-і-Гассет Хосе. Кант. URL: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3818
41. Панич Олексій. Філософія і війна//Філософська думка, 2015. № 1. С. 75-89. URL: https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/70/71
42. Паскаль Б. Думки. часопис. К.: Дух і Літера, 2009.
43. Після філософії: кінець чи трансформація? Рорті , Ліотар , Фуко, Деррида, Девідсон , Дамміт , Патнем, Апель, Габермас, Гадамер, Рикьор, Макінтайр, Блуменбера, Тєйлор/ Переклад за редакцією В. В. Ляха. К.: Четверта хвиля. 2000. 432 с. (для аналізу можна обрати 1 статтю).
44. Платон. Діалоги. К.: "Основи", 1995.
45. Платон. Бенкет. Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 2018.
46. Роттердамський Е. Похвала Глупоті. URL: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3963
47. Руденко О. В. Погляд на науку як соціокультурний феномен // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 49. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/statya_ukr.htm
48. Руденко О. В. Філософія освіти, або чи потрібна освіті філософія//Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. №1 (119). 2015. С. 41-43. URL: https://bulletinphilosophy-knu.kyiv.ua/index.php/journal/issue/view/79/79
49. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. К., 2001.
50. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. К., 2001.
51. Сенека. Моральні листи до Луцілія. К., 2017.
52. Табачковський В. Життєвий світ людини і пізнання: персоналістична інтерпретація / Філософська думка, 2006. № 2.
53. Фіхте Й. Г. Промови до німецької нації // Мислителі німецького Романтизму. Івано-Франківськ. Вид-во "Лілея-НВ", 2003. С. 110-134.
54. Фройд З. Три нариси з теорії сексуальності // Психологія і суспільство. 2008. N 4. С. 45-91.
55. Фром Е. Мати чи бути. К., 2010.
56. Фром Е. Мистецтво любові. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. 192 с.
57. Фром Е. Втеча від свободи. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 288 с.
58. Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В. В. Лях, В. С. Пазенок. К.: Ваклер, 1996. URL: http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/sheler.html
59. Шеллінг Ф. В. Про відношення образотворчих мистецтв до природи // Мислителі німецького Романтизму. Івано-Франківськ. Вид-во "Лілея-НВ", 2003. С. 364-372.
60. Юнг К. Г. Архетипи колективного несвідомого (фрагменти).
61. Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». Л., 1990. № 3.